29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"24" квітня 2024 р. Справа № 924/223/24
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" м. Волочиськ Хмельницька область
до приватного підприємства "ГВМ-Агро" с.Іванівка Ярмолинецький район Хмельницька область
до ОСОБА_1 м. Хмельницький
про солідарне стягнення 13 561 942,42грн.
До Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ТОВ "Вітагро Партнер" про солідарне стягнення із відповідачів 13 561 942,42грн. заборгованості в т.ч. 8 244 783,64грн. основного боргу, 486 678,67грн. курсової різниці, 3 346 445,14грн. 15% штрафу, 130 133,62грн. 3% річних, 1 353 901,35грн. пені відповідно до умов договору поставки № В20-12/23ХМ від 29.12.2022р.
Ухвалою від 26.02.2024р. відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 18.03.2024р. У підготовчих засіданнях 18.03.2024 та 15.04.2024 оголошено перерву до 25.04.2024р.
24.04.2024р. до суду надійшла заява ТОВ "Вітагро Партнер" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово - кредитних установах, на усе майно ПП "ГВМ-Агро" в межах суми позову у розмірі 13 561 942,42грн., шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово - кредитних установах, на майно (рухоме та нерухоме) ОСОБА_1 в межах суми позову у розмірі 13 561 942,42грн.
Обґрунтовуючи заяву вказує, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у відповідача 1 відсутнє будь-яке нерухоме майно у власності. Натомість наявне рухоме майно, зокрема 3 автомобілі вартість яких, на думку позивача може орієнтовно становити 1 700 000грн., що при реалізації не зможе покрити навіть 50% розміру заборгованості відповідача. Також, зауважує, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 07.11.2023р. після виникнення заборгованості за договором поставки, відповідач 2 здійснив відчуження нерухомого майна ( квартири). Крім того, вказує на велику кількість судових спорів та судових рішень щодо відповідачів та відкритих виконавчих проваджень. Відтак позивач стверджує, що наявні об'єктивні підстави вважати про наявне навмисне ухилення відповідачів від погашення простроченої заборгованості, що у своїй сукупності беззаперечно доводить факт про можливість вчинення відповідачами дій задля унеможливлення виконання рішення у даній справі, зокрема відчуження свого нерухомого та рухомого майна.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову судом взято до уваги таке.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до приписів ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, з метою забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, своєю чергою, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.
Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у Постановах від 23.05.2018 у справі №910/2341/17, від 15.08.2018 у справі №922/4587/13 та від 08.10.2018 у справі №925/402/18, від 02.08.2019 у справі 915/538/19, від 25.05.2020 у справі № 910/15637/19.
Під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. Сума підданих арешту грошових коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19 та від 14.02.2020 у справі № 916/2278/19.
Відповідно до ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищенаведене, позивачем не доведено суду, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може утруднити виконання чи призвести до невиконання рішення суду, оскільки припущення позивача, викладені у заяві, не містять переконливої та підтвердженої доказами наявності підстав для забезпечення позову, адже, зокрема, сама наявність у відповідачів заборгованості перед позивачем, відсутність нерухомого майна, наявність відкритих судових проваджень щодо відповідачів, не може вважатися безумовною і достатньою підставою для забезпечення позову.
Крім того, позивачем не надано переконливих доказів, які б свідчили що відповідачами вчинялися чи вчиняються дії, що спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Відчуження відповідачем 2 квартири 07.11.2023р. не свідчить про умисне ухилення відповідачів від виконання зобов'язання за договором поставки, борг за яким є предметом розгляду у даній справі.
За таких обставин, суд здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів і посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності вжиття таких заходів, у зв'язку із чим заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.73, 74, 76-79, 86, 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні заяви ТОВ "Вітагро Партнер" від 23.04.2024р. про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили 24.04.2024р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали.
Суддя М.Є. Муха
Віддруковано 2 примірники: 1 - до справи, 2 - відповідачу 2 з повідомленням про вручення ( АДРЕСА_1 ; ідентиф. номер 2666429216).
Позивачу та відповідачу 1 направлено до електронного кабінету у системі Електронний суд