вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" квітня 2024 р. Справа№ 910/14806/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Полякова Б.М.
суддів: Остапенка О.М.
Отрюха Б.В.
за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
на рішення Господарського суду Київської області від 19.10.2023 в частині відмови у стягненні пені
у справі № 910/14806/22 (суддя: Сокуренко Л.В.)
за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України»
про стягнення 5 557 946,80 грн
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 22.04.2024
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» про стягнення 5 557 946,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 02.5-14/1-53 від 09.07.2015. У зв'язку із цим позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3 879 140,71 грн, 1 033 548,58 грн пені, 74 283,84 грн, 3 % річних та 570 973,67 грн інфляційних втрат, що розраховані за період від дати виникнення заборгованості за відповідним рахунком до 09.12.2022.
13.06.2023 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про зменшення позовних вимог, в якому позивач зазначив про те, що 14.12.2022 відповідач частково оплатив заборгованість перед позивачем по договору у розмірі 200 000,00 грн по рахунку-фактурі № 897/79 від 31.01.2022, на підтвердження чого надав до суду банківську виписку від 14.12.2022. У зв'язку із цим позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 9 198 083,59 грн, з яких 6 777 040,36 грн основного боргу за період з січня 2022 до січня 2023, 1 645 638,14 грн пені, 110 003,18 грн 3 % річних, 665 401,91 грн інфляційних втрат, що розраховані за період від дати виникнення заборгованості за відповідним рахунком до 15.03.2023.
Крім того, відповідачем заявлено клопотання про зменшення заявлених до стягнення штрафних санкцій на 90% за час фактичного надання/отримання послуг.
Рішенням Господарського суду Київської області від 19.10.2023 у справі № 910/14806/22 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» 5 581 075,58 грн основного боргу, 456 273,52 грн пені, 109 384,19 грн 3 % річних, 660 757,13 грн інфляційних втрат та 102 112,36 грн судового збору; клопотання Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» про зменшення пені задоволено частково; закрито провадження у справі № 910/14806/22 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України в частині позовних вимог Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» про стягнення основного боргу в сумі 1 195 964,78 грн; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ключовим мотивом рішення є:
- користуючись правом, наданим суду ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, беручи до уваги те, що позивач не надав суду доказів понесення ним збитків або невиконання ним своїх зобов'язань перед іншими контрагентами через несвоєчасність оплати відповідачем вартості поставленої електричної енергії або погіршення матеріального стану товариства саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов вищевказаного договору, враховуючи те, що основним видом діяльності відповідача є здійснення пасажирських авіаційних перевезень, а повітряний простір України починаючи з 24.02.2022 закритий, а також з огляду на висновки суду про доведеність надання/отримання відповідачем послуг за договором № 02.5-14/1-53 від 09.07.2015 у період з січня 2022 до січня 2023 року, суд дійшов висновку про можливість частково задовольнити клопотання про зменшення заявлених штрафних санкцій та зменшити розмір пені на 50% за час фактичного надання/отримання послуг, що становить 456 273,52 грн, сума якої підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 19.10.2023 в частині відмови у стягненні пені та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» 1 184 883, 67 грн пені.
Ключовим аргументом скарги є:
- судом неправильно застосовано приписи ч. 6 ст. 232 ГК України;
- судом не в повному обсязі досліджено обставини справи, а саме умови п. 4.2. Договору № 02.5-14/1-53 від 09.07.2015.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2023 апеляційна скарга ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» у справі № 910/14806/22 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Алданової С.О., Євсікова О.О., Корсака В.А. про самовідвід у справі №910/14806/22 задоволено. Справу №910/14806/22 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень п.п.17.4 п.17 ч.1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з витягом з повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи №910/14806/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Сотніков С.В., Отрюх Б.В. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов'язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №910/14806/22, відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційних скарг, до надходження матеріалів справи.
На виконання ухвали від 08.12.2023 з Господарського суду Київської області надійшли матеріали справи №910/14806/22.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду Київської області від 19.10.2023 у справі № 910/14806/22, розгляд справи призначено на 05.02.2024.
В судовому засіданні 05.02.2024 колегія суддів порадившись на місці, оголосила перерву в розгляді справи до 26.02.2024.
Розпорядженням керівника апарату від 21.02.2024 у зв'язку з перебуванням судді Копитової О.С., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці з 22.02.2024 повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи №910/14806/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Остапенко О.М., Отрюх Б.В. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов'язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності.
Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 розгляд справи № 910/14806/22 відкладено на 11.03.2024.
У судовому засіданні 11.03.2024 колегія суддів, порадившись на місці, зобов'язала позивача провести звірку розрахунків, щодо заборгованості по пені, а відповідача зобов'язала надати контррозрахунок. Також, колегія суддів оголосила перерву в розгляді справи до 01.04.2024.
У судовому засіданні 01.04.2024 колегія суддів, порадившись на місці, перейшла на стадію судових дебатів та продовжила перерву в розгляді справи до 22.04.2024.
В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ДП МА «Бориспіль» було подано позовну заяву до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» про стягнення заборгованості за договором №02.5-14/1-53 від 09.07.2015р. про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю (далі - Договір) в розмірі 8 002 118,81грн. (з урахуванням заяви про зміну предмету позову, заяви про зменшення позовних вимог та письмових пояснень про зарахування передоплати на підставі листа від 16.06.2023 №01-16-1844) за період з січня 2022р. по січень 2023р.
Ціна позову в розмірі 8 002 118,81грн. складалась з:
- суми основного боргу 5 581 075,58 грн.;
- 3% річних 110 003,18 грн.;
- пені 1 645 638,14 грн.;
- інфляційних втрат 665 401,91 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 19.10.2023р.(далі - Оскаржуване рішення) вирішено: « 1. Позовні вимоги задовольнити частково. 2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (місцезнаходження: вул. Лисенка, буд. 4, м. Київ, 01030; код ЄДРПОУ 14348681) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (місцезнаходження: вул. Бориспіль-7, с. Гора, Бориспільський район, Київська обл., 08301; код ЄДРПОУ 20572069) 5 581 075,58 грн основного боргу, 456 273,52 грн пені, 109 384,19 грн 3 % річних, 660 757,13 грн інфляційних втрат та 102 112,36 грн судового збору. 3. Клопотання Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» про зменшення пені задовольнити частково. 4. Закрити провадження у справі № 910/14806/22 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України в частині позовних вимог Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» про стягнення основного боргу в сумі 1 195 964,78 грн. 5. В іншій частині позовних вимог відмовити.».
Враховуючи зазначене, рішенням Господарський суд Київської області повністю задовольнив суму основного боргу.
Не задоволеними частково залишились пеня, 3% річних та інфляційні втрати, в таких розмірах:
- пеня 1 189 364,62грн. (1 645 638,14 - 456 273,52);
- 3% річних 618,99 грн. (110 003,18 - 109 384,19);
- інфляційні втрати 4 644,78 грн. (665 401,91 - 660 757,13).
Таким чином, суд першої інстанції здійснив власний математичний перерахунок штрафних санкцій з урахуванням умов ч.5 ст.254 ЦК України, якою встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Колегія суддів зауважує, що не задоволення пені в розмірі 1 189 364,62грн., суд обґрунтовує із декількох підстав та посилається на:
1. власний перерахунок із застосуванням ч.5 ст.254 ЦК України та із урахуванням, що рахунок №897/297 від 30.04.2022 за березень 2022 було виставлено в кінці квітня 2022р., а тому кінцевим терміном оплати за даним рахунком є 20.05.2022;
2. застосування ч.6 ст.232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.;
3. задоволення клопотання ПрАТ «Авіакомпанії «МАУ» про зменшення штрафних санкцій, зменшивши розмір пені на 50% на підставі ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України.
Оскільки суд першої інстанції у рішенні не вирахував окремо розмір пені із урахуванням ч.5 ст.254 ЦК України та із урахуванням, що рахунок №897/297 від 30.04.2022 за березень 2022 було виставлено в кінці квітня 2022р., ДП МА «Бориспіль» здійснило власний перерахунок наведений у Таблиці №1 та доданий до апеляційної скарги.
Колегія суддів погоджується з наданим позивачем перерахунком, з якого слідує, що пеня складає 1 641 157,19 грн.
Колегія суддів зауважує, що ДП МА «Бориспіль» не заперечує та не оскаржує перерахованої судом суми пені в частині не задоволення із підстав застосування судом ч.5 ст.254 ЦК України та із урахуванням, що рахунок №897/297 від 30.04.2022 за березень 2022 було виставлено в кінці квітня 2022р., що становить 4 480,95 грн. (1 645 638,14 - 1 641 157,19).
Натомість, ДП МА «Бориспіль» в своїй апеляційній скарзі заперечує проти відмови у задоволенні судом першої інстанції 1 184 883,67 грн. (1 641 157,19 грн. - 456 273,52 грн.) пені.
В апеляційній скарзі ДП МА «Бориспіль» посилається на те, що місцевим судом неправильно було застосовано:
- норм ч.6 ст.232 ГК України;
- часткового задоволення клопотання ПрАТ «Авіакомпанії «МАУ» про зменшення штрафних санкцій.
Колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги з огляду на таке.
Частиною. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом першої інстанції встановлено, що розрахунки пені позивачем здійснено без урахування ч. 6 ст. 232 ГК України, тобто за період більший ніж шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Положеннями ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Умови договору про сплату пені за кожний день затримки оплати, не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №925/1386/19, від 12.03.2020 у справі №907/65/18, від 22.08.2019 у справі №914/508/17 та від 07.06.2019 у справі №910/23911/16.
Водночас ч. 6 ст.232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов'язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 зі справи № 910/2031/16 та Верховного Суду від 10.04.2018 зі справи № 916/804/17.
Таким чином, умови даної статті застосовуються, якщо, зокрема, у Договорі Сторони не погодили та не встановили чіткі межі щодо строку нарахування штрафних санкцій. Відповідно до п.4.2 Договору Сторони погодили, що Орендар зобов'язаний, в разі несвоєчасної оплати отриманих Послуг, сплачувати Балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за Договором.
Таким чином, умовами п. 4.2 Договору встановлені інші строки нарахування пені, ніж ч.6 ст. 232 ГК України.
Умовами п. 4.2 Договору, Сторони чітко визначили та погодили момент до якого має бути нарахована пеня, а саме «повне погашення заборгованості за Договором».
Дана подія є чіткою межею, яку можна зафіксувати та встановити.
В разі не застосування положень п.4.2 Договору відбудеться нівелювання волевиявлення Сторін, що були викладені та погодженні у Договорі.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Частиною 1 ст.193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таким чином, суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив обставини справи, а саме умови п.4.2 Договору, де чітко визначено період нарахування пені та який не може бути обмежений шістьма місяцями, оскільки у даній справі прострочення триває довше.
Враховуючи вищевикладене, позивач правомірно нарахував до стягнення пеню за період до 15.03.2023р., яка складає 1 641 157,19 грн.
В частині заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру пені на 90%, колегія суддів погоджується з місцевим судом, що розмір пені підлягає зменшенню на 50%, що враховуючи зазначене вище становить 820 578, 60 (50% від 1 641 157,19) грн.
В частині заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру пені на 90%, колегія суддів погоджується з місцевим судом, що розмір пені підлягає зменшенню на 50%, що враховуючи зазначене вище становить 820 578, 60 (50% від 1 641 157,19) грн.
Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За приписами ч. 4 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Слід зауважити, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.
Суд зазначає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін, що і було здійснено судами в даній справі.
Загальними засадами цивільного законодавства згідно з ст. 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
Господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання).
Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 по справі № 908/1453/14.
Зменшення суми неустойки є правом, а не обов'язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів (позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 01.08.2019 р. у справі № 922/2932/18, від 08.10.2019 р. у справі № 922/2930/18, від 08.10.2019 р. у справі № 923/142/19, від 09.10.2019 р. у справі №904/4083/18).
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
При цьому, у чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
В обґрунтування клопотання про зменшення суми нарахованої пені та штрафу, відповідач зазначає, що фінансові можливості відповідача значно знизилися через безпосередній негативний вплив обставин, на які авіакомпанія не мала і не має впливу, а саме заходи спрямовані на боротьбу з коронавірусної хвороби COVID-19 та введення воєнного стану внаслідок збройної агресії Російської Федерації на території України, призвели спочатку до значного скорочення, а у подальшому - до повного припинення виконання рейсів, що є основним джерелом прибутку авіакомпанії. На підтвердження вказаних відомостей, відповідачем долучено до відзиву на позовну заяву звіти ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» за період з 2020 до 2022 року, наказ про простій та наказ про призупинення дії трудових відносин. Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд зменшити розмір нарахованих сум пені на 90% за час фактичного надання/отримання послуг.
Місцевим судом правильно враховано, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» є пасажирський авіаційний транспорт (51.10).
Також правильно взято до уваги, що з 24.02.2022 повітряний простір України закритий, надання аеронавігаційного обслуговування припинено та не здійснюється.
Украерорух на своєму офіційному сайті https://uksatse.ua/ 24 лютого 2022 року офіційно повідомив про закриття повітряного простору України у зв'язку з військовим вторгненням РФ. Згідно з вимогами Повітряного кодексу України та Положення про використання повітряного простору України органами ОЦВС та Державіаслужбою України вжито заходів щодо закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору.
Крім того, як правильно зауважив місцевий суд, на теперішній час відповідач переведений в режим простою, що підтверджується долученим до відзиву на позовну заяву наказом № 9 від 24.02.2022 «Про простій в авіакомпанії».
Доводи апеляційної скарги не спростовують зазначеного вище, тому колегія суддів, як вже було зазначено вище, зважаючи на необхідність дотримання співвідношення інтересів сторін, користуючись правом, наданим суду ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, беручи до уваги те, що позивач не надав суду доказів понесення ним збитків або невиконання ним своїх зобов'язань перед іншими контрагентами через несвоєчасність оплати відповідачем вартості поставленої електричної енергії або погіршення матеріального стану товариства саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов вищевказаного договору, враховуючи те, що основним видом діяльності відповідача є здійснення пасажирських авіаційних перевезень, а повітряний простір України починаючи з 24.02.2022 закритий, а також з огляду на висновки суду про доведеність надання/отримання відповідачем послуг за договором № 02.5-14/1-53 від 09.07.2015 у період з січня 2022 до січня 2023 року, дійшла висновку про можливість частково задовольнити клопотання про зменшення заявлених штрафних санкцій та зменшити розмір пені на 50% за час фактичного надання/отримання послуг, що становить 820 578, 60 грн, сума якої підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Таким чином апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду Київської області від 19.10.2023 в частині відмови у стягненні пені у справі № 910/14806/22 слід задовольнити частково. Рішення Господарського суду Київської області від 19.10.2023 в частині відмови у стягненні пені у справі № 910/14806/22 змінити та викласти пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Київської області від 19.10.2023 у справі № 910/14806/22 в такій редакції: « 2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (місцезнаходження: вул. Лисенка, буд. 4, м. Київ, 01030; код ЄДРПОУ 14348681) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (місцезнаходження: вул. Бориспіль-7, с. Гора, Бориспільський район, Київська обл., 08301; код ЄДРПОУ 20572069) 5 581 075,58 грн основного боргу, 820 578, 60 грн пені, 109 384,19 грн 3 % річних, 660 757,13 грн інфляційних втрат та 102 112,36 грн судового збору.».
Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги, слід зазначити наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Колегія суддів зазначає про те, що у випадку зменшення судом розміру неустойки (штрафу, пені) на підставі ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.
Аналогічна правова позиція щодо розподілу судових витрат викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 05.04.2018 у справі №917/1006/16, від 03.04.2018 у справі №902/339/16.
Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду Київської області від 19.10.2023 в частині відмови у стягненні пені у справі № 910/14806/22 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 19.10.2023 в частині відмови у стягненні пені у справі № 910/14806/22 змінити.
3. Викласти пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Київської області від 19.10.2023 у справі № 910/14806/22 в такій редакції:
« 2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (місцезнаходження: вул. Лисенка, буд. 4, м. Київ, 01030; код ЄДРПОУ 14348681) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (місцезнаходження: вул. Бориспіль-7, с. Гора, Бориспільський район, Київська обл., 08301; код ЄДРПОУ 20572069) 5 581 075,58 грн основного боргу, 820 578, 60 грн пені, 109 384,19 грн 3 % річних, 660 757,13 грн інфляційних втрат та 102 112,36 грн судового збору.».
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (місцезнаходження: вул. Лисенка, буд. 4, м. Київ, 01030; код ЄДРПОУ 14348681) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (місцезнаходження: вул. Бориспіль-7, с. Гора, Бориспільський район, Київська обл., 08301; код ЄДРПОУ 20572069) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 21 327, 91 грн.
5. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Київської області.
6. Справу №910/14806/22 повернути до Господарського суду Київської області.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України.
Повний текст складено 24.04.2024.
Головуючий суддя Б.М. Поляков
Судді О.М. Остапенко
Б.В. Отрюх