Справа № 450/4556/23 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.
Провадження № 33/811/499/24 Доповідач: Романюк М. Ф.
23 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника - адвоката Шугало Володимира Миколайовича на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 січня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,
встановив:
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення в межах ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2000,00 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , в доход держави 536 гривень 80 копійок судового збору.
Згідно матеріалів адміністративної справи, які надійшли 18 вересня 2023 року від ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області, 07 вересня 2023 року о 10 год. 30 хв. на вул. Січових Стрільців, буд. 80, в с. Сокільники Львівського району Львівської області, водій ОСОБА_1 , будучи 18 листопада 2022 року притягнутим Пустомитівським районним судом Львівської області до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, повторно протягом року керував транспортним засобом марки «Фольксваген» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме тремтіння кінцівок рук, запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисник - адвокат Шугало В.М. подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанова суду та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Окрім того, до апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування пропуску строку покликається на те, що про час та місце розгляду справу не було належним чином повідомлено ОСОБА_1 , а про існування постанови стало відомо лише 01.02.2024.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянти покликаються на те, що суд першої інстанції допустив порушення вимог ст.ст. 245,252, 253, 268 та 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом.
Звертають увагу на те, що з відеозапису, здійсненого нагрудними камерами поліцейських не вбачається, що автомобіль перебував у русі і був зупинений на вимогу поліцейських; також з відеозапису вбачається, що на момент приїзду поліцейських на місце події, ОСОБА_1 не знаходився за кермом вказаного транспортного засобу та повідомив працівників поліції, що не керував цим автомобілем.
Крім того, водієм транспортного засобу у той день був батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується ним працівникам патрульної поліції на відеокамеру.
Стверджують, що ОСОБА_1 не вчинив жодних дій, які б давали працівникам поліції підстави вважати, що саме він перебував за кермом цього автомобіля; матеріалах справи відсутні будь які інші постанови чи протоколи відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, що слугувало підставою для зупинки транспортного засобу, також відсутні відомості в Рапорті, що в принципі виключає будь які законні підстави зупинки.
Окрім того зазначають, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі за допомогою приладу «Драгер» з тих мотивів, що не перебував за кермом вказаного транспортного засобу, а також тому що не довіряв працівникам поліції через їхні протиправні дії, спрямовані на дискредитацію ОСОБА_1 у нібито здійсненні правопорушення, яке він насправді не вчиняв.
В судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник адвокат Шугало В.М. не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені, про причину неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
У відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП неявка особи, яка подала апеляційну скаргу, та інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутністю в судовому засіданні.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд прийшов до висновку, що пропущений на оскарження судового рішення строк необхідно поновити, а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Суддя апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції належно встановлені обставини, які дають обґрунтоване право притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтами в апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Незважаючи на позицію апелянтів, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 016806 від 07 вересня 2023 року та його копією, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 197862 від 07 вересня 2023 року, реєстрацією звернення до ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області від 07 вересня 2023 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 07 вересня 2023 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07 вересня 2023 року, рапортом працівника поліції від 07 вересня 2023 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 07 вересня 2023 року, постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 листопада 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, довідкою інспектора САП ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області Р.-М. Лесик від 11 вересня 2023 року, згідно якої посвідчення водія за особою ОСОБА_1 не числиться, а 18 листопада 2022 року він притягнутий Пустомитівським районним судом Львівської області до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, відеозаписами з СД-дисків, відповіддю територіального сервісного центру МВС № 4649 № 31/28-4649-97 від 08 листопада 2023 року, згідно якої за особою ОСОБА_1 не зареєстровано жодного транспортного засобу.
Факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення доводиться наявними у матеріалах справи протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 016806 від 07 вересня 2023 року, за змістом якого перший керував транспортним засобом марки «Фольксваген» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме тремтіння кінцівок рук, запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку.
Відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського, який значиться як додаток до протоколу та з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є належним доказом вини ОСОБА_1 з достатньою повнотою підтверджується факт вчинення ним даного адміністративного правопорушення.
З письмових пояснень свідка ОСОБА_3 , які також відображені на відеозаписах, вбачається, що свідок вказував на особу ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки «Фольксваген» номерний знак НОМЕР_1 та вийшов з автомобіля зі сторони водія.
Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи доказів керування транспортним засобом та порушення ПДР його підзахисним, то вони не заслуговують на увагу, так як не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються дослідженими в суді доказами у їх сукупності та взаємозв'язку, зокрема показаннями свідка ОСОБА_3 , а також відеозаписами з технічних засобів працівників поліції, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, однак сукупність відеозаписів, поведінка ОСОБА_1 під час події.
Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду і доводи апеляційної скарги щодо безпідставної зупинки ОСОБА_1 , оскільки такі також спростовуються показаннями вказаного вище свідка.
Доказів протиправності дій працівників поліції, оскарження таких дій ОСОБА_1 і результатів такого оскарження матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження у суді першої інстанції, яким надана вірна оцінка, не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликаються апелянти, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови.
Всі інші доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та зводяться до власної оцінки фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів, при цьому, апелянти оцінюють ці докази вибірково, ігноруючи при цьому їх сукупність.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова районного суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
поновити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження.
Постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника - адвоката Шугало Володимира Миколайовича - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф. Романюк