16 квітня 2024 року Справа № 160/4823/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
21.02.2024 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оформлене електронним листом № 0400-010208- 8/212409 від 28.12.2023 року про відмову зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 для обчислення пенсії період трудової діяльності з 01.05.2012 року по 01.09.2012 року на ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» за Списком №1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 для обчислення пенсії період трудової діяльності з 01.05.2012 року по 01.09.2012 року на посадах із шкідливими умовами праці за Списком №1 відповідно до Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком. Після призначення пенсії за віком позивач продовжував працювати на ПАТ «Дніпроважпапіргірмаш» з 22.01.2009 по 31.08.2016 рік та йому нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, з якої нараховувався єдиний соціальний внесок, що підтверджується даними Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Згідно розпорядження пенсійного фонду віл 14.07.2011 року, станом на 31.03.2011 року стаж позивача за Списком №1 складає 28 років 9 місяців 5 днів. При цьому, позивач продовжував працювати на ПАТ «Дніпроважпапіргірмаш» до 01.09.2016 року. Тобто, його страховий стаж за Списком №1 має бути 30 років 2 місяці 5 днів, що також підтверджується Довідкою підприємства №30005 від 27.05.2019 року, яка наявна в матеріалах особової справи.07 грудня 2023 року позивач звернувся особисто до сервісного центру Самарського відділу обслуговування громадян, але працівниками сервісного центру було відмовлено в наданні письмового рішення/відповіді про результати розгляду заяви, а лише в усній формі повідомлено про відмову у зарахуванні стажу роботи з 01.05.2012 року по 01.09.2012 року за Списком №1 та подальшому перерахунку пенсії, тим самим грубо порушивши конституційні права позивача та законодавство України. 28.12.2023 року начальником відділу обслуговування громадян № 5 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області Логвіновою Світланою було надано електронного листа №0400-010208-8/212409 підписаним кваліфікованим електронним підписом на ім'я ОСОБА_1 в якому зазначено в тому числі, що період роботи з 01.05.2012 року по 01.09.2012 року не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 при проведенні перерахунку пенсії із-за відсутності сплати страхових внесків. Позивач вважає рішення відповідача оформлене електронним листом № 0400-010208- 8/212409 від 28.12.2023 року про відмову зарахувати до пільгового страхового стажу позивача для обчислення пенсії період трудової діяльності з 01.05.2012 року по 01.09.2012 року на ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» за Списком №1 протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки довідки ОК-5 мають дані про сплату страхових внесків за період з 01.05.2012 року по 01.09.2012 року, а тому позивачем надано достатні та належні докази, які є підставою для зарахування спірного періоду до пільгового стажу позивача. З огляду на вказане, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
26.02.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
01.04.2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що оскаржуване рішення є правомірним та таким, що винесено у відповідності вимог чинного законодавства, оскільки за результатами розгляду наданих позивачем документів встановлено, що при зверненні з заявою від 09.10.2023 ОСОБА_2 не надав уточнюючу довідку, яка підтверджує пільговий стаж за період з 01.12.2009 по 31.03.2017. Таким чином, наявність пільгового стажу роботи за спірний період не підтверджена у встановленому законом порядку. З огляду на вказане відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
21.12.2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що листом від 28.12.2023 № 0400-010208-8/212409 заяву про розгляд документів на Комісії повернуто без розгляду, оскільки Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу, для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 №18-1(зі змінами від 12.11.2020 № 21-1) визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років. Пенсія за віком призначена на пільгових умовах за Списком № 1 з 22.01.2009. З огляду на викладене вище, заяву позивача про розгляд документів на Комісії поверуто без розгляду правомірно. З огляду на вказане, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 22.01.2009 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV.
Згідно заяви від 20.09.2016 проведено перерахунок пенсії згідно статті 42 Закону №1058 та страховий стаж зараховано по 30.04.2012 року, пільговий стаж - по 31.05.2012 року. Період роботи з 01.06.2012 року по 01.09.2012 року не зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 при проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю сплати страхових внесків.
07 грудня 2023 року позивач звернувся до сервісного центру Самарського відділу обслуговування громадян, щодо зарахування стажу роботи з 01.05.2012 року по 01.09.2012 року за Списком №1 та подальшому перерахунку пенсії.
28.12. 2023 року з боку начальником відділу обслуговування громадян № 5 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Логвіновою Світланою було надано електронного листа № 0400- 010208-8/212409 в якому зазначено в тому числі, що період роботи з 01.05.2012 року по 01.09.2012 року не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 при проведенні перерахунку пенсії із-за відсутності сплати страхових внесків.
Позивач не погоджується із вказаним рішенням відповідача оформлене електронним листом № 0400-010208-8/212409 від 28.12.2023 року про відмову зарахувати до пільгового страхового стажу позивача для обчислення пенсії період трудової діяльності з 01.05.2012 року по 01.09.2012 року на ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» за Списком №1 та вважає його таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058) встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Пунктом 3 "Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 383 від 18.11.2005р., передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1, п.2, п.3 постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993р. Про затвердження Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що чоловіки мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах, передбачених Списком №1, та за умови повного робочого дня на відповідних роботах, але не менше 80% робочого часу, при цьому, за відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників; працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Підставою для не зарахування відповідачем до пільгового стажу за списком №1 період роботи позивача з 01.05.2012 року по 01.09.2012 року на ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» є посилання на відсутність сплати страхових внесків за вказаний період.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV(далі Закон № 1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 1 частини 1статті 9 Закону № 1058-ІVвизначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України,ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до норм частини першої статті 24 Закону № 1058-XV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
За приписами ст. 113 Закону №1058 держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до статті 4 Закону №2464-IV, платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
За приписами ч.6 ст.20 Закону №1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону №1058).
Згідно з п.10 ч.1ст.1 Закону № 2464-VI, страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Зокрема ч.1 ст.4 Закону № 2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.
Згідно із ч. 2 ст. 25 Закону № 2464-VI, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку ( п. 171.1 ст. 171).
Відповідно до статті 26 Закону №2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.
З аналізу наведених норм законів, суд дійшов висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов'язкових страхових внесків не повинна порушувати конституційні, законні права позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі №208/6680/16-а(2а/208/245/16), від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а.
За наведених вище обставин, суд зазначає про помилковість доводів відповідача щодо відсутності правових підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 01.05.2012 року по 01.09.2012 року за який вказаним підприємством не сплачені страхові внески, оскільки несвоєчасне перерахування страхових внесків роботодавцем не може впливати на право особи на отримання належних пенсійних виплат, та позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, у якому він працює.
Разом з цим, як вбачається зі змісту копії трудової книжки позивача, в ній містяться дані про період роботи позивача, зокрема, з 01.05.2012 року по 01.09.2012 року в ПАТ «Дніпроважпапіргірмаш» на посаді плавильника метала та сплаву.
Довідкою ПАТ «Дніпроважпапіргірмаш» № 30005 від 27.05.2013 року підтверджується факт роботи позивача повний робочий день з 01.05.2012 року по 01.09.2012 року в ПАТ «Дніпроважпапіргірмаш» на посаді плавильника метала та сплаву (при чому в довідці мається посилання на накази про проходження атестації робочих місць за професією 102/1).
Також, довідкою ОК-5 підтверджено сплату страхових внесків з 01.05.2012 року по 01.09.2012 року.
Крім того, в листі Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області №13610-9782/Ш-01/8-0400/22 від 04.05.2022 року, самим відповідачем, також підтверджено факт наявності оплати внесків в тому числі за період з 01.05.2012 року по 01.09.2012, при цьому слід звернути увагу про наявність двох довідок ОК-5 виданих позивачу в одній з яких з 01.05.2012 року по 01.09.2012 року маються дані про сплату страхових внесків, а в іншій в цей же період відсутні дані про сплату страхових внесків - тобто має місце суперечливість даних наданих самим відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, та те, що позивачем було надано достатні докази, що підтверджують пільговий період роботи позивача, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оформлене електронним листом № 0400-010208-8/212409 від 28.12. 2023 року про відмову зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 для обчислення пенсії період трудової діяльності з 01.05.2012 року по 01.09.2012 року на ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» за Списком №1, з підстав відсутності сплати страхових внесків.
Щодо вимог в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 для обчислення пенсії період трудової діяльності з 01.05.2012 року по 01.09.2012 року на посадах із шкідливими умовами праці за Списком №1 відповідно до Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, суд зазначає наступне.
Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Як слідує зі змісту Рекомендації № К (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 для обчислення пенсії період трудової діяльності з 01.05.2012 року по 01.09.2012 року на посадах із шкідливими умовами праці за Списком №1 відповідно до Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383.
При цьому, враховуючи, що пенсія позивача уже була призначена та було здійснено виплату без зарахування спірних періодів та у зв'язку із задоволенням позовної вимоги про зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу спірний період роботи позивача, суд вважає за необхідне для повного відновлення порушених прав зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачі суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2422,40 грн., що документально підтверджується квитанцією №1743-1758-7187-6788 від 20.02.2024 року.
При цьому, враховуючи, що позивачем подано позовну заяву до суду подано через підсистему «Електронний суд» та було заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, згідно положень ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», сплаті підлягав судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено, судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягають стягненню в сумі 968,96 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
При цьому надмірно сплачений судовий збір, згідно із положеннями п. 1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню за клопотанням позивача.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оформлене електронним листом № 0400-010208-8/212409 від 28.12. 2023 року про відмову зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 для обчислення пенсії період трудової діяльності з 01.05.2012 року по 01.09.2012 року на ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» за Списком №1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 для обчислення пенсії період трудової діяльності з 01.05.2012 року по 01.09.2012 року на посадах із шкідливими умовами праці за Списком №1 відповідно до Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв