вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"18" квітня 2024 р. м. Вінниця Cправа № 902/208/24
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючий суддя Міліціанов Р.В.,
при секретарі Московчук Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі", вул. Жилянська, буд. 9-11, м. Київ, 01033, код - 38092323
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ", вул. Подільська, буд. 1в, с. Гришівці, Вінницький район, Вінницька область, 23337, код - 43413041
про стягнення 825 757,87 грн
за участю представників:
позивача: Дяченко Оксана Леонідівна
відповідача: не з'явився
16.01.2024 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 27.02.2024 року) (вх.канц. № 213/24 від 27.02.2024 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" про стягнення 825 757,87 грн заборгованості, з яких 712 395,20 грн основного боргу, 39 352,23 грн пені, 2 770,92 грн 3% річних та 71 239,52 грн штрафу за договором поставки № 28/12/22 від 28.12.2022 року.
Ухвалою суду від 04.03.2024 року відкрито провадження у справі № 902/208/24 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.04.2024 року.
20.03.2024 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 19.03.2024 року) (вх.канц. № 01-34/3024/24).
Ухвалою суду від 01.04.2024 року забезпечено участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі", адвоката Дяченко Оксани Леонідівни у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
02.04.2024 року від представника відповідача до суд надійшло клопотання (б/н від 02.04.2024 року) (вх.канц. № 01-34/3503/24) про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв'язку з зайнятістю уповноваженого представника в іншому судовому засіданні.
У судовому засіданні 03.04.2024 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 18.04.2024 року о 12:00 год., на підставі ч. 1 ст. 216 ГПК України.
Ухвалою суду від 04.04.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
04.04.2024 року до суду від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення (б/н від 04.04.2024 року) (вх.канц. № 01-34/3634/24).
18.04.2024 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 18.04.2024 року) (вх.канц. № 01-34/4131/24) про відкладення судового засідання на іншу дату, в зв'язку з необхідністю здійснювання захисту підозрюваного у кримінальній справи.
У судовому засіданні 18.04.2024 року прийняв участь представник позивача. Представник відповідача правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
При цьому, суд зазначає, про наявність клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання на іншу дату.
Щодо неявки представника відповідача суд враховує наступне.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
На підставі п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Суд зазначає, що представник відповідача не прибув у судове засідання повторно, при цьому останнім не долучено доказів в обґрунтування поданого клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату .
Тому, судом відхилено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи від 18.04.2024 року (вх.канц. №01-34/4131/24).
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&ес рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Суд зазначає. що представника відповідача завчасно повідомлено про судове засідання телефонограмою (т. 1 а.с. 43), ухвалу суду доставлено до електронних кабінетів у системі ЄСІТС представника відповідача та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ".
В силу п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, відповідача належним чином повідомлено про дату. час та місце розгляду справи.
Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.
Стислий виклад позицій сторін щодо предмету спору.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" договору поставки № 28/12/22 від 28.12.2022 року.
Відповідачем належним чином не виконано вимоги договору поставки № 28/12/22 від 28.12.2022 року, в частині оплати поставленого товару, в зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Враховуючи викладене позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" 712 395,20 грн основного боргу, 39 352,23 грн пені, 2 770,92 грн 3% річних та 71 239,52 грн штрафу за договором поставки № 28/12/22 від 28.12.2022 року (т. 1 а.с. 1-3).
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позову з підстав його необґрунтованості посилаючись на те, що згідно п. 3.5 договору поставки №28/12/22 від 28.12.2022 року Постачальник передає Покупцю наступні документи: товарно-транспортні накладні; видаткові накладні; документи, що підтверджують якість товару; декларацію виробника; інші документи, надання яких є обов'язковою умовою при поставці певного виду товару.
При ненаданні Постачальником відповідно до п. 3.5 Договору товарносупровідних документів на партію товару одночасно з передачею товару поставка вважається нездійсненою.
Разом з тим, матеріали позовної заяви не містять товаро-супровідних документів на партію товару, щодо яких заявлено вимогу про оплату (т. 1, а.с, 28-30).
У додаткових письмових поясненнях позивач зазначає, що при прийнятті партії товару відповідачем не зазначалось претензій щодо кількості, якості та наданні товаро-супровідних документів, а отже доводи відповідача викладені у відзиві є безпідставними (т. 1, а.с. 47-48).
04.04.2024 року до суду надійшли додаткові пояснення позивача, у яких зазначено, що Постачальником при здійсненні кожної поставки товару, згідно п.3.5 договору поставки від 28.12.2022 за №28/12/22, завжди надаються документи, що підтверджують якість товару.
Так, відповідно до умов Договору при поставках товару, що не оплачені Відповідачем, Позивачем були надані документи, що підтверджують якість товару, а саме Декларація виробника (якісне свідоцтво) №5 414, видане 22.12.2023 та Декларація виробника (якісне свідоцтво) №48, видане 08.01.2024 (додаються).
Прийняття відповідних партій Товару Покупцем відбувалось згідно п.3.3 Договору по кількості та якості. Будь яких претензій щодо кількості, якості та ненадання товаросупровідних документів ні при прийомці Товару ні після цього Постачальнику від Покупця не надходило.
Вказані обставини про ненадання Постачальником товаросупровідних документів, згідно п.3.5 договору поставки від 28.12.2022 за №28/12/22 є неправдивими та не відповідають дійсності (т. 1 а.с. 47, 48).
У судовому засіданні 18.04.2024 року судом постановлено протокольну ухвалу (відомості про яку занесено до журналу судового засідання) про відмову у задоволенні клопотання відповідача щодо переходу до розгляду справи № 902/208/24 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання.
Оскільки, всупереч положення ст. ст. 73-80 ГПК України представником відповідача не обґрунтовано підвищену складність справи жодними доказами, ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 12 ГПК України), обсяг долучених позивачем доказів, наявність у матеріалах справи підписаних актів звірки розрахунків, дійсність яких не заперечено у поданому відзиві, підтверджують, що дана справа має рівень незначної складності.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 28.12.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (Покупець) укладено договір поставки № 28/12/22 (т. 1, а.с. 11-14).
Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник, па умовах, передбачених даним договором, зобов'язується передати товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити переданий товар за цінами, обумовленими сторонами у заявці. Товар постачається партіями, відповідно до узгоджених з Постачальником замовлень Покупця, зроблених протягом строку дії Договору. Поставка товару здійснюється відповідно до узгоджених з Постачальником замовлень Покупця, зроблених протягом строку дії договору.
Згідно п. 2.1 Договору асортимент товару визначається у Специфікації.
Товари відпускаються Постачальником Покупцю у відповідній тарі (упаковці) (згідно з вимогами державних стандартів), яка забезпечує збереження Товару під час його транспортування і зберігання (п. 2.2 Договору).
Зміна асортименту і кількості замовленого товару допускається лише за взаємною згодою торів до фактичного відвантаження товару (п. 2.3 Договору).
Поставка Товару здійснюються на підставі заявок Покупця. Заявки подаються Покупцем або письмово засобами електронного зв'язку на адресу Постачальника g.krezub@gmail.com або у телефонному режимі через повноважних представників не пізніше ніж за 3 доби додати поставки товару. Постачальник здійснює опрацювання заявки протягом 24 годин, та надає відповідь про отримання заявки та можливість її виконання. Строк постачання кожної партії товару складає від 3 до 6 календарних днів в залежності від географічної віддаленості місця поставки від адреси місця виробництва Постачальника. Кожна сторона зобов'язана інформувати іншу сторону про неможливість виконання заявки в строк, не менш ніж за три календарні дні до її виконання (п. 3.1 Договору).
За змістом п. 3.3 Договору датою отримання товару вважається фактична дата отримання товару Покупцем.
Прийом товару по кількості та якості здійснюється за участю водія/експедитора Постачальника або Перевізника, з яким Постачальник діє на умовах договору перевезення, та повноважного представника Покупця.
У разі виявлення недостачі товару та/або його брак, такий факт відображається в акті приймання, який складається Покупцем товару у довільній формі, та підтверджується підписами водія/експедитора Постачальника або Перевізника та повноважної на прийом продукції особи Покупця.
На підставі видаткової накладної та акту приймання у разі його наявності Сторони здійснюють відповідні записи в бухгалтерських документах.
Після прийому Товару відповідальною особою Покупця претензії щодо браку не розглядаються, за винятком випадків скритих виробничих недоліків (п.3.3. даного Договору).
Підписаний акт Покупець зобов'язаний надіслати засобами електронного зв'язку Постачальнику не пізніше 3-ого робочого дня після прийому - передачі товару, та/або видати на руки водію/експедитору Постачальника або Перевізнику.
Разом з товаром Постачальник передає Покупцю наступні документи: товаро-транспортна накладна; видаткова накладна; декларація виробника; документи, що підтверджують якість товару; інші документи, надання яких с обов'язковою умовою при поставці певного виду товару, належним чином оформлені документи або їх легітимні копії.
При не наданні Постачальником відповідно до 3.5 цього договору товаросупровідних документів на партію товару одночасно з передачею товару поставка вважається не здійсненою, а зобов'язання Постачальника по поставці товару невиконаними (п. 3.5 Договору).
Ціни на товар, що постачається за даним договором, встановлюються в національній валюті України - гривні (п. 4.1 Договору).
За змістом п. 4.2 Договору оплата кожної отриманої Покупцем партії товару здійснюється ним в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом ________ календарних днів після відвантаження товару Покупцю, якщо інше додатково не погоджено сторонами. Сума даного договору складає суму всіх видаткових накладних за якими Покупець отримає товар протягом дії даного Договору.
За порушення умов даного договору сторони несуть відповідальність в порядку, передбаченому чинним законодавством України (п. 6.1 Договору).
У випадку якщо Покупець у терміни, зазначені у цьому договорі, не оплатив або оплатив не в повному обсязі отриманий товар, вій зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченої суми за кожен календарний день прострочення платежу (п. 6.2 Договору).
Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023 року, в частині поставки, а в частині оплати - до повного виконання зобов'язання по даному договору.
У разі, якщо за 10 календарних днів до закінчення терміну дії жодна із сторін не виявить бажання про розірвання договору, він вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих же умовах. Кількість пролонгацій сторонами не обмежується.
Також, до договору між сторонами підписано ряд додатків, зокрема: Додаток № 1 "Специфікація до договору поставки № 28/12/22", Додаток № 2 "Типова форма заявки (замовлення) Покупця" (т. 1, а.с. 14 (зворотна сторона) -15).
28.12.2022 року між сторонами підписано Протокол розбіжностей до договору №28/12/22 від 28.12.2022 року, за змістом якого сторонами узгоджено окремі пункти договору серед іншого:
" п. 4.2 оплата кожної отриманої Покупцем партії товару здійснюється ним в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах 100% передплати, якщо інше додатково не погоджено сторонами. Сума даного договору складає суму всіх видаткових накладних за якими Покупець отримає товар протягом дії даного договору.
п. 6.7 за несвоєчасну оплату товару, Покупець сплачує Постачальнику неустойку у вигляді нені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми за кожен день прострочення, а в разі якщо таке прострочення складає більше 20 (двадцяти) банківських днів, додатково сплачує штраф у розмірі 10% від своєчасно неоплаченої суми.
Крім того, Постачальник в якості забезпечення виконання Покупцем своїх зобов'язань, передбачених цим договором, має право здійснювати притримання наступної партії товару, призначеної для постачання Покупцю, до моменту виконання Покупцем своїх зобов'язань у повному обсязі за поставлені партії товару." (т. 1, а.с. 15 (зворотна сторона) - 16).
На виконання своїх зобов'язань в межах укладеного договору позивачем у період з 22.12.2023 року поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 1 339 566,00 грн, що підтверджується видаткових накладних №5414 від 22.12.2023 року на суму 853 101,60 грн та № 48 від 08.01.2024 року на суму 486 464, 40 грн (т. 1, а.с. 4-5).
22.01.2024 року відбулося часткове повернення товару на суму 626 170,80 грн, що підтверджується поверненням постачальнику №17 від 22.01.2024 року (т. 1, а.с. 17 (зворотна сторона).
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
У межах укладеного договору позивачем у період з 22.12.2023 року поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 1 339 566,00 грн, що підтверджується видаткових накладних №5414 від 22.12.2023 року на суму 853 101,60 грн та № 48 від 08.01.2024 року на суму 486 464, 40 грн (т. 1, а.с. 4-5).
22.01.2024 року відбулося часткове повернення товару на суму 626 170,80 грн, що підтверджується поверненням постачальнику №17 від 22.01.2024 року (т. 1, а.с. 17 (зворотна сторона).
Матеріали справи містять платіжне доручення №19249/1_00 від 26.12.2023 року щодо часткової оплати на суму 324 963,60 грн (т. 1, а.с. 18), яка зарахована за погашення боргу попереднього періоду.
Отже, виникнення заборгованості відповідача підтверджується належним чином оформленими первинними документами.
Згідно обопільно підписаних сторонами актів звірки взаємних розрахунків станом на грудень 2023 року та січень 2024 року загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 852 101,60 грн + 486 464, 40 грн - 626 170, 80 грн = 712 395,20 грн (т. 1, а.с. 7).
Суд враховує, що акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо.
Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.
Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.
Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем.
Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу (Постанова КГС ВС від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17).
Окрім того, відповідно до п. 4.3. Договору сторони визначили, що відомості, що підтверджені Сторонами в Акті звірки, є основою для кінцевих взаєморозрахунків на кожну конкретну дату.
Суд враховує позицію, викладену у постанові КГС ВС від 08.06.2022 у справі №913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення суми, має саме відповідач, а не позивач.
Відповідачем факт поставки товару на суму 712 395,20 грн не заперечується.
Заперечення проти задоволення позовних вимог зосереджені на не настанні обов'язку щодо сплати вартості отриманого товару згідно із п. 3.5. Договору з підстав не надання Постачальнику супроводжуючих документів на поставлений Товар.
Відповідно до п. 3.5. Договору сторони погодили, що разом з товаром Постачальник передає Покупцю наступні документи: товаро-транспортна накладна; видаткова накладна; декларація виробника; документи, що підтверджують якість товару; інші документи, надання яких є обов'язковою умовою при поставці певного виду товару, належним чином оформлені документи або їх легітимні копії.
При ненаданні Постачальником відповідно до 3.5. цього Договору товаросупровідних документів на партію Товару одночасно з передачею Товару поставка вважається не здійсненою, а зобов'язання Постачальника по поставці невиконаними.
Відповідно до ч. 1 ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).
Тобто, ч. 2 ст. 666 ЦК України чітко передбачено право покупця відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві, якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк.
Матеріали справи не містять доказів, що відповідач в силу приписів ч. 1 ст. 666 ЦК України встановлював додатковий строк позивачу як Продавцю для передання супроводжуючих документів на Товар або вимагав їх передачі; відмовився на цій підставі від отримання товару чи повернув товар позивачу.
Крім того, згідно п. 3.3. Договору прийом Товару по кількості та якості здійснюється за участю водія/експедитора Постачальника або Перевізника, з яким Постачальник діє на умовах Договору перевезення, та повноважного представника Покупця.
У разі виявлення недостачі Товару та або його брак, такий факт відображається в акті приймання, який складається Покупцем Товару у довільній формі, та підтверджується підписами водія/експедитора Постачальника або Перевізника та повноважної на прийом продукції особи Покупця. На підставі видаткової накладної та акту приймання у разі його наявності Сторони здійснюють відповідні записи в бухгалтерських документах. Після прийому Товару відповідальною особою Покупця претензії щодо браку не розглядаються, за винятком випадків скритих виробничих недоліків.
За умови існування передбачених законом достатніх правових підстав відмова покупця від прийняття та оплати товару може проявлятися у юридично значимих діях покупця, спрямованих на фактичне повернення поставленого товару, і такі дії мають вчинятися покупцем у межах строку, визначеного договором для приймання товару, без попереднього чи одночасного письмового повідомлення покупцем продавця про таку відмову, що виключає настання обов'язку покупця оплатити товар, який знаходиться у фактичному розпорядженні продавця (Постанова КГС ВС від 15.09.2020 у справі № 920/618/18).
Вищенаведеним спростовуються доводи відповідача, що у нього не виникло прострочення зі сплати вартості Товару.
Прострочення відповідача щодо оплати вартості отриманого товару за умовами п. 4.2. Договору, з урахуванням підписаного сторонами Протоколу розбіжностей від 28.12.2022 року, виникло у день поставки товару, оскільки сторонами обумовлено 100% передплату.
З урахуванням встановлених обставин суд доходить висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі товару відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 712 395,20 грн основного боргу за Договором поставки № 28/12/22 від 28.12.2022 року правомірною та обґрунтованою, тому задовольняє її у повному обсязі.
Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення 2 770,92 грн 3% річних.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми 3% річних та інфляційних втрат, помилок не виявлено, в зв'язку з чим 3% річних в сумі 2 770,92 грн - підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судом розглянуто вимогу щодо стягнення 39 352,23 грн пені та 71 239,52 грн штрафу за результатами чого суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Згідно із ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, зокрема, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно Протоколу розбіжностей від 28.12.2022 року сторонами викладено п. 6.7 Договору, за замістом якого, за несвоєчасну оплату товару, Покупець сплачує Постачальнику неустойку у вигляді нені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми за кожен день прострочення, а в разі якщо таке прострочення складає більше 20 (двадцяти) банківських днів, додатково сплачує штраф у розмірі 10% від своєчасно неоплаченої суми.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Тому, вимоги позову про стягнення пені та штрафу є правомірними.
Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми заявленої до стягнення пені встановлено помилки в періоді її нарахування, оскільки дата платежу за накладною №48 від 08.01.2024 року припадала на попередній день, який є вихідним днем 07.01.2024 року.
На підставі ч. 5 ст. 254 ЦК України, граничний строк виконання зобов'язання перенесено на наступний робочий день 08.01.2024 року, тому прострочення мало місце, починаючи з 09.01.2024 року.
Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми пені у правильному періоді, судом визначено пеню в загальному розмірі 38 520,59 грн.
Враховуючи викладене, у задоволенні 831,64 грн вимог про стягнення пені слід відмовити, як заявлених безпідставно.
Перевіривши розрахунок штрафу судом помилок не виявлено, в зв'язку з чим 71 239,52 грн штрафу підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі.
Суд не вбачає достатніх підстав для самостійного зменшення штрафних санкцій, оскільки загальний період прострочення перевищує 4 місяці, нарахований штраф є одноразовим платежем, розмір якого добровільно узгоджено відповідачем.
Розмір нарахованої пені становить 5,4% суми основного боргу, що не становить надмірної суми.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Всупереч наведеним вище нормам, відповідач не подав до суду належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу на спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу.
За вказаних обставин позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору суд зауважує наступне.
Виходячи з підпунктів 2.1, 2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовних заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3 028,00 грн.
За подання позовної заяви до суду (б/н від 27.02.2024 року) позивачем, згідно платіжної інструкції № 22854 від 23.02.20204 року сплачено 12 391,08 грн судового збору.
При, цьому вірна сума судового збору, яка підлягала сплаті Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" за подання позовної заяви до суду становила 12 386,37 грн (825 757,87 грн х 1,5 : 100).
Отже, при зверненні до суду надмірно сплачено судовий збір в розмірі 4,71 грн, який може бути повернено позивачу на підставі поданого клопотання.
Крім того, позивачем подано позов через систему ЄСІТС, отже ставка судового збору складала 0,8 (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Тому, вірна сума судового збору становить 9 909,10 грн (12 386,37/10х8).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, витрати зі сплати судового збору, з урахуванням пониженої ставки судового збору, в сумі 9 899,12 грн покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам; судовий збір в сумі 9,98 грн слід залишити за позивачем.
З приводу витрат на правничу допомогу відповідача, суд зазначає, що у відзиві не зазначено орієнтовного розрахунку понесених витрат, а тому відсутні підстави для їх розподілу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (вул. Подільська, буд. 1в, с. Гришівці, Вінницький район, Вінницька область, 23337, код - 43413041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" (вул. Жилянська, буд. 9-11, м. Київ, 01033, код - 38092323) 712 395,20 грн - основного боргу за Договором поставки № 28/12/22 від 28.12.2022 року, 2 770,92 грн - 3% річних, 38 520,59 грн - пені, 71 239,52 грн - штрафу, 9 899,12 грн - судових витрат зі сплати судового збору.
3. Відмовити у задоволенні позову в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" 831,64 грн - пені.
4. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 9,98 грн - залишити за позивачем.
5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
6. Копію судового рішення надіслати учасникам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: позивачу - info@zt-ls.com, представнику позивача Дяченко О.Л. - ІНФОРМАЦІЯ_1 представнику відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено 23 квітня 2024 р.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Жилянська, буд. 9-11, м. Київ, 01033)
3 - відповідачу (вул. Подільська, буд. 1в, с. Гришівці, Вінницький район, Вінницька область, 23337)