24 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 902/824/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Кондратова І. Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Петухов М. Г., Гудак А. В., Олексюк Г. Є.
від 27.03.2024
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнова Консалтинг"
до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"
про визнання недійсним рішення Наглядової ради, визнання укладеними договору про обов'язковий викуп належних акціонеру простих іменних акцій, в редакції позивача,
15 квітня 2024 року Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 902/824/20.
В касаційній скарзі Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" просить скасувати вказане судове рішення та направити справу № 902/824/20 для продовження розгляду до Північно-західного апеляційного господарського суду. Скаржник вважає, що, відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції безпідставно обмежив його право на доступ до суду, що є порушенням норм Господарського процесуального кодексу України та статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 у справі № 902/824/20 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнова Консалтинг" про призначення судової експертизи. Провадження у справі № 902/824/20 зупинено на час проведення судової експертизи.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 у справі № 902/824/20.
Ухвалою від 01.03.2024 Північно-західний апеляційний господарський суд залишив без руху апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 у справі № 902/824/20. Зобов'язав Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн в порядку визначеному Законом України "Про судовий збір". Скаржнику роз'яснено, що при невиконанні вимог цієї ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
12 березня 2024 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 у справі № 902/824/20 на строк до ухвалення судового рішення Північно-західним апеляційним господарським судом. В обґрунтування поданого клопотання, Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" послалося на відсутність коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги з огляду на несвоєчасне виконання побутовими споживачами зобов'язань з оплати за розподіл електричної енергії, а також додатковими витратами на відновлення обладнання, пошкодженого внаслідок терористичних дій російської федерації проти України. У випадку відмови в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" просило надати йому розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги разом з доказами сплати судового збору.
Ухвалою від 14.03.2024 Північно-західний апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про відстрочення сплати судового збору. Зобов'язав Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" в строк до 20.03.2024 виконати вимоги ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду ухвалою від 01.03.2024 у справі № 902/824/20. Роз'яснив скаржнику, що при невиконанні вимог ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.03.2024 у справі № 902/824/20, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвала від 14.03.2024 доставлена до електронного кабінету Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" 14.03.2024 о 16:52, а тому, з урахуванням положень статей 116, 242 Господарського процесуального кодексу України, вважаться врученою 14.03.2024.
Ухвалою від 27.03.2024 Північно-західний апеляційний господарський суд повернув апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 у справі № 902/824/20, оскільки станом на 20.03.2024 скаржником не виконані вимоги суду, вказані в ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.03.2024 у справі № 902/824/20 про залишення апеляційної скарги без руху.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див. рішення суду від 28.10.1998 у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, № 32).
Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див. рішення суду від 28.11.2006 у справі "Апостол проти Грузії", заява № 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дію в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (див. рішення суду від 12.06.2007 у справі "Станков проти Болгарії", заява № 68490/01).
Законодавче закріплення судових витрат має на меті:
по-перше: відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат);
по-друге: покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію.
У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" було зазначено, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотриманням вимог Конвенції залишається за Судом ("Голдер проти Сполученого Королівства" і "Z та інші проти Сполученого Королівства").
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною 2 статті 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених положеннями цього Закону.
Із системного аналізу норм зазначеної статті вбачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Оскільки предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав чи відшкодування шкоди здоров'ю, у суду були відсутні правові підстави для задоволення клопотання Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 у справі № 902/824/20.
Особа, яка має намір оскаржити судове рішення, зокрема в апеляційному порядку, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Посилання на відсутність коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги з огляду на несвоєчасне виконання побутовими споживачами своїх зобов'язань з оплати за розподіл електричної енергії, а також додатковими витратами на відновлення обладнання, пошкодженого внаслідок терористичних дій не є підставою для відстрочення сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір". Вказаний Закон також не передбачає відстрочення сплати судового збору з підстав виникнення обставин непереборної сили.
Відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За приписами частини 6 статті 260 та частини 3 статті 262 Господарського процесуального кодексу України, питання про відкриття апеляційного провадження у справі, про залишення апеляційної скарги без руху та про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З урахуванням наведеного, Північно-західний апеляційний господарський суд правомірно повернув апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 у справі № 902/824/20, оскільки скаржником не виконано вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 14.03.2024 щодо сплати судового збору у розмірі, 3 028,00 грн.
Стосовно посилання Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на те, що Північно-західним апеляційним господарським судом в ухвалі від 14.03.2024 було надано лише 4 робочих дні на сплату судового збору, що, на його думку, не може вважатися розумним строком, про який йдеться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22, Суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Так, у постанові від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що коли після постановлення судом ухвали про залишення скарги без руху та надання скаржнику строку на усунення її недоліків, а саме подання доказів сплати судового збору, скаржник звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору (відстрочення від сплати судового збору), суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або за заявою скаржника поновити цей строк та розглянути клопотання по суті. У випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику. Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення касаційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.
З наведеної позиції Великої Палати Верховного Суду вбачається, що у разі коли після відмови у задоволенні клопотання, зокрема, про відстрочення сплати судового збору, у встановлений судом строк скаржник не встигає сплатити судовий збір та подати суду докази сплати судового збору, він не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про продовження або поновлення такого строку. Втім, з оскаржуваної ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 та з касаційної скарги Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" не вбачається, що скаржник скористався своїм правом на подання суду клопотання про продовження або поновлення такого строку. За таких обставин, Суд наведені доводи Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до уваги не приймає.
Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Суд визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 902/824/20 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2024 на підставі частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у даній справі правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 902/824/20 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді С. В. Бакуліна
І. Д. Кондратова