вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" квітня 2024 р. Справа№ 925/1401/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Остапенка О.М.
Сотнікова С.В.
секретар судового засідання Нечасний О.Л.
представників учасників провадження у судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого відділу державної виконавчої служби (далі - ВДВС) у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)
на ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.02.2024р.
(повний текст складено 15.02.2024р.)
за скаргою боржника у особі ліквідатора банкрута від 10.01.2024р. №925/1401/22/9 про визнання рішення виконавця про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання неправомірним та недійсним
у справі №925/1401/22 (суддя Хабазня Ю.А.)
за заявою ініціюючого кредитора Державної податкової служби України у особі її філії, Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - ДПС України в особі філії ГУ ДПС у Черкаській області)
до боржника Комунального підприємства (далі - КП) "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради
про банкрутство юридичної особи
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06.02.2024р. у справі №925/1401/22 скаргу боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінного А.М., від 10.01.2024р. №925/1401/22/9 задоволено повністю; визнано рішення головного державного виконавця Першого ВДВС у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Назаренка Євгена Івановича про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання на підставі ч.2 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", прийняте у формі повідомлення від 29.12.2023р. неправомірним та недійсним; зобов'язано Перший ВДВС у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відкрити виконавче провадження з виконання ухвали господарського суду Черкаської області від 09.11.2023р. у справі №925/1401/22.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, 04.03.2024р. головний державний виконавець Першого ВДВС у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Назаренко Євген Іванович подав апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.02.2024р., в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги повністю.
Відзив на апеляційну скаргу Першого ВДВС у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) до апеляційного суду не надходив.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого ВДВС у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.02.2024р. у справі №925/1401/22 та призначено її до розгляду на 22.04.2024р.
08.04.2024р. до апеляційного суду від КП "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради надійшла заява про розгляд справи без участі представника боржника.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражним керуючим Голінним А.М., у межах справи про банкрутство було подано до місцевого суду скаргу від 10.01.2024р. №925/1401/22/9 з вимогами: визнати рішення головного державного виконавця Першого ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Назаренка Євгена Івановича про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання на підставі п.6 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", прийняте у формі повідомлення від 29.12.2023р. неправомірним та недійсним; зобов'язати головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Назаренка Євгена Івановича відкрити виконавче провадження з виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 09.11.2023р. у справі №925/1401/22.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19.01.2024р. у справі №925/1401/22 було відкрито провадження за скаргою та призначено її для розгляду у спрощеному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.01.2023р. було відкрито провадження у справі про банкрутство КП "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради.
Постановою господарського суду Черкаської області від 02.05.2023р. боржника було визнано банкрутом, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Голінного А.М.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.11.2023р. було задоволено повністю заяву боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінного А.М., від 01.08.2023р. №925/1401/22/563, стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який працював на посаді керівника КП "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради (18029, м.Черкаси, вул. Героїв Майдану (Гайдара), 3/2, ідентифікаційний код 36701766), та передати ліквідатору банкрута, арбітражному керуючому Голінному Андрію Михайловичу (свідоцтво №1407 від 16.07.2013р., адреса офісу: 18001, м.Черкаси, вул. Чигиринська, 13; адреса для кореспонденції: 18030, м.Черкаси, а/с 2992; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) бухгалтерські і інші документи та активи КП "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради, а саме: оригінали реєстраційних документів, печатки, штампи підприємства; документи на підтвердження наявних майнових активів та майнових прав на активи, їх місцезнаходження; оригінали фінансової, податкової звітності та звітності до органів статистики, пенсійного фонду та фондів соціального страхування за період діяльності підприємства; головні книги, бухгалтерську та кадрову документацію за період підприємницької діяльності підприємства; книги з нарахувань заробітної плати працівникам, накази по особовому складу за період підприємницької діяльності боржника; відомості про дебіторську заборгованість (перелік дебіторів, їх адреси, сума боргу, дата виникнення боргу, підстави виникнення боргу: договори, накладні, акти виконаних робіт та інше); відомості про кредиторську заборгованість (перелік кредиторів, їх адреси, сума боргу, дата виникнення боргу, підстави виникнення боргу: договори, накладні, акти на поставку товарів, виконаних робіт та інше); перелік договорів на передачу майна боржником іншим особам в оренду, позику, безоплатне користування тощо, чи перелік майна переданого без таких договорів; відомості про заборгованість по заробітній платі (відомість: ПІБ, ідентифікаційний номер, сума боргу станом на 02.05.2023р.); оригінали договорів купівлі-продажу, акти прийому-передач ТМЦ, оригінали експертних оцінок майна (в разі їх проведення); оригінали документів, що підтверджують право користування земельними ділянками; матеріальні та інші цінності підприємства, майнові активи, права на активи, в т.ч.: нематеріальні активи первісною вартістю - 30 тис.грн., незавершені капітальні інвестиції - 108 тис. грн., основні засоби первісною вартістю - 917 509 тис. грн., запаси - 131 тис. грн., виробничі запаси - 131 тис. грн., дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги - 10 802 тис. грн., дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом - 225 тис. грн., інша поточна дебіторська заборгованість - 45 тис. грн., гроші та їх еквіваленти - 194 тис. грн., інші оборотні активи - 817 тис. грн.; напівпричіп тракторний, марка: 1ПТС-2, номерний знак: НОМЕР_43, рік випуску 1992, свідоцтво: НОМЕР_44; причіп, марка: ПСЕ-Ф-20.5, номерний знак: НОМЕР_3 , рік випуску: 1991, свідоцтво: НОМЕР_4 ; причіп, марка: 2ПТС 6 номерний знак: НОМЕР_5 , рік випуску: 1991, свідоцтво: НОМЕР_45; ТМЗ Муравей 2М02 125, рік випуску: 1993, колір: сірий, № двиг. НОМЕР_6 , № шасі НОМЕР_7 , свідоцтво: НОМЕР_8 , номерний знак: НОМЕР_9 ; ТМЗ Муравей 125, рік випуску: 1993, колір: сірий, № двиг. НОМЕР_10 , № шасі НОМЕР_11 , № куз. НОМЕР_12 , свідоцтво: НОМЕР_13 , номерний знак: НОМЕР_14 ; ГАЗ-САЗ 3507 4250, рік випуску: 1988, колір: синій, № двиг. НОМЕР_15 , № шасі НОМЕР_16 , свідоцтво: НОМЕР_17 , номерний знак: НОМЕР_18 ; ТМЗ 5403 200, рік випуску: 1990, колір: синій, № двиг. НОМЕР_19 , свідоцтво: НОМЕР_20 , номерний знак: НОМЕР_21 ; НОМЕР_22 , рік випуску: 1992, колір: синій, № двиг. НОМЕР_23 , № куз НОМЕР_24 , свідоцтво: НОМЕР_25 , номерний знак: НОМЕР_26 ; ГАЗ-САЗ 3507 4250, рік випуску: 1987, колір: синій, № двиг. НОМЕР_27 , № шасі НОМЕР_28 , свідоцтво: НОМЕР_29 , номерний знак: НОМЕР_30 ; ГАЗ 31029 2445, рік випуску: 1996, колір: білий, № двиг. НОМЕР_31 , № шасі НОМЕР_32 , № куз. НОМЕР_33 , свідоцтво: НОМЕР_34 , номерний знак: НОМЕР_35 ; ТМЗ Муравей 2М02 199, рік випуску: 1991, колір: червоний, № двиг. НОМЕР_36 , свідоцтво: НОМЕР_37 , номерний знак: НОМЕР_38 ; ЗИЛ 431412 6000, рік випуску: 1991, колір: синій, № двиг. НОМЕР_39 , № шасі НОМЕР_40 , свідоцтво: НОМЕР_41 , номерний знак: НОМЕР_42 .
28.11.2023р. ліквідатор банкрута звернувся до Першого ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) із заявою від 28.11.2023р. №925/1401/22/712 про примусове виконання вказаної вище ухвали місцевого суду від 09.11.2023р. (а.с.58 т.5).
29.12.2023р. головний державний виконавець Першого ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Назаренко Є.І. на підставі п.6 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" виніс повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, мотивами якого зазначив те, "що згідно ч.2 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним".
Згідно ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч.1 і ч.3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 і ч.3 ст.327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Згідно ст.339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ч.1 і ч.2 ст.342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Згідно ч.1 і ч.2 ст.343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст.59 КУзПБ, протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть зобов'язання щодо відшкодування збитків, завданих таким ухиленням.
Відповідно до ч.1 ст.61 КУзПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов'язковому зберіганню.
Згідно ч.2 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Відповідно до п.5 ч.1 і п.6 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому документі зазначаються: резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Згідно п.3 і п.5 ч.1 ст.10 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є: вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2, п.10 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.
Згідно ст.31 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення. У разі якщо зміст виконавчого документа незрозумілий, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення його змісту.
Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України "Про виконавче провадження", під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі.
Згідно ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Місцевим судом правильно було визначено, що предметом поданої скарги є оцінка дій Першого ВДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), вчинених при розгляді заяви стягувача про примусове виконання ухвали господарського суду Черкаської області від 09.11.2023р.
Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов'язаних із виконанням.
Отже, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження стягувача та боржника.
ВДВС не розпочав вчинення виконавчих дій, а повернув виконавчий документ переписавши у мотивувальну частину свого рішення ч.2 с.4 Закону України "Про виконавче провадження".
Місцевим судом правильно встановлено, що рішення ВДВС не містить мотивів, з яких виконавчий документ повернено, та вказівки на конкретну норму ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження".
Вбачається, що вже у своїх поясненнях до місцевого суду ВДВС уточнив, що фактично мотивами повернення виконавчого документа є передбачення у резолютивній частині ухвали суду (яка є виконавчим документом) вчинення "кількох" дій (32-х дій), що у зв'язку з цим виконавцю незрозуміло, в якій частині виконувати ухвалу суду. При цьому ВДВС не складає переліку цих "кількох різних за своїм правовим змістом дій".
Вказані мотиви фактичної відмови у відкритті виконавчого провадження є неправомірними.
Згідно із ст.31 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення державному виконавцю є незрозумілою, останній має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ із заявою про роз'яснення відповідного рішення. Тобто незрозумілість державному виконавцю резолютивної частини рішення є підставою для подання до суду заяви про роз'яснення виконавчого документа суду, а не підставою для прийняття власного рішення про повернення виконавчого документа.
Вилучення у боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні" (п.5 ч.1 ст.4 та ч.1 ст.60 Закону України "Про виконавче провадження") і стягнення з ОСОБА_1 , який працював на посаді керівника боржника, та передача ліквідатору банкрута бухгалтерських і інших документів та активів КП "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради" (резолютивна частина ухвали місцевого суду від 09.11.2023р.) є ідентичними за своїм правовим змістом двома послідовними нерозривними діями, які відповідно до норми закону повинен вчинити державний виконавець, а саме вилучити і передати. Тобто, у виконавчому документі мова йде про вилучення рухомого майна від фізичної особи ОСОБА_1 , як колишнього керівника боржника, та наступну передачу цього майна юридичній особі-боржнику у особі нинішнього керівника, ліквідатора банкрута. Резолютивна частина рішення (ухвали місцевого суду від 09.11.2023р.) не містить двох альтернативних частин (як це намагався тлумачити державний виконавець), оскільки вилучення і наступна передача майна є невід'ємними послідовними діями, державний виконавець не може передати майно попередньо не вилучивши його. Крім того, така послідовність прямо передбачена законом. Не може бути видано два виконавчі документи один - на "вилучення", а другий - на "передачу".
У зв'язку з цим, місцевий суд правильно відхилив доводи державного виконавця про те, що виконання ухвали місцевого суду від 09.11.2023р. потребує застосування трьох різних за змістом і характером виконавчих дій (для стягнення документів; для стягнення матеріальних і інших цінностей підприємства; для стягнення транспортних засобів) усе це є майно.
Доводи ВДВС про те, що суд має видавати виконавчий документ на кожен начебто окремий предмет (яких ВДВС нарахував 32 у виконавчому документі) неправомірні з точки зору ч.2 ст.59 КУзПБ, згідно з якою ліквідатор банкрута має право вимоги на "бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору", саме таку вимогу і було задоволено місцевим судом.
Колегія суддів вважає, що резолютивна частина рішення (ухвала місцевого суду від 09.11.2023р.) викладена місцевим судом коректно і не допускає двозначного її тлумачення в тому, що необхідно вилучити документи у КП "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради і знову їх передати КП "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради, оскільки судовим рішенням зрозуміло передбачається їх вилучення від колишнього керівника і передача нинішньому керівнику.
За таких обставин скарга ліквідатора Голінного А.М. є обґрунтованою, а повідомлення ВДВС від 29.12.2023р. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є неправомірним.
Тому місцевий суд законно і обґрунтовано повністю задовольнив скаргу від 10.01.2024р. №925/1401/22/9 боржника у особі ліквідатора Голінного А.М., визнав рішення головного державного виконавця Першого ВДВС у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Назаренка Євгена Івановича про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання на підставі ч.2 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", прийняте у формі повідомлення від 29.12.2023р., неправомірним та недійсним і зобов'язав Перший ВДВС у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відкрити виконавче провадження з виконання ухвали господарського суду Черкаської області від 09.11.2023р. у справі №925/1401/22.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 255, 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Першого відділу державної виконавчої служби у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.02.2024р. по справі №925/1401/22 - без змін.
Справу №925/1401/22 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складений та підписаний 24.04.2024р.
Головуючий суддя В.О. Пантелієнко
Судді О.М. Остапенко
С.В. Сотніков