Справа № 439/8/24 Головуючий у 1 інстанції: Петейчук Б.М.
Провадження № 33/811/490/24 Доповідач: Романюк М. Ф.
23 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Галушки Василя Васильовича на постанову судді Бродівського районного суду Львівської області від 27 лютого 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок на користь держави, одержувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постановою Бродівського районного суду Львівської області від 21.03.2024 року виправлено описку допущену в постанові Бродівського районного суду Львівської області від 21.03.2024 року та викладено текст в наступній редакції:
Внести виправлення у вступній частині судового рішення: постанови Бродівського районного суду Львівської області від 27 лютого 2024 року (єдиний унікальний номер справи: 439/8/24), де, замість зазначення зареєстрованого місця проживання (перебування) правопорушника: ОСОБА_1 , яке вказане як: АДРЕСА_1 , зазначити зареєстроване місце проживання (перебування) правопорушника як: АДРЕСА_1 .
Внести виправлення у резолютивній частині судового рішення: постанови Бродівського районного суду Львівської області від 27 лютого 2024 року (єдиний унікальний номер справи: 439/8/24), де, замість зазначення адміністративного стягнення, яке застосовано суддею до правопорушника: ОСОБА_1 , яке вказане як: адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк два роки, зазначити адміністративне стягнення як: адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно з постановою судді, 23 грудня 2023 року о 02 годині 45 хвилин, по вулиці І. Тудора79, місто Броди, Золочівський район, Львівської області, водій: ОСОБА_1 , керував автомобільним транспортним засобом марки: «OpelAstra», реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9.а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Галушка В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати та провадження в справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у діях події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування пропуску строку покликається на те, що постанова була скерована судом лише 18.03.2024 року на офіційну електронну адресу «Електронний суд », що об'єктивно унеможливило подання апеляційної скарги в 10 денний строк з моменту винесення. Поштовим зв'язком постанова не надходила ні ОСОБА_1 ні його захиснику - адвокату Галушці В.В.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що постанова незаконна, необґрунтована та невмотивована.
Звертає увагу на те, що акт огляду було складено в одному примірнику і водію ОСОБА_1 не вручався, що вбачається і відеозаписів.
Зауважує, що лікарем ОСОБА_2 не було зазначено в акті огляду обов'язкових відомостей про застосування спеціального технічного засобу, а зокрема його номер, дату останньої повірки.
Крім того, лікарем при медичному огляді ОСОБА_1 був використаний прилад, який не пройшов повірку, оскільки відсутній сертифікат передбачений п.9 Розділі III Інструкції № 1452/735, а також такий не перебуває на балансі КНП «Бродівська ЦМЛ»
Звертає увагу на те, що із матеріалів справи не вбачається, щоб ОСОБА_1 допустив будь-які порушення ПДР, які б давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу.
Крім того, відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Окрім того зазначає, що суд першої інстанції виносячи постанову вийшов за межі санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки.
Зауважує, що відеоматеріали на диски підпадають під визначення електронного доказу, отже, копії доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані в оригіналі.
В судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник адвокат Галушка В.В. не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені, про причину неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, проте захисник Галушка В.В. подав на електронну адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Крім того, згідно довідки про доставку повідомлення у додатку «Viber», 19.04.2024 року судова повістка сформована в електронному вигляді і доставлена на номер мобільного телефону ОСОБА_1 , що відповідає вимогам Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасника судового процесу, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України №28 від 23.01.2023 року.
У відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП неявка особи, яка подала апеляційну скаргу, та інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутністю в судовому засіданні.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд прийшов до висновку,
що пропущений на оскарження судового рішення строк необхідно поновити, а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Суддя апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції належно встановлені обставини, які дають обґрунтоване право притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Незважаючи на позицію апелянта, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними доказами, зокрема:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД за № 652222 від 23 грудня 2023 року з якого вбачається, що 23 грудня 2023 року о 02 годині 45 хвилин по І. Тудора 79, місто Броди, Золочівського району, Львівської області, водій: ОСОБА_1 , керував автомобільним транспортним засобом марки: «OpelAstra», реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6820» результатом тесту №114 від 23 грудня 2023 року о 02 годині 53 хвилин з якого вбачається, що вміст спирту в крові ОСОБА_1 становила 0.70 проміле;
-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість за № 594 від 23 грудня 2023 року о 03 годині 15 хвилин, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння;
-відеозаписом фіксації події адміністративного правопорушення з якого вбачається, що 23 грудня 2023 року о 02 годині 45 хвилин по вулиці І. Тудора 79, місто Броди, Золочівського району, Львівської області, водій ОСОБА_1 , керував автомобільним транспортним засобом марки: «OpelAstra», реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 . Окрім цього, на відеозаписі зафіксований порядок проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров'я.
Доводи апелянта про те, що лікарем при медичному огляді ОСОБА_1 був використаний прилад, який не пройшов повірку, оскільки відсутній сертифікат передбачений п.9 Розділі III Інструкції № 1452/735, а також такий не перебуває на балансі КНП «Бродівська ЦМЛ», апеляційний суд вважає безпідставними і до уваги не бере. При цьому звертає увагу на те, що це не є предметом доказування у цій справі.
Не можуть бути підставою скасування постанови суду доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції виносячи постанову вийшов за межі санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки, оскільки очевидним є допущення судом першої інстанції описки, яка ним виправлена постановою від 21.03.2023.
Також апеляційний суд не погоджується з доводами апелянта, що відеоматеріали на диски підпадають під визначення електронного доказу, отже, копії доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані в оригіналі
Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
У постанові від 10.09.2020 року у справі № 751/6069/19 Верховний Суд зазначив таке: «відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
Разом з цим КУпАП не містить норм, які передбачають обов'язок подання відповідних доказів з використанням електронного цифрового підпису.
Отже, долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення диски з відеозаписами події були виготовлені у зв'язку з необхідністю надання інформації, яка має значення у даній справі про адміністративне правопорушення та є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації, що зберігається в електронному вигляді у виді файлів.
Жодних об'єктивних даних, які б могли свідчити про фальсифікацію відеозапису судом не встановлено. Вказаний доказ отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження у суді першої інстанції, яким надана вірна оцінка, не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови.
Всі інші доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та зводяться до власної оцінки фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів, при цьому, апелянт оцінює ці докази вибірково, ігноруючи при цьому їх сукупність.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова районного суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
поновити захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокату Галушці В.В. строк апеляційного оскарження постанови Бродівського районного суду Львівської області від 27 лютого 2024 року.
Постанову судді Бродівського районного суду Львівської області від 27 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Галушки Василя Васильовича - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф.Романюк