пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
15 квітня 2024 року Справа № 903/1244/23 (903/36/24)
Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М., за участі секретаря судового засідання Назарова Н.В., розглянувши справу
за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Коростенської міської ради Житомирської області
до відповідача-1: Дочірнього підприємства "ЕВОДА ТРЕЙД" Комунального підприємства "Луцькводоканал"
відповідача-2: Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради
про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 388 228,98 грн.
у межах справи №903/1244/23
за заявою боржника Дочірнього підприємства "ЕВОДА ТРЕЙД" Комунального підприємства "Луцькводоканал", м. Луцьк
про банкрутство
Представники сторін:
прокурор: Лопоха Оксана Сергіївна, службове посвідчення №071773 від 01.03.2023;
від позивача: не прибули;
від відповідача-1: не прибули;
від відповідача-2: Костюкевич-Тарнавська Олена Валеріївна (поза межами приміщення суду);
Встановив: 03.01.2024 до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява № 52-12261ВИХ-23 від 29.12.2023 керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Коростенської міської ради Житомирської області до Дочірнього підприємства "ЕВОДА ТРЕЙД" Комунального підприємства "Луцькводоканал про визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 16.05.2022 до договору № 18 від 04.03.2022, укладену між Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради та ДП "Евода Трейд" КП "Луцькводоканал"; визнання недійсною додаткової угоди № 4 від 22.09.2022 до договору № 18 від 04.03.2022, укладену між Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради та ДП "Евода Треид" КП "Луцькводоканал"; визнання недійсною додаткової угоди № 5 від 22.09.2022 до договору №18 від 04.03.2022, укладену між Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради та ДП "Евода Трейд" КП "Луцькводоканал"; визнання недійсною додаткової угоди № 6 від 20.10.2022 до договору № 18 від 04.03.2022, укладену між Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської міської ради та ДП "Евода Трейд" КП "Луцькводоканал"; визнати недійсною додаткової угоди № 7 від 20.10.2022 до договору № 18 від 04.03.2022, укладену між Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради та ДП "Евода Трейд" КП "Луцькводоканал", стягнення 388 228, 98 грн.
Ухвалою суду від 08.01.2024 (суддя Якушева І.О.) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 31.01.2024.
17 січня 2024 року відкрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "ЕВОДА ТРЕЙД" Комунального підприємства "Луцькводоканал" у справі №903/1244/23.
23.01.2024 позивач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання за вх.№ 01-74/109/24 від 23.01.2024 у якому просить суд залучити Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради (код ЄДРПОУ 02143212) до розгляду справи 903/1244/23 (№903/36/24) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Крім цього просить суд відкласти розгляд справи з метою надання процесуальної можливості Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради підготувати письмові пояснення.
Ухвалою суду від 26.01.2024 (суддя Якушева І.О.) матеріали справи №903/36/24 за позовом керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Коростенської міської ради Житомирської області до відповідача Дочірнього підприємства "ЕВОДА ТРЕЙД" Комунального підприємства "Луцькводоканал" про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 388 228,98 грн., передано до Господарського суду Волинської області, в провадженні якого перебуває справа №903/1244/23 про банкрутство Дочірнього підприємства "ЕВОДА ТРЕЙД" Комунального підприємства "Луцькводоканал" (суддя Дем'як В.М.) для розгляду спору в межах цієї справи.
Ухвалою суду від 30.01.2024 (суддя Дем'як В.М.) прийнято справу №903/36/24 за позовом керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Коростенської міської ради Житомирської області до відповідача Дочірнього підприємства "ЕВОДА ТРЕЙД" Комунального підприємства "Луцькводоканал" про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 388 228,98 грн. до розгляду в межах справи №903/1244/23 про банкрутство Дочірнього підприємства "ЕВОДА ТРЕЙД" Комунального підприємства "Луцькводоканал".
Ухвалою суду від 31.01.2024 відкладено підготовче засідання на 26.02.2024, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради.
05.02.2024 прокурор через відділ документального забезпечення та контролю суду подав: лист за вх.№01-75/1051/24 від 05.02.2024 до якого долучив докази, що підтверджують надіслання позовної заяви з додатками відділу освіти Коростенської міської ради; клопотання про залучення співвідповідача за вх. № 01-74/327/24 від 15.02.2024.
Представник третьої особи через відділ документального забезпечення та контролю суду подав пояснення за вх.№ 01-75/1515/24 від 20.02.2024 у яких просить суд відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 26.02.2024 задоволено клопотання прокурора про залучення співвідповідачем у справі Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради, залучено співвідповідачем у справі Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради, постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 25.03.2024.
06.03.2024 Відповідач-2 через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відзив на позов за вх.№ 01-75/1946/24 від 06.03.2024 у якому просить суд відмовити у задоволенні позову.
22.03.2024 прокурор через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання про долучення доказів у справі за вх.№ 01-75/2339/24 від 22.03.2024 у якому просить суд визнати поважними причини неподання Коростенською окружною прокуратурою у строк, встановлений ст. 80 ГПК України доказів у справі.
Ухвалою суду від 25.03.2024 відкладено судове засідання на 15.04.2024.
15.04.2024 прокурор через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відповідь на відзив за вх.№01-75/2855/24 від 15.04.2024.
Представник позивача в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та дату судового засідання.
Відповідач 1, всупереч створеним судом відповідних умов та наданих строків, своїм правом на участь в судовому розгляді не скористався, причин неявки свого представника в судове засідання суд не повідомив, хоча про день на час розгляду справи в суді повідомлявся належним чином.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає судову справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку.
Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів і вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника позивача та представника відповідача 1 не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Присутня в судовому засідання прокурор з посиланнями на обставини, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив, а також на докази, долучені до справи, пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримала, просила суд позов задоволити.
Присутня в засіданні суду представник відповідача-2 - Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, письмових поясненнях, щодо позову заперечила, просить суд в задоволені позову відмовити.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:
За змістом частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Пунктом 2 частини першої статті 131і Конституції України та пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладено виконання функції представництва інтересів, держави в суді.
Частиною шостою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що під час здійснення представництва інтересів держави в суді прокурор, серед іншого, має право звертатися до суду з позовом в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Згідно частини третьої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.
Частиною четвертою цієї ж статті визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
В даному випадку порушення інтересів держави полягають в тому, що внаслідок укладення між Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради та ДП «Евода Трейд» КП «Луцькводоканал» додаткових угод до договору про закупівлю штучно створено передумови для подальшого нераціонального та неефективного використання коштів місцевого бюджету, та грубо порушено вимоги, встановлені Законом №114-ІХ, насамперед, закріплені в статті 5 Закону №114-ІХ принципи максимальної економії та ефективності закупівлі, недискримінації учасників.
Необґрунтоване, належним чином документально не підтверджене та таке, що суперечить фактичному коливанню ринкових цін на електричну енергію впродовж періоду, підвищення ціни закуповуваної продукції фактично нівелює економію бюджетних коштів, досягнуту проведенням відкритих торгів, спотворює призначення та мету цього та інших інститутів публічних закупівель.
Прокурор вважає, що відповідачем 1 подано умисно занижену тендерну пропозицію з метою отримання неправомірних переваг над конкурентом та перемоги у відкритих торгах без наміру здійснювати поставку електричної енергії на умовах, що були запропоновані ним в ході проведення тендеру та визначені в Договорі.
Результатом таких дій відповідача стало не лише необґрунтоване підвищення ціни на товар, що саме по собі суперечить принципу економії бюджетних коштів, а й недоотримання Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради електроенергії у тих обсягах, що передбачалися умовами тендерної документації.
Відтак, безпідставне укладення додаткових угод до договору про закупівлю та підвищення на їх підставі ціни за одиницю товару у даному випадку порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора (аналогічних висновків притримується також суд касаційної інстанції, що відображено в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 по справі №913/166/19).
Статтею 143 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання, затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання, встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону, утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, установи, організації.
Згідно з частиною першою статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої цієї ж статті самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.
Згідно частини третьої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Відповідно до підпункту 2 пункту «а» частини першої статті 27 цього ж Закону до відання виконавчих органів міських, селищних та сільських рад належать повноваження щодо забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів.
Відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-12- 10-016652-с дану закупівлю здійснено за кошти місцевого бюджету. Тому, саме на Коростенську міську раду покладаються функції контролю за ефективністю використання фінансових ресурсів місцевого бюджету, в тому числі при проведенні публічних закупівель, а тому остання в даному випадку підлягає визнанню органом, уповноваженим на виконання функцій захисту інтересів держави (місцевого самоврядування) в розумінні Закону України «Про прокуратуру».
Крім того, враховуючи, що внаслідок укладення оспорюваних додаткових угод зменшено обсяги електричної енергії, що підлягала постачанню замовнику, а грошова сума за товар, якого не вистачає відповідно до статті 670 ЦК України має бути повернута саме покупцю, яким у даному випадку є Відділ освіти, останній також підлягає визнанню особою, уповноваженою на звернення до суду з такою позовною заявою.
Відповідно до пунктів 1.1. Відділ освіти Виконавчого комітету Коростенської міської ради є самостійним виконавчим органо міської ради, що утворюється Коростенською міською радою, підпорядкованим її виконавчому комітету та міському голові, підзвітним та підконтрольним міській раді; відповідно до п. 1.14 Положення про відділ освіти Коростенської міської ради, затвердженого рішенням Коростенської міської ради від 10.06.2021 Відділ освіти є уповноваженим органом з реалізації прав і обов'язків Коростенської міської ради, як засновника, щодо управління закладами та установами освіти, які мають статус юридичної особи.
П. 1.6 Даний орган виконавчої влади є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у територіальних представництвах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, штамп та бланк встановленого зразку, має право у межах своїх повноважень укладати від свого імені угоди з юридичними і фізичними особами, мати майнові і немайнові права, нести зобов'язання, бути позивачем і відповідачем у судах.
П. 8.1 Відділ освіти фінансується за рахунок коштів міського бюджету, виділених на його утримання, він, також, володіє і користується майном, що знаходиться в його оперативному управлінні; п.8.3 Майно, яке знаходиться на балансі відділу освіти є комунальною власністю Коростенської міської ради та перебуває в оперативному управлінні Відділу освіти. п.6.1 Всю повноту відповідальності за неналежне та несвоєчасне виконання покладених цим Положенням на відділ освіти завдань та функцій несе начальник відділу освіти.
П. 5.6. З метою виконання покладених завдань Відділ освіти вносить пропозиції щодо обсягів бюджетного фінансування навчальних закладів та установ освіти.
Крім того, підпунктом 2 пункту «а» частини першої статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських ради також віднесено повноваження щодо управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.
Таким чином, здійснюючи закупівлю електроенергії для забезпечення покладених на нього завдань, Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради виконував повноваження Коростенської міської ради, передбачені ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування». Відділ освіти є розпорядником бюджетних коштів, за рахунок яких здійснювалися розрахунки за договором про закупівлю (постачання) електричної енергії.
Пунктом 47 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядник бюджетних коштів це бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету.
В свою чергу, згідно з пунктом 8 цієї ж частини статті бюджетним призначенням є повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.
Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження (пункт 6 частини першої статті 2 БК України).
Отже, у даному випадку Відділ освіти є розпорядником бюджетних коштів, який отримав від головного розпорядника бюджетних коштів бюджетного асигнування, тобто повноваження на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів із бюджету за укладеними за наслідками проведеної публічної закупівлі договором.
Органи місцевого самоврядування, основною функцією яких є публічне управління, у переважній більшості випадків, безпосередньо не вступають у господарські відносини з метою реалізації повноважень, віднесених до їх компетенції, а делегують відповідні владні повноваження з розпорядження і використання бюджетних коштів комунальним підприємствам, установам, закладам, уповноважуючи їх на цільове та ефективне використання коштів.
Комунальні підприємства, установи, заклади нарівні з органами місцевого самоврядування є розпорядниками бюджетних призначень, тобто суб'єктами, яким територіальною громадою передані відповідні владні повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами.
Отже, надаючи бюджетні асигнування в межах відповідних бюджетних призначень, головний розпорядник фактично передає розпоряднику бюджетних коштів повноваження на вступ у господарські відносини у статусі сторони господарського зобов'язання.
Водночас правова форма участі територіальних громад у цивільних правовідносинах врегульована частиною другою статті 169 ЦК України, відповідно до якої територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права.
Тому, забезпечуючи виконання в тому числі соціальних, гуманітарних, економічних функцій на відповідній території, територіальні громади діють у цивільних правовідносинах через утворені ними комунальні підприємства, установи, заклади, які безпосередньо і вступають у цивільні та господарські правовідносини з метою реалізації наданих їм бюджетних повноважень.
У цьому випадку комунальні підприємства, установи, заклади є органами, уповноваженими здійснювати функції держави у правовідносинах щодо розпорядження та використання бюджетних коштів, наданих відповідним бюджетним призначенням чи асигнуванням на певні цілі.
Відтак, Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради, здійснюючи закупівлю електроенергії для забезпечення власних потреб та реалізуючи делеговані йому органом місцевого самоврядування з цієї метою повноваження розпорядника бюджетних коштів, виступає суб'єктом владних повноважень при здійсненні делегованих публічно-владних управлінських функцій та є органом, що в розумінні статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.
З метою забезпечення захисту порушених інтересів держави, неухильно дотримуючись вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру», Коростенською окружною прокуратурою на адресу Коростенської міської ради (Том 1 а.с. 177-178) та Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради (Том 1 а.с. 179-180) надіслано повідомлення про намір звернення до суду в інтересах держави, в якому викладено обставини укладення додаткових угод до Договору, та запропоновано звернутися до суду за захистом порушених інтересів територіальної громади.
При наданні оцінки неналежності виконання позивачами покладених на них функцій щодо захисту суспільних інтересів у відповідній сфері звертаю увагу суду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо вирішення цього питання, викладену у постановах від 15.10.2019 по справі №903/129/18 та від 26.05.2020 по справі №912/2385/18.
Так, за змістом пункту 6.43. постанови від 15.10.2019, Велика Палата Верховного Суду встановила, що сам факт незвернення до суду уповноваженого органу, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити порушені інтереси, незалежно від причин, свідчить, що такий орган неналежно виконує свої повноваження.
Відповідно до пунктів 37-40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі №912/2385/18 прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність такого органу.
Таким чином, той факт, що Коростенська міська рада, уповноважена на виконання функцій контролю за ефективністю використання фінансових ресурсів місцевого бюджету, та Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради, що є розпорядником бюджетних коштів та замовником спірної закупівлі, впродовж розумного строку після повідомлення прокурора не вжили жодних заходів, що мали б реальну спроможність захистити порушені інтереси територіальної громади, дозволяє дійти висновку про неналежне виконання останніми покладених на них функцій.
Такий стан речей утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» винятковий випадок, за якого порушення інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, що призводить до виникнення у прокуратури не лише права, а й обов'язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.
На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Коростенська окружна прокуратура повідомила Коростенську міську раду та Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради про намір звернутися до господарського суду в їх інтересах із зазначеним позовом, а відтак судом досліджені обставини за яких прокурор має право подати позов до господарського суду та встановив їх наявність у даній справі.
Суд встановив, що 04.03.2022 Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради за результатами відкритих торгів укладено договір №18 з ДП «Евода Трейд» КП «Луцькводоканал» про постачання електричної енергії споживачу в кількості 1 151 659 кВ/год, загальна вартість договору становить 3 392 416,00 грн. (ідентифікатор закупівлі: UA-202 Ы 2-10- 016652-с).
Відповідно до п. 2.1. Договору №18 Постачальник - ДП «ЕВОДА» комунального підприємства «Луцькводоканал» «код ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 09310000-5 - електрична енергія (Електрична енергія) Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області Споживачу - відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов цього Договору.
Відповідно до п. 2.2 Договору №18 обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Кількість 1 151 659 кВт/год.
Відповідно до п. 5.1. Договору № 18 Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
Загальна вартість цього Договору на момент його укладання становить 3 392 416,00 грн. (три мільйони триста дев'яносто дві тисячі чотириста шістнадцять грн. 00 коп.) з ПДВ.
З урахуванням вимог ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання Споживача за цим Договором в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2022 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов'язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 року № 309 «Про затвердження Порядку та обліку бюджетних зобов'язань розпорядником бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України».
Відповідно до п. 5.2 Договору №18 спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника - ДП «Евода Трейд» КП "Луцькводоканал".
Відповідно до п. 5.3 Договору №18 Інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.
Відповідно до п. 5.4 Договору №18 ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.
Відповідно до п. 13.6 Договору №18 зміни до цього Договору можуть бути внесені у випадках, передбачених згідно ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Прокурором встановлено, що Споживачем, укладались додаткові угоди до договору №18 від 04.03.2022 яким збільшувалась вартість 1 кВТ/год електричної енергії, при цьому зменшувався обсяг електричної енергії., зокрема:
Додаткова угода № 2 до договору №18 від 04.03.2022 року про постачання електричної енергії споживачу від 16.05.2022 року.
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 2 від 16.05.2022 року до Договору № 18 Постачальник та Споживач, керуючись Цивільним, Господарським кодексами України, Законом України «Про ринок електричної енергії», в зв'язку із зміною середньозваженої ціни електричної енергії, зміною відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», погодились змінити ціну за одиницю товару в зв'язку з цим внести наступні зміни до договору:
1.1. Викласти у новій редакції Додаток № 2 до Договору № 18 від 04.03.2022 року про постачання електричної енергії споживачу.
1.2. п. 2.2 Договору вважати чинним у наступній редакції:
2.2. Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.Кількість-997769,41 кВт/год.
2. Ця Угода набуває чинності з моменту її підписання Сторонами та діє до закінчення терміну дії Договору. Проте умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин, які виникли між сторонами до його укладення з 01.04.2022 року (п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України).
Додаткова угода № 4 до договору № 18 від 04.03.2022 року про постачання електричної енергії споживачу від 22.09.2022 року.
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 2 від 16.05.2022 року до Договору № 18 Постачальник та Споживач, керуючись Цивільним, Господарським кодексами України, Законом України «Про ринок електричної енергії», в зв'язку із зміною середньозваженої ціни електричної енергії, зміною відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», погодились змінити ціну за одиницю товару в зв'язку з цим внести наступні зміни до договору:
1.1. Викласти у новій редакції Додаток № 2 до Договору 18 від 04.03.2022 року про постачання електричної енергії споживачу.
1.2. п. 2.2 Договору вважати чинним у наступній редакції: 2.2. Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Кількість - 844 547,399762 кВт/год.
2. Ця Угода набуває чинності з моменту її підписання Сторонами та діє до закінчення терміну дії Договору. Проте умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин, які виникли між сторонами до його укладення з 01.08.2022 року (п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України).
Додаткова угода № 5 до договору № 18 від 04.03.2022 року про постачання електричної енергії споживачу від 22.09.2022 року.
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 2 від 16.05.2022 року до Договору № 18 Постачальник та Споживач, керуючись Цивільним, Господарським кодексами України, Законом України «Про ринок електричної енергії», в зв'язку із зміною середньозваженої ціни електричної енергії, зміною відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», погодились змінити ціну за одиницю товару в зв'язку з цим внести наступні зміни до договору:
1.1. Викласти у новій редакції Додаток № 2 до Договору № 18 від 04.03.2022 року про постачання електричної енергії споживачу.
1.2. п. 2.2 Договору вважати чинним у наступній редакції: 2.2. Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Кількість - 827 923,367907 кВт/год.
2. Ця Угода набуває чинності з моменту її підписання Сторонами та діє до закінчення терміну дії Договору. Проте умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин, які виникли між сторонами до його укладення з 01.08.2022 року (п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України).
Додаткова угода № 6 до договору № 18 від 04.03.2022 року про постачання електричної енергії споживачу від 22.09.2022 року.
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 2 від 16.05.2022 року до Договору № 18 Постачальник та Споживач, керуючись Цивільним, Господарським кодексами України, Законом України «Про ринок електричної енергії», в зв'язку із зміною середньозваженої ціни електричної енергії, зміною відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», погодились змінити ціну за одиницю товару в зв'язку з цим внести наступні зміни до договору:
1.1. Викласти у новій редакції Додаток № 2 до Договору № 18 від 04.03.2022 року про постачання електричної енергії споживачу.
1.2. п. 2.2 Договору вважати чинним у наступній редакції: 2.2. Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Кількість - 753 351,246918 кВт/год.
2. Ця Угода набуває чинності з моменту її підписання Сторонами та діє до закінчення терміну дії Договору. Проте умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин, які виникли між сторонами до його укладення з 01.09.2022 року (п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України).
Додаткова угода №7 до договору № 18 від 04.03.2022 року про постачання електричної енергії споживачу від 20.10.2022 року.
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 2 від 16.05.2022 року до Договору № 18 Постачальник та Споживач, керуючись Цивільним, Господарським кодексами України, Законом України «Про ринок електричної енергії», в зв'язку із зміною середньозваженої ціни електричної енергії, зміною відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», погодились змінити ціну за одиницю товару в зв'язку з цим внести наступні зміни до договору:
1.1. Викласти у новій редакції Додаток № 2 до Договору № 18 від 04.03.2022 року про постачання електричної енергії споживачу.
1.2. п. 2.2 Договору вважати чинним у наступній редакції: 2.2. Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Кількість - 718 199,640097 кВт/год.
2. Ця Угода набуває чинності з моменту її підписання Сторонами та діє до закінчення терміну дії Договору. Проте умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин, які виникли між сторонами до його укладення з 01.09.2022 року (п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України).
Прокурор вивчивши вказані додаткові угоди та документи на підставі яких вони укладені, встановив, що додаткові угоди укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв'язку з чим вони підлягають визнанню недійсними.
Враховуючи вище викладене, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Коростенської міської ради Житомирської області та доводить, що додаткові угоди №2 від 16.05.2022, №4 від 22.09.2022, №5 від 22.09.2022, №6 від 20.10.2022, №7 від 20.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №18 від 04.03.2022, укладені з порушенням чинного законодавства, та підлягають визнанню недійсними на підставі ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 1, ст. 215 ЦК України, а також кошти, які сплачені позивачем за товар, який так і не був поставлений продавцем, підлягають стягненню з відповідача 1.
Надаючи правову оцінку даним спірним правовідносинам суд виходив із такого:
У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови відповідно до законодавства. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладанні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно із ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом (ч. ч. 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України).
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави встановлює Закон України «Про публічні закупівлі (далі - Закон).
Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища, запобігання проявам корупції, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до ст. 5 Закону, закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Статтями 1, 8 Конституції України також визначено, що зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.
У абз. 2 ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
В силу вимог ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Пунктом 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Відтак, сторони у випадку коливання, а саме збільшення ціни товару на ринку, наділені правом вносити зміни до істотних умов правочину (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»). При цьому, кожна така зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку, повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п'ята статті 41 Закону дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.
Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).
Таким чином системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах від 09.06.2022 у справі №927/636/21 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22).
Верховний Суд під час розгляду справи № 903/383/22 врахував, свою ж сталу та послідовну позицію, що будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір.
Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону, а саме - закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.
Верховний Суд у його постанові від 16.02.2023 по справі №903/366/22 зазначає, що виключно коливання цін на ринку не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.
Верховний Суд також вказує, що при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання ним договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції.
У іншій постанові від 16.02.2023 по справі №903/383/23 суд зазначає, що документи з приводу коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, зокрема, запропонованій замовнику на тендері (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).
Окрім цього, Верховним Судом у постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19 зазначено, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 17 серпня 2020 року справа № 924/1240/18.
Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
Тобто, збільшення ціни такого товару на ринку повинно відбутись після укладання договору, мусить бути достатнє обґрунтування про наявність коливання (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару на ринку) за період з дати укладення Договору до дати укладання додаткових угод до Договору, а в разі наступних змін - між черговими додатковими угодами.
Саме така позиція відображена в постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 23.01.2020 у справі №907/788/18, від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19.
Як встановлено судом зміни внесені до істотних умов Договору № 18 додатковими угодами від 16.05.2022 року №2, від 01.09.2022 року №3, від 22.09.2022 року №4, від 22.09.2022 року №5, від 20.10.2022 року №6, від 20.10.2022 року №7 та від 30.12.2022 року №8, зокрема із інформаційних довідок Хмельницької торгово-промислової палати від 11.08.2022 року № 22-05/545, від 12.09.2022 року № 22-05/636, від 03.10.2022 року № 22-05/731.
Інформаційна довідка Хмельницької торгово-промислової палати від 11.08.2022 року 22-05/545, яка слугувала підставою для укладання додаткової угоди від 16.05.2022 року №2 до Договору №18 не містить даних про коливання ціни на електричну енергію в період з 16.05.2022 року (дата укладання додаткової угоди № 1 до Договору № 18) по 16.05.2022 року (дата укладання додаткової угоди № 2 до Договору № 18), а тому не може використовуватись як підстава для укладання даної додаткової угоди, оскільки несе лише інформацію про зростання середньозваженої ціни електричної енергії ринок «на добу наперед» в період з квітня 2022 року по липень 2022 року.
Поруч з цим, довідка Хмельницької торгово-промислової палати від 11.08.2022 року № 22-05/545 підтверджує коливання ціни товару на ринку в період між укладанням Договору № 18, уведенням в дію додаткових угод № Іта № 2 та датою уведення в дію додаткової угоди № 3 (з 01.04.2022 року по 01.07.2022 року) та відповідно підтверджує підстави укладання додаткової угоди № 3 щодо збільшення ціни за одиницю товару, що є предметом закупівлі.
За результатами аналізу дотримання законодавства при укладанні додаткової угоди від 22.09.2022 року №4 встановлено, що інформаційна довідка Хмельницької торгово-промислової палати від 12.09.2022 року № 22- 05/636 не підтверджує коливання ціни товару, що є предметом закупівлі на ринку в сторону її збільшення в період між датою укладання та даток» уведення в дію додаткової угоди № 3 (з 01.07.2022 року по 01.08.2022 року) та в період між датою уведення в дію додаткової угоди № 4, оскільки несе лише інформацію про зростання середньозваженої ціни електричної енергії ринок «на добу наперед» в період з липня по серпень 2022 року включно.
За результатами аналізу дотримання законодавства при укладанні додаткових угод від 22.09.2022 року № 5 та від 20.10.2022 № 7 року встановлено, що вказані угоди укладені без документального підтвердження інформації щодо коливання ціни товару на ринку в сторону збільшення його ціни в період між датою уведення в дію додаткової угоди № 4 та датою уведення в дію додаткової угоди № 5 року (з 01.08.2022 року по 01.08.2022 року) та, в період між датою уведення в дію додаткової угоди № 6 та датою уведення в дію додаткової угоди № 7 (з 01.09.2022 року по 01.09.2022 року) від уповноважених на те згідно з законодавством органів, установ, організації.
Суд встановив, що Замовником шляхом укладання Додаткових угод від 16.05.2022 року № 2, від 01.09.2022 року № 3, від 22.09.2022 року № 4, від 22.09.2022 року № 5, від 20.10.2022 року № 6, від 20.10.2022 року № 7, від 30.12.2022 року № 8 внесено зміни до істотних умов Договору №18, якими зменшено обсяги закупівлі електричної енергії на 433 459,36 кВт./год. та збільшено при цьому ціну електричної енергії за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ на 60,30 %.
Отже, враховуючи вищевикладене Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради на порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 13.6 розділу 13 Договору № 18, укладено додаткові угоди від 16.05.2022 року № 2, від 22.09.2022 року № 4 та № 5 та від 20.10.2022 року № 7 на збільшення ціни за одиницю товару без документального підтвердження коливання ціни товару на ринку в сторону збільшення його ціни та, з перевищенням максимального ліміту щодо зміни ціни передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а також укладено додаткову угоду від 20.10.2022 року № 6 з перевищенням максимального ліміту щодо зміни ціни передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Сторони у випадку коливання, а саме збільшення ціни товару на ринку, наділені правом вносити зміни до істотних умов правочину (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»). При цьому, кожна така зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку, повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Тобто, не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку, є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.
В той же час, саме по собі коливання цін на ринку є природною обставиною ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору
При цьому, до зміни ціни за одиницю товару постачальник зобов'язаний постачати електричну енергію за ціною, яка зазначена у договорі у чинній його редакції.
У постановах від 15.06.2022 у справі №924/674/21 та від 07.09.2022 по справі №927/1058/21 Верховний Суд зазначив, що метою регулювання, передбаченого частиною п'ятою статті 41 Закону «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника (правові висновки щодо недійсності додаткових угод, укладених всупереч п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», Верховним Судом, зокрема але невиключно, викладено у вказаних вище постановах Суду).
Також, розглянувши вищевказану справу №927/1058/21, в тому числі проаналізувавши вимоги статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 5.58 постанови Суду), Верховний Суд у постанові від 07.09.2022 (п. 5.60 постанови Суду) вказав, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 відсотків. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про публічні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10 відсотків застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Відтак, Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради має беззаперечне право на отримання електричної енергії за ціною, визначеною в укладеному сторонами договорі, однак, без жодних заперечень щодо пропозицій відповідача про збільшення ціни підписав оскаржувані додаткові угоди, внаслідок чого ціна товару суттєво збільшилася, а обсяг його поставки істотно зменшився.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, а також у постановах від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18 та від 12.09.2019 у справі №915/1868/18.
До принципів здійснення публічних закупівель (згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі») віднесені максимальна економія, а також ефективність та пропорційність. Замовники, учасники процедур закупівлі, суб'єкт оскарження, їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом (ч. 5 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Водночас, з урахуванням укладення оспорюваних додаткових угод має місце факт суттєвого збільшення ціни за одиницю електричної енергії (вартість товару зросла від первинної за договором про закупівлю на 60,30 відсотків).
Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору (на таких твердження неодноразово акцентував увагу Верховний Суд, для прикладу у постановах від 16.02.2023 по справі №903/383/22, від 31.05.2022 по справі №927/515/21).
Враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у його постановах, прийнятих за результатами розгляду аналогічних спорів (як приклад, постанова від 16.02.2023 по справі за №903/383/22), перемога у тендері, укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10 відсотків шляхом «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною, недобросовісною діловою практикою з боку продавця, наслідком чого, зокрема, є нівелювання результатів відкритих торгів.
Отже, суд вважає додаткову угоду №2 від 16.05.2022, №4 від 22.09.2022, №5 від 22.09.2022, №6 від 20.10.2022, №7 від 20.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №18 від 04.03.2022 укладено із порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому останні, згідно норм ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, підлягають визнанню недійсними.
Також ДП "Евода Трейд" КП "Луцькводоканал", ініціюючи питання про внесення змін до істотних умов договору №18 від 04.03.202, а саме укладення оспорюваних прокурором додаткових угод не надав окремого документального підтвердження наявності підстав для збільшення ціни за одиницю електроенергії внаслідок коливання ціни такого товару на ринку.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Зокрема, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору (постанови Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, від 02.12.2020 по справі за №913/368/19).
Отже, суд дійшов висновку, що додаткові угоди №2 від 16.05.2022, №4 від 22.09.2022, №5 від 22.09.2022, №6 від 20.10.2022, №7 від 20.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №18 від 04.03.2022 укладено не у зв'язку з коливанням ціни на ринку, а з метою збільшити її на 10 %, незалежно від реального відсотка коливання, тому такі угоди укладені із порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та підлягають визнанню недійсними.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави встановлює Закон України "Про публічні закупівлі (далі - Закон).
Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища, запобігання проявам корупції, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до ст. 5 Закону, закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Статтями 1, 8 Конституції України також визначено, що зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.
У абз. 2 ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
В силу вимог ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Сторони у випадку коливання, а саме збільшення ціни товару на ринку, наділені правом вносити зміни до істотних умов правочину (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі"). При цьому, кожна така зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку, повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Тобто, не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку, є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, а також у постановах від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18 та від 12.09.2019 у справі №915/1868/18.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові № 927/491/19 від 18.06.2021 зазначив, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Підвищення сторонами договору ціни, шляхом укладання додаткових угод, суперечить меті Закону України "Про публічні закупівлі". Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у цій сфері, запобігання проявам корупції та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки якщо пристати на тлумачення сторонами п.2 ч.5 статті 41 Закону, то при укладанні додаткових угод ціну за товар можна збільшувати необмежену кількість разів.
Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18.
Визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна за послідуючими угодами фактично перевищуватиме ціну за одиницю товару більше, ніж на 10%, визначених в ст. 41 Закону, у порівнянні із основним договором.
Отже, при укладенні підприємством та ДП "Евода Трейд" спірних додаткових угод не дотримано вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", безпідставно змінено істотні умови договору, кожного разу при укладенні всіх додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни на електроенергію на ринку (в бік збільшення) після укладення договору та попередньої угоди.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
За приписами частини першої статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Матеріалами справи підтверджено, що оспорювані додаткові угоди до договору були укладені з порушенням умов договору та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про державні закупівлі".
З цих підстав позовні вимоги в частині визнання угод недійсними підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства "Евода Трейд" Комунального підприємства "Луцькводоканал" 388 228,98 грн. суд зазначає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правовий не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна за послідуючими угодами фактично перевищуватиме ціну за одиницю товару більше, ніж на 10%, визначених в ст. 41 Закону, у порівнянні із основним договором.
Згідно статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений,- вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Оскільки недійсність додаткових угод означає, що зобов'язання сторін регулюються договором, тому постачання електричної енергії споживачу і його оплата мали здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору №18 від 04.03.2022.
Суд встановив, що під час дії договору №18 від 04.03.2022 відповідно до Акту прийняття-передавання товарної продукції № 52/3/1 за березень 2022 року, Постачальником передано електричної енергії в кількості 99951 кВт/год на загальну суму 340 534,61 грн. (триста сорок тисяч п'ятсот тридцять чотири грн. 61 коп.) з ПДВ, за які Споживачем відповідно до платіжних доручень № 95 від 24.05.2022 року, № 109 від 24.05.2022 року, № 271 від 24.05.2022 року та № 233 від 24.05.2022 року проведено оплату в повному обсязі, а саме: 340 534,61 грн. (триста сорок тисяч п'ятсот тридцять чотири грн. 61 коп.) з ПДВ.
Відповідно до Акту прийняття-передавання товарної продукції № 52/4/1 за квітень 2022 року, Постачальником передано електричної енергії в. кількості 84026 кВт/год на загальну суму 240 166,59 грн. (двісті сорок тисяч сто шістдесят шість грн. 59 коп.) з ПДВ, за які Споживачем відповідно до платіжних доручень № 96 від 24.05.2022 року, № 110 від 24.05.2022 року, № 272 від 24.05.2022 року та № 234 від 24.05.2022 року проведено оплату в повному обсязі, а саме: 240 166,59 грн. (двісті сорок тисяч сто шістдесят шість грн. 59 коп.) з ПДВ.
Відповідно до Акту прийняття-передавання товарної продукції № 52/5/1 за травень 2022 року, Постачальником передано електричної енергії в кількості 48560 кВт/год на загальну суму 165 444,71 грн. (сто шістдесят п 'ять тисяч чотириста сорок чотири грн. 71 коп.) з ПДВ, за які Споживачем відповідно до платіжних доручень № 115 від 14.06.2022 року, № 127 від 14.06.2022 року, № 287 від 14.06.2022 року та 338 від 14.06.2022 року проведено оплату в повному обсязі, а саме: 165 444,71 грн. (сто шістдесят п'ять тисяч чотириста сорок чотири грн. 71 коп.) з ПДВ.
Відповідно до Акту прийняття-передавання товарної продукції № 52/6/1 за червень 2022 року, Постачальником передано електричної енергії в кількості 25501 кВт/год на загальну суму 86 882,32 грн. (вісімдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят дві грн. 32 коп.) з ПДВ, за які Споживачем відповідно до платіжних доручень № 137 від 12.07.2022 року, № 151 від 12.07.2022 року, № 436 від 12.07.2022 року та № 337 від 12.07.2022 року проведено оплату в повному обсязі, а саме: 86 882,32 грн. (вісімдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят дві грн. 32 коп.) з ПДВ.
Відповідно до Акту прийняття-передавання товарної продукції № 52/7/1 за липень 2022 року, Постачальником передано електричної енергії в кількості 23578 кВт/год на загальну суму 86 177,50 грн. (вісімдесят шість тисяч сто сімдесят сім грн. 50 коп.) з ПДВ, за які Споживачем відповідно до платіжних доручень № 518 від 06.09.222 року,та № 200 від 06.09.2022 року проведено оплату в повному обсязі, а саме: 86 177,50 грн. (вісімдесят шість тисяч сто сімдесят сім грн. 50 коп.) з ПДВ.
Відповідно до Акту прийняття-передавання товарної продукції № 52/8/1 за серпень 2022 року, Постачальником передано електричної енергії в кількості 40572 кВт/год на загальну суму 166 243,64 грн. (сто шістдесят шість тисяч двісті сорок три грн. 64 коп.) з ПДВ, за які Споживачем відповідно до платіжних доручень № 205 від 04.10.2022 року, 227 від 04.10.2022 року, № 829 від 04.10.2022 року та № 592 від 04.10.2022 року проведено оплату в. повному обсязі, а саме: 166 243,64 грн. (сто шістдесят шість тисяч двісті сорок три грн. 64 коп.) з ПДВ.
Відповідно до Акту прийняття-передавання товарної продукції № 52/9/1 за вересень 2022 року, Постачальником передано електричної енергії в кількості 79060 кВт/год на загальну суму 373 439,98 грн. (триста сімдесят три тисячі чотириста тридцять дев'ять грн. 98 коп.) з ПДВ, за які Споживачем відповідно до платіжних доручень № 208 від 12.10.2022, № 228 від 12.10.2022 року, № 604 від 12.10.2022 року та № 850 від 12.10.2022 року проведено оплату в повному обсязі, а саме: 373 439,98 грн. (триста сімдесят три тисячі чотириста тридцять дев'ять грн. 98 коп.) з ПДВ.
Відповідно до Акту прийняття-передавання товарної продукції № 52/10/1 за жовтень 2022 року, Постачальником передано електричної енергії в кількості 87307 кВт/год на загальну суму 412 394,70 грн. (чотириста дванадцять тисяч триста дев'яносто чотири грн. 70 коп.) з ПДВ, за які Споживачем відповідно до платіжних доручень № 948 від 10.11.2022 року, № 252 від 17.11.2022 року, № 232 від 10.11.2022 та № 671 від 10.11.2022 року проведено оплату в повному обсязі, а саме: 412 394,70 грн. (чотириста дванадцять тисяч триста дев'яносто чотири грн. 70 коп.) з ПДВ.
Відповідно до Акту прийняття-передавання товарної продукції № 52/11/1 за листопад 2022 року, Постачальником передано електричної енергії в кількості 105743 кВт/год на загальну суму 499 477,15 грн. (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч чотириста сімдесят сім грн. 15 коп.) з ПДВ, за які Споживачем відповідно до платіжних доручень № 310 від 29.12.2022 року, № 1142 від 29.12.2022 року, № 289 від 29.12.2022 року та № 911 від 29.12.2022 року проведено оплату в повному обсязі, а саме: 499 477,15 грн. (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч чотириста сімдесят сім грн. 15 коп.) з ПДВ.
Внаслідок необґрунтованості підвищення ціни на електричну енергію згідно додаткових угод №2 від 16.05.2022 року, №3 від 01.09.2023 року, №4 від 22.09.2022 року, №5 від 22.09.2022 року, №6 від 20.10.2022 року, №7 від 20.12.2022 року та №8 від 30.12.2022 року до Договору №18 від 04.03.2022 року Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради зайво сплачено ДП «ЕВОДА» КП «Луцькводоканал» 388 228,98 грн.
Судом досліджено та встановлено, що відповідачу 1 надмірно сплачено 388 228,98 грн. коштів за електроенергію, яку фактично не було поставлено, що зумовило істотне зменшення обсягу товару (електричної енергії), що становить предмет закупівлі, а відтак позовні вимоги в частині стягнення 388 228,98 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Доводи відповідача 2 викладені у відзиві на позовну заяву є безпідставними, необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи вище викладені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному об'ємі.
Згідно із частинами 2, 3 ст. 13, частиною 1 ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 9 статті 129 ГПК України визначено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Витрати по сплаті судового збору понесені при поданні позовної заяви до суду у розмірі 21 924,00 грн. відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на ДП "Евода Трейд" Комунального підприємства "Луцькводоканал".
Керуючись ст.ст. 129, 202, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позов задоволити.
2. Визнати недійсними додаткову угоду №2 від 16.05.2022, №4 від 22.09.2022, №5 від 22.09.2022, №6 від 20.10.2022, №7 від 20.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №18 від 04.03.2022 укладеного між Дочірнім підприємством "Евода Трейд" Комунального підприємства "Луцькводоканал" (м. Луцьк, проспект Соборності, 25, код ЄДРПОУ 42803794) та Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради (Житомирська область, м. Коростень, вул. Михайла Грушевського, 66, код ЄДРПОУ 02143212).
3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Евода Трейд" Комунального підприємства "Луцькводоканал" (м. Луцьк, проспект Соборності, 25, код ЄДРПОУ 42803794) на користь Коростенської міської ради Житомирської області (Житомирська область, м. Коростень, вул. Михайла Грушевського, 22, код ЄДРПОУ 13576977) 388 228,98 грн (триста вісімдесят вісім тисяч двісті двадцять вісім грн. 98 коп.) зайво сплачених грошових коштів, за непоставлений товар.
4. Стягнути з Дочірнього підприємства "Евода Трейд" Комунального підприємства "Луцькводоканал" (м. Луцьк, проспект Соборності, 25, код ЄДРПОУ 42803794) на користь Житомирської обласної прокуратури ( Житомирська область, м. Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950, №UA598201720343110001000011049, Державна казначейська служба України) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 21 924,00 грн.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повний текст рішення складено 24.04.2024.
Суддя В. М. Дем'як