24 квітня 2024 рокуСправа №160/7700/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 24.01.2024 року № 046350014756 щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 18.01.2024 року.
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 01.02.2013 р. по 14.03.2016 р.
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового, спеціального та пільгового стажу роботи по Списку № 1 ОСОБА_1 , що дає право на пенсію відповідно до ч.3 ст.ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцзахисту населення України від 20.01.1992 № 8 наступні періоди роботи:
- 01.03.2001 по 15.03.2001 учнем гірничого підземного з повним робочим днем у шахті, з 16.03.2001 по 13.05.2001 навчання на курсах УКК по професії гірничий підземний, з 14.05.2001 по 30.07.2002 гірником підземним з повним робочим днем у шахті, з 31.07.2002 по 23.10.2002 гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею, з 22.04.2013 р. по 31.05.2013 р., з 01.07.2013 по 31.10.2013 заступником начальника дільниці конвеєрного транспорту з повним робочим днем під землею.
- період проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях один місяць служби за три з 19.04.2022 по 18.01.2024, в т.ч. період безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України з 27.08.2022 р. по 21.09.2023 р. - період проходження строкової військової служби в Збройних силах України з 01.12.2002 р. по 22.04.2004 р.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 18.01.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в січні 2024р. він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії. За результатом розгляду заяви, відповідачем прийнято рішення від 24.01.2024 року № 046350014756 про відмову в призначенні пенсії. Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відзив на позовну заяву не надав; ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.03.2024 року була доставлена до електронного кабінету відповідача 27.03.2024р.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, відзив на позовну заяву не надав; ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.03.2024 року була доставлена до електронного кабінету відповідача 27.03.2024р.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.01.2024р. звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за № 046350014756 від 24.01.2024р. позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. Додатково повідомлено, що за доданими документами до страхового стажу не враховано період роботи з 01.02.2013 по 14.03.2016 (за даними персоніфікованого обліку відсутня сплата страхових внесків); за доданими документами до пільгового стажу не враховано періоди роботи з 22.04.2013 по 31.05.2013 та з 01.07,2013 по 31.10.2013 відповідно відомостей по спеціальному стажу наявних в реєстрі застрахованих осіб (код підстави для обліку спецстажу «3113013А1»), оскільки за даними персоніфікованого обліку відсутня сплата страхових внесків; період проходження військової служби у зв'язку з мобілізацією з особливістю трудової діяльності «військова служба в особливий період» з 01.10.2023 по 30.11.2023 (відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування).
Позивач вважає, що має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що й стало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 р. (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до абз. 1 ч.3 ст. 114 Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Суд, вирішуючи питання неврахування до стажу позивача періоду проходження військової служби та строкової військової служби з 19.04.2022 по 18.01.2024, з 27.08.2022 р. по 21.09.2023 р., з 01.12.2002 р. по 22.04.2004 р., виходить з того, що умовою зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії, є, зокрема, факт роботи особи на момент призову за професією чи обіймання посади, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.
Згідно з ч.1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній з захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII ) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.
Період проходження строкової військової служби з 01.12.2002р. по 22.04.2004р. підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .
Період проходження військової служби з 19.04.2022 по 18.01.2024, з 27.08.2022 р. по 21.09.2023 р., підтверджується військовим квитком № НОМЕР_2 .
З огляду на наведене, суд вважає що періоди військової служби з 19.04.2022 по 18.01.2024, з 27.08.2022 р. по 21.09.2023 р., з 01.12.2002 р. по 22.04.2004 р. мають бути зараховані до страхового, спеціального та пільгового стажу роботи по Списку № 1.
Вирішуючи питання неврахування періодів роботи позивача з 01.03.2001 по 15.03.2001 учнем гірничого підземного з повним робочим днем у шахті, з 16.03.2001 по 13.05.2001 навчання на курсах УКК по професії гірничий підземний, з 14.05.2001 по 30.07.2002 гірником підземним з повним робочим днем у шахті, з 31.07.2002 по 23.10.2002 гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею, з 22.04.2013 р. по 31.05.2013 р., з 01.07.2013 по 31.10.2013р.. суд виходить з того, що відповідно до ст.. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.
Періоди роботи позивача з 01.03.2001 по 15.03.2001, з 16.03.2001 по 13.05.2001, з 14.05.2001 по 30.07.2002, з 31.07.2002 по 23.10.2002, з 22.04.2013 р. по 31.05.2013 р., з 01.07.2013 по 31.10.2013р. підтверджуються записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , а отже мають бути зараховані до стажу позивача.
В той час, відповідно до Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювавших повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку, може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи гірником очисного вибою, прохідником, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік 3 місяці роботи".
Згідно п. 1.1. Положення затвердженого Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», визначається порядок обчислення вислуги років для призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим з військової служби.
Згідно п. 2.3. зазначеного Положення при обчисленні вислуги років для призначення пенсії (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Суд, вирішуючи спірні правовідносини, встановив, що пенсійним органом протиправно не було зараховано до пільгового стажу позивача періоди його роботи з 01.03.2001 по 15.03.2001, з 16.03.2001 по 13.05.2001, з 14.05.2001 по 30.07.2002, з 31.07.2002 по 23.10.2002, з 22.04.2013 р. по 31.05.2013 р., з 01.07.2013 по 31.10.2013р. та період військової служби з 19.04.2022 по 18.01.2024, з 27.08.2022 р. по 21.09.2023 р., з 01.12.2002 р. по 22.04.2004 р., що дають право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, вищенаведені періоди підлягають зарахуванню до спеціального стажу відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а періоди військової служби підлягають зарахуванню як один місяць служби за три.
Вирішуючи питання щодо неврахування до страхового стажу періоду роботи з 01.02.2013р. по 14.03.2016р., суд виходить з такого.
Як вбачається з оскаржуваного рішення до страхового стажу не враховано період роботи з 01.02.2013 по 14.03.2016р., оскільки за даними персоніфікованого обліку відсутня сплата страхових внесків.
Суд такі доводи відповідачів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
В той же час, Верховний Суд України в Постанові у справі № 341/460/17 від 09.10.2020 зробив висновок про наступне:
«Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом вищезазначених норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Колегія суддів зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання Приватним ТВП «Софія» обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 3 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 1 лютого 2007 року, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (п. 23 ч. I). Ратифікувавши вказану Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині I Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 23 січня 1995 року по 26 листопада 2003 року не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.
Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 535/1031/16-а, від 30.09.2019 у справі № 316/1392/16-а, від 17.07.2019 у справі №144/669/17, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 21.05.2021 у справі №343/659/17.
З огляду на наведене період роботи позивача з 01.02.2013р. по 14.03.2016р. повинен бути зарахований до страхового стажу позивача.
Встановивши всі обставини у справі, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 24.01.2024 року № 046350014756 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 18.01.2024 року, суд зазначає, що не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вирішення питання щодо призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах віднесено до дискреційних повноважень відповідача, а тому суд позбавлений можливості вручатися у дискреційні повноваження відповідача та зобов'язувати його призначати пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з чим вказана вимога не підлягає задоволенню.
Суд у відповідності до вимог ч.2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 18.01.2024 року, оскільки це є необхідним для захисту прав та законних інтересів позивача.
За правилами частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.
У зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 77, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, і.к. 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Борисенка Олександра, буд.7, м. Рівне, 33028, і.к 21084076) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 24.01.2024 року № 046350014756 щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 18.01.2024 року.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 01.02.2013 р. по 14.03.2016 р.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового, спеціального та пільгового стажу роботи по Списку № 1 ОСОБА_1 , що дає право на пенсію відповідно до ч.3 ст.ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцзахисту населення України від 20.01.1992 № 8 наступні періоди роботи:
- 01.03.2001 по 15.03.2001 учнем гірничого підземного з повним робочим днем у шахті, з 16.03.2001 по 13.05.2001 навчання на курсах УКК по професії гірничий підземний, з 14.05.2001 по 30.07.2002 гірником підземним з повним робочим днем у шахті, з 31.07.2002 по 23.10.2002 гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею, з 22.04.2013 р. по 31.05.2013 р., з 01.07.2013 по 31.10.2013 заступником начальника дільниці конвеєрного транспорту з повним робочим днем під землею.
- період проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях один місяць служби за три з 19.04.2022 по 18.01.2024, в т.ч. період безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України з 27.08.2022 р. по 21.09.2023 р. - період проходження строкової військової служби в Збройних силах України з 01.12.2002 р. по 22.04.2004 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 18.01.2024 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін