ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
23 квітня 2024 року Справа № 903/1252/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Миханюк М.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 06 березня 2024 року у справі №903/1252/23 (суддя Дем'як В.М.)
за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут"
про стягнення 46 525 024, 06 грн
Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 1,2 статті 271 та частини 13 статті 8 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 06 березня 2024 року провадження у справі №903/1252/23 зупинено до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку справи №911/1359/22 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Волинської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 06 березня 2024 року у справі №903/1252/23. Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення даної ухвали, з урахуванням положень статті 263 Господарського процесуального кодексу України. Роз'яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
За приписами ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз.2 ч.10 ст.270 ГПК України).
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи те, що АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" оскаржується ухвала місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі (п.12 ч.1 ст.255 ГПК України), колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 06.03.2024 у справі №903/1252/23 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, ухвалу місцевого господарського суду - скасувати.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Господарського суду Волинської області перебуває справа №903/1252/23 за позовом Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут" про стягнення 46 525 024, 06 грн.
Ухвалою від 06 березня 2024 року Господарський суд Волинської області за власною ініціативою на підставі п.7 ч.1 ст.228 ГПК України зупинив провадження у справі №903/1252/23 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку справи №911/1359/22 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
При цьому, суд першої інстанції зазначив в оскаржуваній ухвалі, що правовідносини у даній справі №903/1252/23 та у справі №911/1359/22, що переглядається у касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в частині стягнення штрафних санкцій і застосування при цьому підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 в редакції постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413 є подібними, а відтак результати перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у касаційному порядку справи №911/1359/22 матимуть значення для справи №903/1252/23.
Натомість, з такими доводами та власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За змістом ч.1 ст.3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний або ж має право зупинити провадження у справі.
Стаття 228 Господарського процесуального кодексу України на відміну від статті 227 цього Кодексу визначає підстави, за яких суд має право, а не зобов'язаний зупинити провадження у справі.
Так, відповідно до п.7 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Зі змісту даної норми ГПК України випливає те, що обов'язковою умовою зупинення провадження у справі є перегляд судового рішення саме у подібних правовідносинах.
На сьогодні Верховним Судом сформовано усталену практику визначення подібності правовідносин.
Так, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі №910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет).
Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 №910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 №925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 №910/24257/16).
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц).
Як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою Верховного Суду від 09.08.2023 справу №911/1359/22 передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.07.2023 у справі №922/1948/22 (позиції щодо остаточної відмови в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій на підставі постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022).
Колегія суддів Верховного Суду серед підстав для передачі справи №911/1359/22 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 09.08.2023 у даній справі зазначила:
- що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України), та застосування штрафних санкцій та порушення господарського зобов'язання унормовано законами, зокрема у частинах першій, третій статті 549 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) та у статтях 230, 231 Господарського кодексу України (надалі ГК України);
- 25.02.2022 прийнято Постанову №332, Постановою НКРЕКП від 27.02.2022 №333 Постанову №332 доповнено пунктами 3-5, зокрема пунктом 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії";
- Постановою НКРЕКП від 26.04.2022 року №413 пункти 1-12 Постанови №332 змінено пунктом 1, зміст якого змінено, та доповнено підпунктом 16, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії;
- Постанова НКРЕКП №332 є підзаконним актом і має меншу юридичну силу перед законами - ЦК України та ГК України, адже не знаходиться на одному ієрархічному рівні, відповідно не може бути спеціальним законом, який згідно з наведеним має перевагу над загальним законом (ЦК України, який є основним актом цивільного законодавства України, та ГК України), який передбачає право сторін на застосування в договорі заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання;
- наведене в підпункті 16 пункту 1 Постанови №332 формулювання саме про зупинення, а не припинення скасування, нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення, по суті свідчить про тимчасовість відповідного обмеження (рекомендації, настанови), яке не може відмінити ані норми ЦК України та ГК України (закону), ані норми договору;
- застосування судами підпункту 16 пункту 1 Постанови №332 до спірних правовідносин також не відповідає і нормі статті 58 Конституції України.
На думку колегії суддів у справі №911/1359/22 існує необхідність у відступленні від наведеного висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.07.2023 у справі №922/1948/22, оскільки положення постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №332 (підпункт 16 пункту 1), які містять рекомендації та настанови учасникам ринку електроенергії на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, не можуть мати наслідком відмови у задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій, адже розглядаючи вимоги про стягнення штрафних санкцій, суд повинен встановити правомірність їх нарахування та заявлення до стягнення відповідно до умов укладеного договору та чинного законодавства (Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, як закону), норми якого не можуть бути нівельовані постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №332, як підзаконним актом.
Отже, об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №911/1359/22 розглядається питання стосовно вимог про стягнення штрафних санкцій - пені відповідно до частини першої, третьої статті 549 ЦК України, статті 230 Господарського кодексу України, з урахуванням настанови, закріпленої у підпункті 16 пункту 1 Постанови №332.
Натомість, предметом позову у справі №903/1252/23 є вимога про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідно до частини другої статті 625 ЦК України за порушення відповідачем строків оплати за куплену електричну енергію за договором. При цьому, пеня за прострочення оплати платежів за період березень 2022 року - жовтень 2023 року позивачем не нараховувалася та до стягнення заявлена не була.
Колегія суддів зазначає, що виходячи із положень частини другої статті 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи вищенаведені висновки Верховного Суду щодо визначення подібності правовідносин, проаналізувавши зміст правовідносин у справі №903/1252/23 та у справі №911/1359/22, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини у зазначених справах є відмінними за своїм змістом, об'єктом та матеріально-правовими нормами, що застосовуються до їх правового регулювання, а тому висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №№911/1359/22 не матиме значення для надання правової оцінки правовідносинам у справі №903/1252/23, що свідчить про відсутність правових підстав для зупинення провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.228 ГПК України.
Відповідно, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов помилкового висновку про зупинення провадження у справі №903/1252/23 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку справи №911/1359/22 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду
При цьому, суд апеляційної інстанції також зауважує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Виходячи з аналізу положень статті 2 ГПК України, на господарське судочинство покладено обов'язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами. Крім того, виходячи з аналізу статті 5 Господарського процесуального кодексу України, звернення до господарського суду повинно мати ефективний спосіб захисту порушених прав.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції", рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
За приписами частини третьої статті 271 ГПК України у випадку скасування судом апеляційної інстанції ухвали про зупинення провадження у справі справа передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ст.280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що ухвала Господарського суду Волинської області від 06.03.2024 постановлена з порушенням норм процесуального права, з огляду на що апеляційну скаргу позивача слід задоволити, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.228 ГПК України скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задоволити.
2. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 06 березня 2024 року у справі №903/1252/23 скасувати.
3. Справу №903/1252/23 направити до Господарського суду Волинської області для продовження розгляду.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Миханюк М.В.