вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
22 квітня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/1158/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
№907/1158/23
за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК", м. Дніпро
до фізичної особи - підприємця Зуб Василя Васильовича, с. Нижні Ворота, Мукачівського району Закарпатської області
про стягнення суми 33 346,20 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 33 346,20 грн. з яких 20 196, 63 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 855,07 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, 6 294,50 грн. - загальний залишок заборгованості за винагородою, - 1000, 00 грн. - штраф (фіксована складова), - 5000 грн. - штраф (змінна складова) посилаючись на порушення відповідачем умов кредитного договору № N20.97. 000000029 1 від 28.05.2021 р. та ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на наведене, оскільки справа №907/1158/23, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.01.2024 р. суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Зазначена ухвала суду від 18.01.2024 надіслана відповідачу рекомендованими листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та як вбачається з відстеження поштового відправлення таке вручено відповідачу 30.01.2024 р.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.
Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
28.05.2021 року між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (далі - Банк, Кредитор, Позивач) та ОСОБА_1 (далі- Позичальник, Відповідач) уклали кредитний договір №20.97.0000000291, щодо надання останньому кредиту (встановлення кредитного ліміту) в розмірі 100 000,00 грн до 26.005.2023.
Термін повернення кредиту зазначений у п. А3 цього Договору. Усі істотні умови кредитування наведені у розділі А цього Договору «Істотні умови кредитування» (п.п. 1.2., 1.3. Договору).
Істотними умовами кредитування за Договором сторонами встановлено ліміт кредитування на загальну суму 100 000,00 грн та ціль кредитування фінансування поточної діяльності (п. А2 Істотних умов кредитування за Договором), термін повернення кредиту - 25.05.2023 та узгоджено графік погашення кредиту щомісячно ануїтетними платежами в розмірі та строки згідно з Графіком платежів який є Додатком № 1 до договору, яким узгоджено також графік погашення сум процентів та винагороди за кредитне обслуговування (п. А3 Істотних умов кредитування за Договором).
Згідно з п. А6 Істотних умов кредитування за Договором, за користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 19,90 % річних.
Крім того, Позичальник щомісячно сплачує винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79 % від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів (п. А10 Істотних умов кредитування за Договором).
Відповідно до п. А8 Істотних умов кредитування за Договором нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої Договором. При цьому день видачі та день повернення Кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів факт/360). Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з Графіком платежу, то заборгованість за Кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день.
Згідно з п.п. 2.2.2., 2.2.3., 2.2.5. Договору Позичальник зобов'язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.3. Кредитного договору, повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2., 2.2.14., 2.3.2. цього договору та сплатити Банку винагороду відповідно до п.п. 2.3.5., 4.4., 4.5., 4.6., 4.13. цього Договору.
Додатком 1 до Договору «Графік погашення» сторонами встановлено, що повернення отриманого кредиту, сплата відсотків за користування кредитом та винагороди відбувається Позичальником щомісячно, 28 числа кожного місяця, шляхом сплати ануїтетного платежу в розмірі 5 890,44 грн (в останній місяць строку дії Договору платіж до 26.05.2023 в сумі 5 890,38 грн), який згідно з Графіком погашення спрямовується Банком на погашення тіла кредиту, відсотків у визначеному Графіком погашення розмірі та сплаті щомісячної суми комісійної винагороди в розмірі 790,00 грн.
На виконання умов кредитного договору Банком надано Позичальнику строковий кредит та відповідно до меморіального ордеру № TR.17941855.18524.64999 від 28.05.2021 р. перераховано на розрахунковий рахунок Позичальника грошові кошти в загальній сумі 100 000,00 грн.
Матеріали справи, а саме виписки по розрахунковому рахунку відповідача №64999 за період з 28.05.2021 року по 18.11.2023 року, розрахунки заборгованості станом на 18.11.2023, свідчать, що відповідачем як Позичальником неналежним чином виконувалися зобов'язання по повернення кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом та винагороди в строк, що зазначений в Додатку №1 до Договору, у зв'язку з чим станом на 18.11.2023 допущено заборгованість по Договору, яка за позицією позивача становить 33 346,20 грн. з яких 20 196, 63 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 855,07 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, 6 294,50 грн. - загальний залишок заборгованості за винагородою, - 1000, 00 грн. - штраф (фіксована складова), - 5000 грн. - штраф (змінна складова).
Відповідно до п. 5.8 Кредитного Договору, у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000 грн. + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Несплата відповідачем означеної заборгованості стала підставою для звернення позивачем за захистом свого порушеного права до Господарського суду.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (стаття 345 Господарського кодексу України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).
Згідно із статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Матеріали справи, а саме: меморіальний ордер TR.17941855.18524.64999 від 28.05.2021 р., виписка по розрахунковому рахунку відповідача №64999 за період з 28.05.2021 року по 18.11.2023 року, розрахунки заборгованості станом на 18.11.2023, свідчать, що Позивачем, як Банком належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за Договором щодо відкриття надання Позичальнику строкового кредиту в розмірі 100 000,00 грн, в той же час Відповідачем порушено умови Договору щодо своєчасного (в строк, що зазначений в Додатку №1 до Договору) погашення заборгованості за отриманим кредитом, сплатою відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим станом на 18.11.2023 року заборгованість Позичальника перед Банком по тілу кредиту становить 20 196, 63 грн.
За таких обставин, прострочена заборгованість Позичальника перед Банком за кредитом становить 20 196, 63 грн., що не спростовано відповідачем, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.
Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
При цьому, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін, як і положення Кредитного договору, які передбачають зобов'язання Позичальника сплачувати відсотки за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту (п.п. 2.3.1., 2.3.2. Кредитного договору) можуть бути застосовані лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Таким чином, право Кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, як і обов'язок Позичальника оплачувати комісію за управління кредитом припиняються після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Матеріали справи свідчать, що кредитний договір між позивачем та відповідачем укладено 28.05.2021, терміном кредитування 26.05.2023, у зв'язку з чим правомірним суд вважає нарахування відповідачу відсотків за користування кредитом та винагороди по 26.05.2023 р.
З урахуванням викладеного, з огляду на ту обставину, що відсотки за користування кредитом в сумі 434,59 грн та 3944,85 грн комісії нараховано Банком за період з 28.05.2021 по 26.05.2023 (відповідно до розрахунку заборгованості станом на 18.11.2023), тобто в межах строку кредитування, виходячи з визначених у Кредитному договорі ставок (п.п. А6, А10 Істотних умов кредитування за Договором), а відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення судом.
В іншій частині належить відмовити.
Відповідно до п. 5.8 Кредитного Договору, у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000 грн. + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.
Штрафними санкціями за вимогами статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 231 ГК України зазначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивач нарахував відповідачу відповідно до пункту відповідно до п. 5.8 договору штраф в сумі 1000 грн. штрафу (фіксована складова) та 500,00грн. штрафу (змінна складова).
Беручи до уваги зазначені умови договору, порушення відповідачем термінів платежів по грошових зобов'язаннях зі сплати основної заборгованості, процентів та винагороди понад 30 днів, звернення позивача до суду з цим позовом, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у загальному розмірі 6 000,00 грн. (1000,00 грн. - фіксована складова та 5000,00 грн - змінна складова).
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК", м. Дніпро до фізичної особи - підприємця Зуб Василя Васильовича, с. Нижні Ворота, Мукачівського району Закарпатської області про стягнення суми 33 346,20 грн. підлягають задоволенню частково в розмірі 30 576,07 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача в сумі 699,23 грн.
Керуючись ст. ст. 20, 41, 42, 46, 73-79, 86, 129, 216, 222, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Зуб Василя Васильовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (49074, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080) суму 30 576,07 грн. (тридцять тисяч п'ятсот сімдесят шість гривень 07 коп.) з яких 20 196, 63 грн. - основного боргу, 434,59 грн. - заборгованість за відсотками, 3 944,85 грн. заборгованість за винагородою, - 1000, 00 грн. - штраф (фіксована складова), - 5000,00 грн. - штраф (змінна складова), а також суму 2 461,03 грн (дві тисячі чотириста шістдесят одну гривню 03 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 24.04.2024
Суддя О.Ф. Ремецькі