23 квітня 2024 року Справа №160/12596/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 регіонального управління сил територіальної оборони « Схід » про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
17 квітня 2024 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід судді Савченка А.В., яка мотивована тим, що суддя: свідомо перешкоджав появі в матеріалах справи достовірних документів, а саме не погодився з доводами клопотання позивача про витребування оригіналів всіх наданих представником відповідача службових документів; свідомо перешкоджав участі у справі сторін, які спростують достовірність наданих відповідачем документів, а саме не задовольнив клопотання про залучення третьої особи, військової частини НОМЕР_2 , з метою перевірки достовірності наказу № 27 в/ч НОМЕР_2 ; відмовив в уточнені позовних вимог. Посилаючись на порушенння суддею вимог Кодексу адміністративного судочинства України, заявник вказує, що суддя викликає сумніви у його неупередженості, узв'язку з чим, просить задовольнити заяву про відвід судді Савченко А.В.
Вирішуючи заяву про відвід судді, суд виходить з такого.
Згідно з частиною 3 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), окрім іншого, якщо: він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Одночасно суд зазначає, що згідно з ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Фактично у заяві про відвід позивачем висловлено свою незгоду із процесуальними рішеннями судді, водночас в силу ч.4 ст.36 КАС України це не може бути підставою для відводу.
Отже, у поданій позивачем заяві про відвід не обгрунтовано наявності підстав для відводу судді, передбачених положеннями ст. 36 КАС України.
Проаналізувавши викладені у заяві позивачем міркування та наведені доводи, суд приходить до висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Савченка А.В. у цій справі, оскільки заява не містить посилань на обставини, які виключають можливість участі судді у розгляді цієї справи, відповідно до статей 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.4 ст.40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та необхідність вирішення питання про відвід в порядку, встановленому ч. 4 ст. 40 КАС України.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В. визнати необгрунтованою.
Відповідно до ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Савченко