61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
24.04.2024р. Справа №905/100/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро
до відповідача Фізичної особи-підприємця Олійника Сергія Миколайовича, м.Слов'янськ
про стягнення заборгованості в сумі 334350,58 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 326693,31 грн., 3% річних в сумі 3423,91 грн. та інфляційне збільшення в сумі 4012,21 грн.
Суддя Левшина Г.В.
без виклику сторін
1. Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця Олійника Сергія Миколайовича, м.Слов'янськ, про стягнення заборгованості в сумі 334350,58 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 326693,31 грн., 3% річних в сумі 3423,91 грн. та інфляційне збільшення в сумі 4012,21 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №1999 від 30.11.2018р.
2. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом:
Ухвалою суду від 02.02.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/100/24; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Окрім того, з метою забезпечення гарантії права відповідача на справедливий суд, елементом якого є право знати про наявність позову, суд ухвалою від 02.02.2024р. витребував у Міністерства соціальної політики України відомості стосовно Олійника Сергія Миколайовича , з метою подальшого з'ясування місцезнаходження цієї особи, як можливого переселенця, та повідомлення останнього.
04.03.2024р. Міністерство соціальної політики України, на виконання вимог ухвали суду від 02.02.2024р., повідомило, що в базі даних про внутрішньо переміщених осіб відсутні відомості відносно Олійника Сергія Миколайовича .
Станом на дату винесення цього рішення відповідач правом на подання відзиву не скористався, будь-яких заяв та/або клопотань до суду не надав.
Відповідно до ч.5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Частиною 11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За допомогою підсистеми Автоматизованої системи "Діловодства спеціалізованого суду", судом встановлено, що у Фізичної особи-підприємця Олійника Сергія Миколайовича не зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.02.2024р. була направлена рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 .
Поштовий конверт повернуто до господарського суду без вручення адресатові за закінченням терміну зберігання.
За змістом ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі №904/9904/17).
Одночасно, ухвалу суду про відкриття провадження у справі було надіслано відповідачу на електронну адресу trans-osn@ukr.net, яку зазначено позивачем та посилання на яку міститься в заяві-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу. Згідно довідки про доставку електронного листа зазначену ухвалу було отримано відповідачем 05.02.2024р.
Крім того, суд намагався встановити зв'язок з відповідачем за номерами телефону, які зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та заяві-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу.
Разом з тим, судом було опубліковано оголошення на офіційному веб-порталі суду, яке наявне в матеріалах справи.
Судом також враховано, що відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд Донецької області зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно із ст.2 Господарського процесуального кодексу України однією із засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи.
Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Ухвалюючи судове рішення суд виходить з тих обставин, що боржник здійснивши свою реєстрацію за певною адресою у Єдиному державному реєстрі бажав та не заперечував, щоб ці засоби комунікації використовувалися іншими особами, у тому числі й судом. Це, в свою чергу, покладає на відповідача обов'язок отримувати повідомлення та відповідати на них. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести "ризик незнання" учасника, який надав необмеженому колу осіб свою адресу, номер телефону, але не користується чи не стежить за ними.
Таким чином, враховуючи вжиті судом заходи щодо повідомлення відповідача з наявним судовим провадженням, суд виходить з принципу "презумпції обізнаності" відповідача з наявним провадженням та згідно із ст.165 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
3. Встановлені судом обставини справи:
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно із частиною 1 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018р. №429 ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до п.1.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила РРЕЕ) постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Згідно п.3.1.7 Правил РРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (далі - позивач, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Олійник Сергієм Миколайовичем (далі - відповідач, споживач) укладено договір №1999 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) на умовах комерційної пропозиції «Індивідуальна (строкова)» постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (додаток №2 до договору).
Згідно з умовами п.1.1 договору, цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком до цього договору.
За умовами п.2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
У відповідності до п.3.1 договору, датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком до цього договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але в будь-якому випадку не раніше строку початку дії цього договору.
Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору (п.5.1 договору).
Згідно з положеннями п.п.5.2-5.4 договору, спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. Інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника в Особистому кабінеті споживача не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором. У випадках застосування до споживача погодинних (диференційованих) цін на електричну енергію суми, вказані в рахунках, можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних погодинних (диференційованих) цін.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.5.5 договору).
За умовами п.5.6 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, онлайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший незаборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
У відповідності до п.5.7 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних вебсайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Згідно п.6.2 договору споживач зобов'язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору; мати діючий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи, на території здійснення ліцензованої діяльності якого приєднана до електричних мереж електроустановка споживача.
Постачальник має право отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію (п.7.1 договору).
За умовами п.9.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні та сплати рахунку (квитанції) постачальника. Цей договір в частині виконання зобов'язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов'язань (п.13.1 договору).
30.11.2018р. споживач приєднався до умов договору про постачання електричної енергії №1999 на підставі поданої заяви-приєднання (додаток №1 до договору) на умовах комерційної пропозиції «Індивідуальна (строкова)».
Адреса об'єкта, ЕІС-код точки комерційного обліку (точки розподілу): м.Слов'янськ, вул. Попова, 72. ЕІС-код 62Z6683197262789.
Згідно розділу 3 комерційної пропозиції, яка є додатком №2 до договору, визначено оператором системи розподілу/передачі АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», територія, визначена в ліцензії на провадження господарської діяльності в межах: Україна, в межах належності електромереж відповідного оператора розподілу.
Відповідно до п.п.4.1-4.2 комерційної пропозиції розрахунки за електричну енергію здійснюються виключно в грошовій формі відповідно до умов договору, шляхом перерахування коштів тільки на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, вказаний у рахунку на оплату та на сайті постачальника. Прийняттям даної комерційної пропозиції споживач надає згоду та доручає постачальнику здійснення зарахування грошових коштів, що надійшли в рахунок оплати електричної енергії (аванси, переплати тощо), між відповідними рахунками (розрахунковий та поточний із спеціальним режимом використання) таким чином, щоб забезпечити їх коректне відображення, в тому числі у випадку помилкового перерахування споживачем, зарахування переплат в рахунок погашення заборгованості чи споживання майбутніх періодів, у випадку коригування обсягів оператором системи, та в інших випадках, в тому числі при внесенні змін до чинного законодавства.
Пунктом 5.1 комерційної пропозиції передбачено, що оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється:
- 100% вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 5 робочих днів до дати початку розрахункового періоду;
- остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду, не залежно від дати отримання рахунку від постачальника.
Згідно з п.6.1 комерційної пропозиції рахунок на оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії формується постачальником і надається (направляється) споживачу доступними каналами зв'язку. Прогнозований обсяг споживання визначається постачальником на підставі відомостей про обсяги прогнозованого споживання електричної енергії наданих адміністратором комерційного обліку (Оператором системи), або розрахованих за допомогою власних програмних ресурсів за середньодобовим споживанням минулих періодів, чи з урахуванням інших відомостей, в тому числі щодо потужності площадок обліку у нових споживачів чи відомостей, наданих споживачем у додатку №4 до договору.
За змістом п.6.3, п.6.5 комерційної пропозиції рахунок на оплату фактично спожитого у розрахунковому періоді обсягу електричної енергії надається, як правило, наступного робочого дня після закінчення розрахункового періоду (при умові отримання постачальником даних про обсяги споживання від споживача чи адміністратора комерційного обліку). У разі неодержання рахунку, споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строк, зазначений у п.5.1. комерційної пропозиції. Акт прийняття-передавання оформлюється постачальником у день формування рахунку за фактично спожиту електричну енергію або за вимогою споживача.
У разі, якщо споживач порушив терміни (строки) оплати, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, до дати повної оплати (датою оплати вважається день зарахування коштів на рахунок постачальника), та 3% річних від суми боргу. На суму заборгованості нараховуються інфляційні втрати за весь період прострочення. Санкції сплачуються споживачем на розрахунковий рахунок для оплати пені (п.7.1 комерційної пропозиції).
Відповідно до п.9.1 комерційної пропозиції, договір на умовах даної комерційної пропозиції починає діяти з серпня 2021р., але не раніше дати підписання цієї комерційної пропозиції. Договір укладається на строк 24 календарних місяців, діє до 31 липня 2023р., та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо постачальник не відмовиться від його пролонгації в зв'язку з порушенням споживачем умов п.5.1 цієї комерційної пропозиції.
Пунктом 10.6 комерційної пропозиції визначено, що постачальник інформує споживача, про будь-яку зміну умов договору, та/або надає іншу інформацію, яка стосується взаємовідносин сторін та/або може бути корисною для споживача, шляхом направлення відповідної інформації одним із наступних способів: через особистий кабінет; на своєму офіційному сайті у мережі Інтернет; засобами електронного зв'язку на електронну адресу вказану споживачем; СМС-повідомленням, на номер наданий споживачем, за допомогою чат-програм; в місцях обслуговування клієнтів, тощо.
Комерційна пропозиція підписана повноважними представниками сторін без зауважень та скріплена печатками.
На виконання вказаних умов договору позивачем здійснювалось постачання електричної енергії у період липень - серпень 2023 року на загальну суму 335462,26 грн., на підтвердження чого в додатках до позовної заяви додані акти про прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії):
- від 31.07.2023р. №1999 за липень 2023 року на суму 330159,02 грн. у кількості 47366 кВт*год;
- від 31.08.2023р. №1999 за серпень 2023 року на суму 5303,24 грн. у кількості 685 кВт*год.
Вказані акти підписані лише з боку позивача.
Також позивачем додано до матеріалів справи сформовані рахунки за спожиту електричну енергію: від 02.08.2023р. №1999 за липень 2023 року на суму 330159,02 грн. та від 03.09.2023р. №1999 за серпень 2023 року на суму 5303,24 грн.
На підтвердження направлення цих документів споживачу, позивачем надано роздруківки з електронної пошти представника позивача, за змістом яких останні було направлено на електронну адресу відповідача trans-osn@ukr.net, вказану в заяві-приєднання.
Відповідно до банківської виписки від 11.02.2022 року, споживачем здійснено оплату в розмірі 8768,95 грн., з призначенням платежу «Передоплата за березень 2022р. Договір №1999. Рахунок №30/1999 від 02.02.2022р. Олійник Сергій Миколайович ».
З урахуванням розділу 4 Комерційної пропозиції, грошові кошти у розмірі 8768,95 грн. були зараховані в якості часткової оплати за розрахунковий період «липень 2023 року».
Як зазначено позивачем, оплати з чітким призначенням платежів з боку відповідача за позовний період не надходили, внаслідок чого станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за договором про постачання електричної енергії споживачу №1999 від 30.11.2018р. склала 326693,31 грн., з урахуванням переплати за попередній період в розмірі 8768,95 грн.
Несплата відповідачем боргу стала підставою стало підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, а також звернення позивача до суду з даним позовом.
4. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини:
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено, надані до справи копії заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії та додатки нього містять підпис представника відповідача у відповідній графі, який засвідчений фірмовою печаткою останнього.
Відповідачем факт підписання та укладання договору на постачання електричної енергії шляхом підписання заяви-приєднання, додатків нього не спростовано, доказів оспорювання, визнання недійсними даних угод до матеріалів справи не надано.
При цьому, у договорі та комерційній пропозиції сторонами узгоджено такі істотні умови договору, як його предмет, ціна, строк дії.
Суд встановив, що в даному випадку відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між ними договір за своє правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
Статтею 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
У відповідності до ч.1 ст.174 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Електропостачальник зобов'язаний сплачувати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та послуги, що надаються на ринку електричної енергії (п.7 ч.2ст.57 Закон України «Про ринок електричної енергії»).
На виконання умов договору позивачем складено акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) до договору №1999 за липень та серпень 2023 року, згідно з якими кількість прийнятої-переданої (спожитої) електроенергії за показниками приладів обліку - 47366 кВт*год на суму 330159,02 грн. з ПДВ та 685 кВт*год на суму 5303,24 грн. з ПДВ відповідно.
Згідно п.10.6 комерційної пропозиції передбачено інформування відповідача засобами електронного зв'язку на електронну адресу вказану ним.
Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані акти та рахунки були направлені споживачу на його електронну адресу trans-osn@ukr.net, відомості щодо якої внесені до заяви-приєднання до договору.
Доказів повідомлення позивача про зміну чи не актуальність адреси електронної поштової скриньки відповідача для комунікацій матеріали справи не містять.
За викладених обставин, позивачем вчинено дії з направлення означених документів відповідачу.
За змістом пункту 38 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.
У відповідності до пункту 8 частини 1 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Пунктом 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018р., встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Відповідно до п.4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
До запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу (п.10 Постанови Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії).
Пунктом 8.6.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. за №311, визначено, що зчитування показників з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.
Так, на даний час саме оператори системи розподілу забезпечують комерційний облік електроенергії, тобто визначають обсяги відпущеної електричної енергії за розрахунковий період для кожного споживача.
Таким чином, оператор системи розподілу надає електропостачальнику дані щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами, а електропостачальник, у свою чергу, на підставі отриманих від ОСР даних щодо обсягів споживання електричної енергії здійснює нарахування грошових коштів до сплати за спожиту електричну енергію.
На запит позивача, оператор системи розподілу, АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», надав інформацію про обсяги спожитої відповідачем у липні 2023 року електричної енергії (47366 кВт*год) та у серпні 2023 року (685 кВт*год), які і були відображені Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» в актах прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за липень, серпень 2023 року.
Таким чином, позивачем суду доведено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу у липні-серпні 2023 року електроенергію у кількості 48051 кВт*год, доказів протилежного суду не надано.
Як вже зазначалося, пунктом 5.1 комерційної пропозиції сторони погодили наступний порядок оплати обсягів споживання електричної енергії:
- 100% вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 5 робочих днів до дати початку розрахункового періоду;
- остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду, не залежно від дати отримання рахунку від постачальника.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, виходячи з погоджених сторонами умов, остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію повинен бути здійснений не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду, а саме за спожиту у липні 2023 року електричну енергію не пізніше 07.08.2023р., за спожиту в серпні 2023 року електричну енергію не пізніше 07.09.2023р.
Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів оскарження вказаних у рахунках позивача обсягів спожитої електроенергії чи доказів звернення щодо отримання роз'яснень стосовно виставлених рахунків та обсягів споживання електроенергії, зазначених у рахунках у зв'язку з наявністю сумнівів щодо правильності показників обсягів споживання електроенергії.
Даних про інші обсяги спожитої електричної енергії відповідачем також не надано. Відповідачем не надано обґрунтованих заперечень та належних та допустимих доказів, які б спростовували факт споживання електроенергії за спірний період в обсязі, який визначений позивачем.
Враховуючи викладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію в липні-серпні 2023 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 326693,31 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Розглядаючи позов в частині стягнення з відповідача на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат у сумі 4012,21 грн. та 3% річних у сумі 3423,91 грн., суд виходить з такого.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що у відповідності до положень ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Нарахування процентів та інфляційних втрат має компенсаційний, а не штрафний характер та, відповідно, особа не може бути звільнена від сплати процентів річних та інфляційних втрат у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, зокрема на підставі статті 617 Цивільного кодексу України.
Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон" розрахунок 3% річних за простроченими зобов'язаннями відповідача по оплаті вартості електроенергії спожитої у липні 2023 року за період з 10.08.2023р. по 15.12.2023р. на суму 321390,07 грн., у серпні 2023 року за період з 09.09.2023р. по 15.12.2023р. на суму 5303,24 грн., суд встановив його арифметично вірним, а тому суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3423,91 грн.
В частині нарахування інфляційних втрат слід зазначити про таке.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Відповідно до роз'яснення Верховного Суду викладеного в постанові від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за простроченими зобов'язаннями відповідача по оплаті вартості електроенергії спожитої у липні 2023 року за період з серпня 2023 року по листопад 2023 року на суму 321390,07 грн., у серпні 2023 року за період з вересня 2023 року по листопад 2023 року на суму 5303,24 грн., суд встановив, що позивачем нарахування інфляційних здійснено без врахування тих періодів, в яких мала місце дефляція.
Таким чином, застосований позивачем розрахунок інфляційних втрат суперечить вищевикладеному і тому є неправильним та не може бути прийнятий судом.
Враховуючи вказане правильним буде нарахування інфляційних втрат:
- за період з серпня 2023 року по листопад 2023 року на суму 321390,07 грн. розмір інфляційних втрат становить 1237,91 грн.;
- за період з вересня 2023 року по листопад 2023 року на суму 5303,24 грн. розмір інфляційних втрат становить 96,02 грн. Проте, оскільки за вказаний період позивачем заявлено до стягнення 42,43 грн., зважаючи на те, що суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат за зобов'язаннями серпня 2023 року в сумі 42,43 грн., підлягають задоволенню.
Отже, суд здійснивши власний перерахунок за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон" заявлених до стягнення інфляційних втрат встановив, що обґрунтований розмір цих вимог складає 1280,34 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині.
Як визначає ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у загальному розмірі 331397,56 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 326693,31 грн., 3% річних в сумі 3423,91 грн. та інфляційне збільшення в сумі 1280,34 грн.
У відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у вигляді судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, ст.ст.13, 42, 74, 76, 129, 178, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро до Фізичної особи-підприємця Олійника Сергія Миколайовича, м. Слов'янськ про стягнення заборгованості в сумі 334350,58 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 326693,31 грн., 3% річних в сумі 3423,91 грн. та інфляційне збільшення в сумі 4012,21 грн., задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Олійника Сергія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, м.Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 4-Д; код ЄДРПОУ 42086719) основну заборгованість в сумі 326693,31 грн., 3% річних в сумі 3423,91 грн., інфляційне збільшення в сумі 1280,34 грн., всього заборгованість в сумі 331397,56 грн., судовий збір в сумі 3976,77 грн.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 24.04.2024р.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Г.В. Левшина