вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"24" квітня 2024 р. Справа № 911/944/24
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аріан-Трейд”
про визнання недійсними пунктів договору та стягнення 947 447,83 гривень
встановив:
Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аріан-Трейд” про:
- визнання недійсними пунктів 1.1 та 3.1 договору про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) для техніки спеціального призначення від 24.05.2022 №286/1/22/6, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю “Аріан-Трейд”, у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість;
- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аріан-Трейд” на користь Міністерства оборони України 947 447,83 грн, з яких безпідставно сплачені кошти в сумі 805 000,00 грн, інфляційні втрати в сумі 102 204,88 грн та 3% річних у сумі 17 239,72 грн.
Мотивуючи вказані вимоги прокурор посилається на те, що відповідно до пп. “г” пп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 ПК України та постанови №178 до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки або (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту ЗСУ для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави за договорами, укладеними МО України, оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.
Водночас, за доводами прокурора, пунктами 1.1 та 3.1 договору про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) для техніки спеціального призначення від 24.05.2022 №286/1/22/6 передбачено сплату ПДВ у сумі 805 000,00 грн, що становить 20% вартості товару.
В розрізі вказаного, згідно змісту відповідного позову прокурором зазначено, зокрема, про таке:
- на виконання умов договору про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) для техніки спеціального призначення від 24.05.2022 №286/1/22/6 відповідач згідно актів прийому-передачі товару №132 від 22.07.2022, №209 від 15.08.2022 здійснив постачання загалом 50 тон оливи на визначену договором суму;
- позивач сплатив на користь відповідача кошти у сумі 4 830 000,00 грн, з яких 805 000,00 грн податку на додану вартість;
- ПДВ не є умовою про ціну у розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватись чи змінюватись сторонами за домовленістю в договірному порядку, відтак Товариство з обмеженою відповідальністю “Аріан-Трейд” набуло кошти в сумі 805 000,00 грн за рахунок Міністерства оборони України не в порядку виконання договірних зобов'язань, внаслідок їх перерахування понад вартість товарів, які було поставлено.
З огляду на такі обставини прокурор вважає, що пункти 1.1 та 3.1 договору в частині включення ПДВ до договірних цін підлягають визнанню недійсними на підставі ст.ст. 203, 215, 217 ЦК України, а грошові кошти в сумі 805 000,00 грн підлягають поверненню на користь Міністерства оборони України як такі, що безпідставно отримані внаслідок незаконного збагачення згідно зі ст. 1212 ЦК України.
Мотивуючи наявність підстав для представництва інтересів держави у суді за відповідно поданим позовом, прокурор зазначив, що укладення договору з порушенням норм закону щодо податкових пільг в умовах воєнного стану та відповідні наслідки свідчать про розпорядження бюджетними коштами з недотриманням принципів максимальної економії, ефективності та результативності їх витрачання відтак пред'явлення вказаного позову прокурором зумовлено очевидним порушенням інтересів держави в оборонній і бюджетній сферах.
Оскільки фінансування договору здійснювалось за рахунок коштів бюджетної програми, головним розпорядником якої є Міністерство оборони України, прокурор вважає, що вказане міністерство є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, попри те відповідний орган повідомив прокурора про те, що нульова ставка ПДВ до договорів на постачання паливно-мастильних матеріалів не застосовується, а відповідні заходи щодо повернення сплаченого податку не здійснювались.
Своєю чергою прокурор оцінює таку позицію позивача як пасивну поведінку та вважає наявними підстави для звернення до суду із вказаним позовом.
Дослідивши матеріали вказаної вище позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення.
Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.
У відповідності до ч. 2, пп. 4, 8 ч. 3, ч. 5 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити, зокрема:
- спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Згідно ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Системне тлумачення вказаних норми закону дозволяє дійти висновку, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені.
Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.
Так, до позовної заяви Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України долучено повідомлення №15-93вих-24 від 25.03.2024, адресоване Міністерству оборони України, попри те як позовна заява не містить пояснень стосовно направлення вказаного повідомлення про представництво інтересів в суді такому органу перед зверненням до суду.
Крім того, заявляючи вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аріан-Трейд” на користь Міністерства оборони України 947 447,83 грн, з яких безпідставно сплачені кошти в сумі 805 000,00 грн, інфляційні втрати в сумі 102 204,88 грн та 3% річних у сумі 17 239,72 грн, прокурор не навів пояснень щодо ефективності такого способу як стягнення коштів безпосередньо на рахунок міністерства, зокрема в частині відновлення порушеного права держави, з урахуванням доводів прокурора про неефектне витрачання бюджетних коштів, оскільки прокурор насамперед захищає право держави, а не органу, який представляє державу.
До того ж позовна заява прокурора, у розрізі ефективності способу захисту та стягнення безпідставно отриманих коштів, не містить пояснень щодо утримання відповідачем такої суми коштів з ПДВ, у тому числі і станом на момент звернення з позовом до суду, враховуючи правову природу ПДВ, як податку, який перераховується продавець (податковим агентом) до державного бюджету.
В розрізі вказаного вище суд звертає увагу позивача на те, що:
- позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушенного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, тоді як під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав;
- оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, потрібно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога про захист права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування;
- під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект, тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам;
- суд, з урахуванням конкретних обставин справи має визначитися із ефективністю обраного способу захисту та з'ясувати, яким чином будуть відновлені права держави.
Вказане вище свідчить про невідповідність позовної заяви Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України вимогам ст. ст. 53, 162 ГПК України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо підтвердження права представництва в розрізі змісту заявлених вимог.
Поряд з тим згідно ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Однак у позовній заяві Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України не викладено пояснень стосовно наявності підстав для застосування положень статті 173 ГПК України та об'єднання в одній позовній заяві вимог про визнання недійсними пунктів договору з вимогами про стягнення безпідставно отриманих коштів і нарахованих на такі кошти сум 3% річних та інфляційних втрат.
Також у позовній заяві прокурора не викладено пояснень щодо того, яка із заявлених вимог є основною/основними, а які похідними від основної/основних вимог.
З огляду наведеного вище та невідповідності позовної заяви вказаним вимогам суд звертає увагу позивача на те, що чітка ідентифікація заявлених вимог сприяє правильній оцінці спірних правовідносин в розрізі предмету та підстав позову, а також дозволяє правильно дослідити наявність та/або відсутність певних обставин, належних доведенню у тій чи іншій правовій конструкції, спрямованих на ефективний та реальний захист і відновлення порушених прав.
Згідно приписів ч. 1 ст. 14, ч.1 ст. 73, ч. 4 ст. 74, ст. 91, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В порушення зазначених вище приписів та пп. 5, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява прокурора не містить пояснень стосовно доказів, із відповідним їх наданням, на підтвердження викладених у позові обставин здійснення відповідачем постачання загалом 50 тон оливи згідно актів прийому-передачі товару №132 від 22.07.2022, №209 від 15.08.2022.
Попри вказане вище прокурором не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.
Саме ж лише зазначення прокурором у змісті позовної заяви про те, що у позивача та відповідача наявні докази, які обґрунтовують вимоги, зокрема оригінали актів та видаткових накладних, жодним чином не нівелює обов'язок прокурора оформити позову заяву згідно вимог ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Приписами ст. ст. 4, 6 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2024 року в розмірі 3028,00 гривень.
З огляду наведених вище норм закону та встановлених ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставок судового збору, за подання у 2024 році до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3 028,00 гривень, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 059 800,00 грн; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3028,00 гривень.
Відповідно до змісту позову та сформульованої прохальної частини прокурором заявлено дві вимоги, одну вимогу немайнового характеру, іншу - майнового, а тому суд дійшов висновку, що за подання відповідного позову необхідний до сплати розмір судового збору загалом складає 17 239,72 грн.
Водночас до позовної заяви прокурором додано платіжну інструкцію №326 від 19.03.2024 на суму 17 218,44 грн, що не відповідає вимогам процесуального та матеріального права щодо сплати судового збору, а сума недоплаченого судового збору складає 21,28 грн.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162,164,172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, зокрема щодо оформлення позовної заяви та її змісту, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків - десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174,232,234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Залишити позовну заяву Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону без руху.
2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:
- письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження обставин направлення перед зверненням до суду на адресу Міністерства оборони України повідомлення про представництво інтересів в суді №15-93вих-24 від 25.03.2024;
- письмових пояснень щодо ефективності обраного прокурором способу захисту в частині стягнення коштів безпосередньо на рахунок міністерства, зокрема стосовно відновлення порушеного права держави, з урахуванням доводів прокурора про неефективне витрачання бюджетних коштів;
- письмових пояснень щодо ефективності обраного прокурором способу захисту в частині стягнення коштів, зокрема щодо утримання відповідачем такої суми коштів з ПДВ, у тому числі і станом на момент звернення з позовом до суду, враховуючи правову природу ПДВ, як податку, який перераховується продавцем (податковим агентом) до державного бюджету;
- письмових пояснень стосовно наявності підстав для застосування положень статті 173 ГПК України та об'єднання в одній позовній заяві вимог про визнання недійсними пунктів договору з вимогами про стягнення безпідставно отриманих коштів і нарахованих на такі кошти сум 3% річних та інфляційних втрат, а також із наведенням, відповідно, яка з усіх заявлених вимог є основною/основними, а які - похідними від основної/основних вимог;
- письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують обставини здійснення відповідачем постачання загалом 50 тон оливи згідно актів прийому-передачі товару №132 від 22.07.2022, №209 від 15.08.2022, або пояснень про наявність/відсутність у позивача зазначених доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;
- документів, які підтверджують доплату судового збору за подання позову у передбаченому законом порядку та розмірі - 21,28 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду згідно ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України не підлягає.
Суддя В.А. Ярема