15 квітня 2024 року Справа № 160/1688/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
17.01.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови виплачувати щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській обл. виплатити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: - уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами у відповідності до вимог КАС України, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі; - уточненого адміністративного позову із зазначенням дати отримання позивачем сум першої пенсії, перерахованої на виконання судового рішення від 19.11.2021 у справі №160/15549/21 (дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів), а також його копії для направлення відповідачу у справі, а в разі подання позову після закінчення строків, установлених законом - заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску в частині позовних вимог, що перевищують встановлений ч.2 ст.122 КАС України шестимісячний строк звернення до дня подання позовної заяви до адміністративного суду.
Копію зазначеної ухвали 03.04.2024 направлено позивачу засобами телекомунікаційного зв'язку на адресу електронної пошти, зазначену особисто в позовній заяві. Тобто, з урахуванням правових позицій Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 та від 20.01.2023 у справі № 465/6147/18 та положень ч.6 ст.120 КАС України, строк для усунення недоліків до 15.04.2024.
08.04.2024 засобами електронного зв'язку (без ЕЦП) та 09.04.2024 засобами поштового зв'язку надійшов уточнений адміністративний позов, у якому позовні вимоги викладено наступним чином:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови виплачувати щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській обл. виплатити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 з 01.03 2022 року.
В тексті позовної заяви позивачем самостійного визнається, що з 01.03.2022 року він почав отримання сум першої пенсії, перерахованої на виконання судового рішення від 19.11.2021 у справі № 160/15549/21.
До уточненого адміністративного позову позивачем надано заяву про поновлення строків подання позовної заяви, обґрунтовану тим, що для правового обґрунтування строків свого звернення до суду позивач посилається на правову позицію Верховного суду у своєму Рішенні від 15.02.2018 у зразковій справі № 820/6514/17 (Пз/9901/8/18), в якому Верховний суд дійшов висновку: «Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон № 2262-ХІІ. Згідно з частиною третьою статті 51 Закону України № 2262-ХІІ (у редакції Закону України від 15.07.2015 № 614, який набрав чинності 01.01.2016) перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком».
Згідно з положеннями частини 8 статті 171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Вирішуючи питання про усунення недоліків позовної заяви суд зазначає, що згідно зі статтею 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом 1 частини 2 наведеної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За приписами частини 6 зазначеної статті якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Також суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Так, ЄСПЛ сформовано правозастосовчу практику, відповідно до якої право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV є джерелом права під час розгляду справ судом.
Верховний Суд щодо строків звернення до суду з позовом також неодноразово вказував (зокрема, постанова від 15 квітня 2020 року у справі № 15/2973/18, постанова від 22 квітня 2020 року у справі № 811/1664/18, постанова від 08.02.2023 у справі №360/566/22), що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Разом з тим, суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
З матеріалів позову судом встановлено, позивач звернувся до суду з позовом 17.01.2024 та заявив позовні вимоги щодо оскарження дій відповідача щодо відмови виплачувати щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713.
Матеріалами позову підтверджується, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою від 23.11.2023, у якій просив встановити та виплачувати йому доплату з 01.03.2022 до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до п.1 постанови КМУ від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”.
Водночас, на означене звернення листом відділу розгляду звернень управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.12.2023 №65453-52135/С-01/8-0400/23 повідомлено ОСОБА_1 , що з 01.07.2021 до пенсії відповідно до Постанови № 713 було встановлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 у справі № 160/15549/21 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 у розмірі 50% від грошового забезпечення 16632,78 грн, яке зазначено у довідці від 10.08.2021 за № ФД109675, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки розмір пенсії на виконання рішення суду обчислено з грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019, а не на 01.03.2018, як передбачено Постановою № 713, для встановлення до розміру пенсії з 01.07.2021 щомісячної доплаті відповідно до Постанови № 713 підстави відсутні.
Тобто, зміст наведеного листа відповідача свідчить про те, що щомісячна доплата в сумі 2000,00 грн з 01.07.2021 отримувалась позивачем до проведення перерахунку пенсії на виконання рішення від 19.11.2021 у справі № 160/15549/21. При цьому, в адміністративному позові позивачем визнається, що перерахунок його пенсії на підставі означеного рішення суду був здійснений у березні 2022 року.
Водночас, суд вважає за необхідне наголосити, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його клопотання не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки позивач мав дізнатися про порушення своїх прав після отримання першої пенсії, перерахованої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 у справі № 160/15549/21.
Такий висновок відповідає правовій позиції Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка викладена в постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19.
Суд акцентує увагу, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у вищезазначеній постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Суд не вбачає правових підстав відступати від запропонованого Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав підходу до розуміння положень 122 КАС України у справах з питань обчислення та перерахунку пенсій.
Крім цього, наведеного правового висновку щодо застування строків у спорах з питань обчислення та перерахунку пенсій Верховний Суд неодноразово дотримувався в подальшому, зокрема, у постанові від 15.06.2023 у справі № 460/2358/20.
Більш того, Верховним Судом неодноразово зазначено, в тому числі у постанові від 26.04.2023 у справі № 160/13002/21, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
При цьому, що відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 (провадження №14-435цс18), незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Отже, матеріалами позову підтверджується, що з адміністративним позовом про перерахунок та виплату з 01.03.2022 доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713 у розмірі 2000,00 грн, позивач звернувся лише 11.01.2024 (дата направлення позову до суду). Тобто, більше ніж через 1 рік та 10 місяців після отримання пенсії за січень 2022 року, у зв'язку з чим суд зазначає, що позивач звернувся до суду з пропуском шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України.
Щодо посилання позивача на положення статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», то таке є безпідставним, оскільки за змістом наведених норм строк давності не застосовується лише до вимог щодо перерахунку пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та щодо нарахованих пенсій, в спірних же правовідносинах суми пенсії не були нараховані пенсійним органом та відсутня зміна розміру грошового забезпечення, оскільки нормами Постанови №713 встановлено лише граничний розмір доплати до пенсії.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27.08.2021 у справі №1.380.2019.000974 з подібними правовідносинами.
Таким чином, суд доходить висновку, що заявником не було наведено будь-яких аргументів та не надано жодних доказів на підтвердження обставини, які були чи об'єктивно є непереборними та не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду з означеним позовом, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для визнання наведених у заяві причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення позивачу строку звернення до суду із цим позовом.
Крім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Враховуючи те, що поважних та об'єктивних причин пропуску строку звернення до суду з позовом позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду не зазначено, суд доходить висновку про необхідність про відсутність правових підстав для задоволенні заяви позивача та поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог, що перевищують встановлений ч.2 ст.122 КАС України шестимісячний строк звернення до дня подання позовної заяви до адміністративного суду, а саме: щодо позовних вимог з 01.03.2022 до 10.07.2023.
Отже, подавши заяву на усунення недоліків адміністративного позову, позивач не усунув в повному обсязі недоліки позовної заяви.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Суд зазначає, що станом на 10.04.2024 позивач не виконав в повному обсязі вимоги ухвали суду.
З огляду на вищезазначене, враховуючи вищенаведені норми, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачеві в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови виплачувати щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 за період з 01.03.2022 до 10.07.2023 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській обл. виплатити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 з 01.03.2022 до 10.07.2023 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 167, 169, 248, 256 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправними дій в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови виплачувати щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 за період з 01.03.2022 до 10.07.2023 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській обл. виплатити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 з 01.03.2022 до 10.07.2023 року - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.
Суддя І.В. Юхно