24 квітня 2024 рокуСправа №160/7718/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у неналежному обчисленні, перерахунку, виплаті ОСОБА_1 пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області здійснити обчислення, перерахунок, виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) починаючи з 01.07.2021 згідно постанови КМУ від 14.07.2021 № 713 з доплатою в розмірі 2000 грн. у сумі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь-яких обмежень максимальним розміром (основний розмір пенсії 16026,54 грн.+2000 грн. = 18026,54 грн.); починаючи з 01.03.2022 згідно Постанови КМУ від 16.02.2022 №118 з індексацію пенсії на коефіцієнт збільшення 1,14 у розмірі фактичного нарахування в повному обсязі без будь-яких обмежень максимальним розміром (основний розмір пенсії 16026,54 грн.+доплата 2000 грн. = 18026,54 грн.*індексація 1,14 = 20550,26 грн); починаючи з 01.03.2023 згідно Постанови КМУ від 24.02.2023 № 168 на коефіцієнт збільшення 1,197 у розмірі фактичного нарахування в повному обсязі без будь-яких обмежень максимальним розміром (основний розмір пенсії 16026,54 грн.+доплата 2000 грн. = 18026,54 грн.*індексація 1,14 = 20550,26 грн.*індексація 1,197 = 24598,66 грн.); починаючи з 01.03.2024 згідно постанови КМУ № 185 від 23.02.2024 на коефіцієнт збільшення 1,0796 у розмірі фактичного нарахування в повному обсязі без будь-яких обмежень максимальним розміром (основний розмір пенсії 16026,54 грн.+доплата 2000 грн. = 18026,54 грн.*індексація 1,14 = 20550,26 грн.*індексація 1,197 = 24598,66 грн.*індексація 1,0796 = всього 26556,71 грн. без обмежень загального розміру пенсії максимальним розміром величиною в десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію ОВС. Вказує, що відповідачем у протиправний спосіб обчислено розмір пенсії та здійснюється її виплата у меншому розмірі. Зазначає, що не виплачено складові пенсії в повному обсязі, а саме: починаючи з 01.07.2021 доплату 2000 грн. згідно постанови КМУ від 14.07.2021 № 713 пораховано на додаток до вже проіндексованої пенсії позивача. Водночас, згідно постанов КМУ №118 від 16.02.2022, № 168 від 24.02.2023, № 185 від 23.02.2024 про індексацію пенсій передбачено норму, що підвищення пенсії (індексація) встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії 2000 грн. за постановою КМУ № 713 від 14.07.2021. Індексація пенсій, згідно постанов № 168 від 24.02.2023, № 185 від 23.02.2024. Відповідачем протиправно обмежується максимальним розміром у 1500 грн., хоча таке обмеження не відповідає чинному законодавству. Окрім цього, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 по справі № 160/18948/23 зобов'язано відповідача перерахувати пенсію позивача з урахуванням індексацій в розмірі їх фактичного нарахування, без обмеження максимальним розміром.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
04.04.2024р. представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що оскільки, сума збільшення пенсії позивача після проведеного перерахунку за рішенням суду перевищує щомісячну доплату, передбачену постановою №713, доплата не встановлюється.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступних висновків.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугою років.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 по справі № 160/5272/22 позовну заяву задоволено. Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.12.2019 року обчислення, перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміру пенсії позивачу відповідно до наданої довідки МВС України від 16.07.2021 №22/6-3533 у розмірі 90% грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, яке складається з: - 2700.00 грн. посадовий оклад; - 2200.00 грн. оклад за спеціальним званням; - 2450.00 грн. 50% надбавка за стаж служби; - 3921.43 грн. 53,38% надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби); - 405.00 грн. 15% надбавки за роботу в умовах режимних обмежень; - 6128.84 грн. 52,48% премія. Усього грошового забезпечення 17807.27 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 по справі № 160/1104/23 позов задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити позивачу щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021р. "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", починаючи з 01.07.2021р. та з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 по справі № 160/18948/23 позов задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.07.2021 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням щомісячної доплати в розмірі 2000 грн., без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити позивачу з 01.03.2022 року пенсію з урахуванням індексації, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році від 16.02.2022 року, без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити позивачу з 01.03.2023 року пенсію з урахуванням індексації, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році від 24.02.2023 року, без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.
Позивач 01.03.2024 звернувся до відповідача із заявою про належний перерахунок пенсії на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 по справі № 160/18948/23 та з урахуванням проведеної з 01.03.2024 індексації пенсії.
Відповіді на зазначену заяву матеріали справи не містять.
Позивач вважає, що відповідачем у протиправний спосіб обчислено розмір пенсії та здійснюється її виплата Позивачу, що й стало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з такого.
У відповідності до ст. 64 Закону України №2262-XII у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
У відповідності до ч. 2 ст. 42 Закону України №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для
обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Згідно пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Крім того, Рішенням № 7-р(II)/2022 Другого сенату Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року постановлено: Приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Конституційний Суд України у мотивувальній частині Рішення у справі від 6 липня 1999 року N 8-рп/99 ( v008p710-99 ) зазначив, що «служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов'язані з постійним ризиком для життя і здоров'я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення».
Конституційний Суд України неодноразово розв'язував питання, що стосуються реалізації конституційного права на соціальний захист, і сформулював юридичні позиції, згідно з якими за Конституцією України певні категорії громадян України потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (абзац перший пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, абзац третій пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, абзац п'ятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016).
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, четвертої статті 59 Закону України “Про Державний бюджет України на 2003 рік” (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів) від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004 зазначено: «….визначений законами України відповідно до положень статті 17 Конституції України комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, зумовлений не їх непрацездатністю або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 Конституції України), а особливістю професійних обов'язків, пов'язаних з ризиком для життя та здоров'я, певним обмеженням конституційних прав і свобод, у тому числі права заробляти матеріальні блага для забезпечення собі і своїй сім'ї рівня життя, вищого за прожитковий мінімум».
Тобто соціальні гарантії військовослужбовців та працівників правоохоронних органів випливають з характеру покладених на них службових обов'язків у зв'язку з виконанням ними державних функцій» (абзаци 10, 11 пункту 3 мотивувальної частини Рішення).
Крім того, Рішенням Конституційного суду України від 20.12. 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), Положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Таким чином, з 20.12.2016 року відсутня частина 7 статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
При цьому, у вказаному рішенні Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною 5 статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Як встановлено судом, на виконання рішень судів в справах № 160/5272/22, № 160/18948/23, № 160/1104/23 розмір пенсії позивача мав становити:
- 90 % суми грошового забезпечення 17807.27 * 0,9 = 16026,54 грн.;
- доплата в розмірі 2000 грн. згідно постанови КМУ від 14.07.2021 № 713, починаючи з 01.07.2021, а саме: 16026,54 + 2000,00 = 18026,54 грн.;
- індексація із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,14 (в розмірі фактичного нарахування, без обмеження максимальним розміром) згідно постанови КМУ №118 від 16.02.2022, починаючи з 01.03.2022, а саме: 18026,54* 1,14 (2523,72 грн.) = 20550,26 грн.;
- індексація із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 (в розмірі фактичного нарахування, без обмеження максимальним розміром) згідно постанови КМУ № 168 від 24.02.2023, починаючи з 01.03.2023, а саме: 20550,26*1,197 (4048,40 грн.) = 24598,66 грн.
- індексація із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 (в розмірі фактичного нарахування, без обмеження максимальним розміром) згідно постанови КМУ № 185 від 23.02.2024, починаючи з 01.03.2024, а саме: 24598,66*1,0796 (1958,05 грн.) = всього 26556,71 грн. (в розмірі фактичного нарахування, без обмеження максимальним розміром).
З огляду на встановлені обставини, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом приписів частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відтак, перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дасть очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для його (рішення) виконання і позивачем не надано жодних доказів на спростування зазначеної обставини.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі та зобов'язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк у цій справі.
Згідно вимог пункту першого частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
З огляду на викладене, є необхідність допустити негайне виконання рішення суду в частині здійснення виплати позивачу пенсії у межах суми стягнення за один місяць.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, і.к. 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у неналежному обчисленні, перерахунку, виплаті ОСОБА_1 пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області здійснити обчислення, перерахунок, виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) починаючи з 01.07.2021 згідно постанови КМУ від 14.07.2021 № 713 з доплатою в розмірі 2000 грн. у сумі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь-яких обмежень максимальним розміром (основний розмір пенсії 16026,54 грн.+2000 грн. = 18026,54 грн.); починаючи з 01.03.2022 згідно Постанови КМУ від 16.02.2022 №118 з індексацію пенсії на коефіцієнт збільшення 1,14 у розмірі фактичного нарахування в повному обсязі без будь-яких обмежень максимальним розміром (основний розмір пенсії 16026,54 грн.+доплата 2000 грн. = 18026,54 грн.*індексація 1,14 = 20550,26 грн.); починаючи з 01.03.2023 згідно Постанови КМУ від 24.02.2023 № 168 на коефіцієнт збільшення 1,197 у розмірі фактичного нарахування в повному обсязі без будь-яких обмежень максимальним розміром (основний розмір пенсії 16026,54 грн.+доплата 2000 грн. = 18026,54 грн.*індексація 1,14 = 20550,26 грн.*індексація 1,197 = 24598,66 грн.); починаючи з 01.03.2024 згідно постанови КМУ № 185 від 23.02.2024 на коефіцієнт збільшення 1,0796 у розмірі фактичного нарахування в повному обсязі без будь-яких обмежень максимальним розміром (основний розмір пенсії 16026,54 грн.+доплата 2000 грн. = 18026,54 грн.*індексація 1,14 = 20550,26 грн.*індексація 1,197 = 24598,66 грн.*індексація 1,0796 = всього 26556,71 грн. без обмежень загального розміру пенсії максимальним розміром величиною в десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині здійснення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у межах суми стягнення за один місяць.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін