вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" квітня 2024 р. Справа№ 910/10417/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Крюкова М.В., ордер АН № 1180651 від 08.06.2023;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: Половко М.С., Сидорчук Р.Д., ордер АМ № 1032375 від 26.09.2022,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2023
у справі № 910/10417/22 (суддя - Ковтун С.А.)
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2
про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст) про визнання протиправним та скасування наказу № 3946/5 від 19.09.2022 "Про задоволення скарги".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, як учасник товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Еко-Буд-Трейд" (далі - Товариство) у розмірі 55 % статутного капіталу, вказував на неправомірність прийняття Мін'юстом оскаржуваного наказу за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 , яким скасовано реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), проведені приватними нотаріусами Київського міського нотаріального округу Рогачем Вадимом Вікторовичем та Смоляніновою Оленою Ярославівною , які стосувались зміни керівника, зміни учасників та статуту Товариства.
За доводами позивача реєстраційні дії приватними нотаріусами проведено відповідно до законодавства в сфері державної реєстрації, що виключало прийняття рішення про їх скасування.
При цьому, позивачем зазначено, що відомості щодо ухвали Подільського районного суду міста Києва від 07.06.2022 у справі № 758/3672/22 про арешт корпоративних прав ТОВ "Еко-Буд-Трейд" на час здійснення реєстраційних дій, що було підставою прийняття оскаржуваного наказу, не були внесені до ЄДР, а тому, на думку позивача, відповідач, оцінюючи рішення нотаріусів на відповідність судовій забороні, інформація про яку була відсутня, вийшов за межі власних повноважень, оскільки правомірність відчуження корпоративних прав є судовою компетенцією.
Позивач також посилався на висновки викладені в оскаржуваному наказі, що проведення реєстраторами дій у ЄДР за наявності вказаної ухвали про арешт корпоративних прав не свідчить про протиправність їх дій, адже така ухвала внесена до ЄДР після вчинення ними реєстраційних дій.
На переконання позивача, вищенаведене та те, що Подільський районний суд міста Києва ухвалою від 22.07.2022 скасував арешт, який накладений у кримінальному провадженні № 42021100000000170 від 12.03.2021 Подільським районним судом міста Києва від 07.06.2022 у справі № 758/3672/22 є підтвердженням неправомірності прийняття відповідачем оспорюваного наказу.
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.01.2023 у справі № 910/10417/22 відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (а.с. 1-4 том 3), в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано наступних доводів:
- станом на дату вчинення реєстраційних дій нотаріусами Рогач В.В. та Смолянінова О.Я. в ЄДР були відсутні відомості про судове рішення № 758/3672/22 від 07.06.2022 про заборону вчинення реєстраційних дій та арешт корпоративних прав, адже вказане судове рішення було внесено в ЄДР 16.06.2022 державним реєстратором Подільської в м. Києві державної адміністрації Поляковою В.О., тобто вже після вчинення реєстраційних дій нотаріусами;
- реєстратор, приймає документи, перевіряє їх відповідність вимогам закону, перевіряє відомості ЄДР на наявність заборони вчинення реєстраційної дії, перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації, які передбачені в ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" і лише після цього приймає рішення про реєстрацію. При цьому, станом на дату та час перевірки реєстратором відомостей ЄДР на наявність заборони вчинення реєстраційної дії, такі відомості повинні бути внесені до ЄДР. За відсутності ж таких заборон в ЄДР реєстратор не має права відмовити у державній реєстрації з підстав, передбачених п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", про що прямо зазначено у ч. 4 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань";
- оскільки, приватними нотаріусами Рогач В.В. та Смолянінова О.Я. під час перевірки відомостей ЄДР перед вчиненням реєстраційних дій не було виявлено будь-яких заборон на вчинення реєстраційних дій та будь-яких арештів - реєстраційні дії вчинені нотаріусами Рогач В.В. та Смолянінова О.Я. повністю відповідають вимогам Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", а тому являються правомірними, при цьому правомірність дій приватних нотаріусів Рогач В.В. та Смолянінова О.Я. визнається і самим відповідачем в оскаржуваному наказі;
- ухвала Подільського районного суду м. Києва від 07.06.2022 у справі № 758/3672/22 станом на час вчинення спірних реєстраційних дій була відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень;
- відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ про задоволення скарги діяв всупереч вимог ч. 3 ст. 17 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 19 Конституції України, оскільки положення ч. 6 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" не наділяють правом відповідача задовольняти скаргу за відсутності порушень державним реєстратором вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань";
- за відсутності у ЄДР відомостей про судове рішення № 758/3672/22 від 07.06.2022 про заборону вчинення реєстраційних дій та арешт корпоративних прав повинна відповідати держава та указана помилка не може виправлятися за рахунок позивача, який до того ж не знав про наявність такої ухвали суду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 залишено без змін вказане рішення.
Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:
- судові рішення щодо заборони вчинення реєстраційних дій є однією з підстав проведення державної реєстрації (пункт 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"). У зв'язку з цим, у випадку проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, Закон покладає на державного реєстратора обов'язок перевірити наявність у ЄДР заборони вчинення реєстраційних дій (пункт 2 частини 2 статті 6 та пункт 5 частини 2 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань");
- наявність у ЄДР відомостей про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії є підставою для відмови у державній реєстрації (пункт 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань");
- метою створення ЄДР є забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з ЄДР (частина 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"). Заснований на цій меті принцип об'єктивності, достовірності та повноти відомостей забезпечує формування конкретного, повного й об'єктивного уявлення про суб'єкта господарювання, інформація щодо якого міститься в ЄДР. Об'єктивними відомостями можна назвати лише ті, які відображають реальну картину дійсності;
- тобто, сутність принципу об'єктивності полягає у відповідності записів у ЄДР дійсному стану справ. Повнота відомостей передбачає, що стосовно суб'єкта господарювання в ЄДР повинна міститися вся фактично наявна інформація;
- відсутність у ЄДР відомостей щодо заборони вчинення реєстраційних дій свідчить про необ'єктивність та неповноту інформації про суб'єкта господарювання, а самі реєстраційні дії, вчинені всупереч такої заборони, є такими, що не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації;
- сам по собі факт відсутності відомостей щодо заборони вчинення реєстраційних дій вказує тільки на відсутність у державного реєстратора на час вчинення державної реєстрації підстав для прийняття рішення про відмову у державній реєстрації, водночас не є обставиною, що свідчить про відповідність такої державної реєстрації основним принципам, на яких вона базується. Законність передбачає дотримання закону всіма учасниками реєстраційного процесу, а тому неповідомлення заявником достовірної інформації має наслідком невідповідність самої реєстраційної дії законодавству у сфері державної реєстрації;
- подальше скасування рішення щодо заборони вчинення реєстраційних дій, незалежно від причин його скасування, не є обставиною, яка легалізує порушення законодавства у сфері державної реєстрації на час чинності судової заборони.
Постановою Верховного Суду від 31.10.2023 касаційну скаргу позивача задоволено частково та скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023, а справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Верховним Судом визнано необґрунтованим висновок як колегії суддів, яка розглядала справу в апеляційному суді так і колегії, яка розглядала відвід відповідно до частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), про те, що спір у даній справі відноситься до справ у спорах щодо недоговірних зобов'язань, оскільки такий висновок було зроблено без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 11.10.2021 у справі № 910/5971/20.
У зазначеній постанові зроблено висновок про те, що якщо позивач заявив лише вимогу про скасування наказу у сфері державної реєстрації юридичних осіб як основну, Мін'юст може бути єдиним відповідачем у справі, і такі спори підлягають розгляду за правилами господарського судочинства як найбільш наближені до спорів, що виникають з корпоративних відносин та щодо прав в юридичній особі, які відповідно до пункту 3 та пункту 4 частини 1 статті 20 ГПК України відносяться до юрисдикції господарських судів.
З цих підстав, Верховний Суд дійшов висновку, що в суді апеляційної інстанції було порушено порядок визначення суддів для розгляду справи № 910/10417/22, оскільки при автоматизованому розподілі справи було неправильно визначено категорію спору, та відповідно не було враховано спеціалізацію суддів, що є обов'язковою підставою для скасування постанови апеляційного суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А., прийнято апеляційну скаргу до розгляду та призначено розгляд справи на 16.01.2024.
16.01.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 відкладено розгляд справи на 27.02.2024.
27.02.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 відкладено розгляд справи на 12.03.2024.
12.03.2024 до апеляційного суду надійшли клопотання позивача та відповідача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 відкладено розгляд справи на 16.04.2024.
16.04.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з великою завантаженістю та неможливістю забезпечити представника.
Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом... Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Судом апеляційної інстанції не встановлено обставин згідно яких спір не може бути вирішений в даному судовому засіданні. Окрім того явка учасників справи у судове засідання не визнавалась обов'язковою, справа неодноразово відкладалась, а отже колегія суддів дійшла висновку, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні, яке відбулось 16.04.2024, позивач просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги. ОСОБА_2 вказував на обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як підтверджується наявними матеріалами справи, 05.12.2014 проведена державна реєстрація створення юридичної особи - ТОВ "Еко-Буд-Трейд" (39532133) відповідно до інформації з ЄДР (а.с. 24 том 1).
Станом на 2017 рік єдиним учасником Товариства був ОСОБА_2 (набув 90 % та 10 % частки у статутному капіталі Товариства згідно договорів від 11.11.2015; а.с. 58-61 том 1), на підставі рішення якого від 17.02.2017 статутний капітал Товариства збільшено до 7 000 000,00 грн. (а.с. 61 зворот - 62 том 1).
У 2019 році, внаслідок продажу частки статутного капіталу (договір від 02.08.2019; а.с. 63-65 том 1), іншим учасником Товариства став ОСОБА_4 з часткою у розмірі 45 % статутного капіталу, що складає 3 150 000,00 грн.
У 2020 році ОСОБА_4 подарував частку у розмірі 45 % статутного капіталу Товариства, що складає 3 150 000,00 грн, ОСОБА_5 (а.с. 66 том 1).
Тож власниками часток у статутному капіталі Товариства були ОСОБА_2 (розмір частки 55 %, що у грошовому еквіваленті становить 3 850 000,00 грн) та ОСОБА_5 (розмір частки 45 %, що у грошовому еквіваленті становить 3 150 000,00 грн).
Позивач звертаючись з даним позовом, як учасник ТОВ "Еко-Буд-Трейд" у розмірі 55 % статутного капіталу, додав до позовної заяви копію акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства від 10.06.2022 (а.с. 16 том 1) згідно якого ОСОБА_6 передав, а ОСОБА_1 прийняв частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 55 %, яка в грошовому еквіваленті становить 3 850 000,00 грн. Вказаний акт містить підписи зі сторони ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , посвідчений 10.06.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогач В.В. за №№ 745, 746.
07.06.2022 Подільський районний суд міста Києва постановив ухвалу у справі № 758/3672/22 (а.с. 67-69 том 1), якою задовольнив клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42021100000000170 від 12.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, та наклав арешт на 100 % статутного капіталу (корпоративних прав) ТОВ "Еко-Буд-Трейд" (39532133) із забороною розпорядження будь-якою часткою у статутному капіталі товариства, у тому числі забороною Мін'юсту та його територіальним органам, всім районним державним адміністраціям у м. Києві, іншим суб'єктам державної реєстрації або приватним та державним нотаріусам, акредитованим суб'єктам здійснювати будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які записи, пов'язані із внесенням змін до ЄДР щодо вказаного товариства.
Відповідно до ухвали Подільського районного суду міста Києва від 07.06.2022 у справі № 758/3672/22 вона підлягає негайному виконанню після її проголошення.
До ЄДР відомості про ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 07.06.2022 у справі № 758/3672/22 внесені державним реєстратором Подільської районної державної адміністрації Поляковою В.О. 16.06.2022 (а.с. 25 зворот том 1).
10 та 11 червня 2022 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач В.В. провів реєстраційні дії в ЄДР № 1000701070024056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", № 1000701070025056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", № 1000701070026056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", унаслідок яких змінено склад учасників та керівника Товариства (а.с. 25 зворот том 1).
Наслідком таких змін складу учасників власником частки Товариства у розмірі 3 850 000,00 грн та керівником Товариства став ОСОБА_1 (а.с. 98-103 том 1; а.с. 137-142 том 1).
14.06.2022 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова О.Я. провела реєстрацій дію № 1000701070027056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", унаслідок якої змінено редакцію статуту Товариства (а.с. 102 зворот том 1).
29.06.2022 ОСОБА_2 звернувся до Мін'юста із скаргою (зареєстрована в Мін'юстом 04.07.2022 за № СК-1101-22; а.с. 110-114 том 1) на реєстраційні дії в ЄДР № 1000701070024056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", № 1000701070025056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" від 10.06.2022, № 1000701070026056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" від 11.06.2022 проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем Вадимом Вікторовичем (далі - приватний нотаріус Рогач В.В.), та № 1000701070027056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" від 14.06.2022, проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою Оленою Ярославівною (далі - приватний нотаріус Смолянінова О.Я.) щодо ТОВ "Еко-буд-трейд" (39532133) з вимогою анулювання доступу до ЄДР приватним нотаріусам Рогачу В.В. та Смоляніновій О.Я. та направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мін'юсті подання щодо анулювання їх свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю.
Розгляд скарги ОСОБА_2 здійснювала Центральна колегія Мін'юста з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юста (далі - Колегія), яка у своєму висновку від 25.07.2022 (а.с. 115 зворот - 117 том 1) рекомендувала задовольнити частково скаргу ОСОБА_2 .
Рекомендації стосувались задоволення скарги в частині скасування реєстраційних дій. Підставою для такого рішення є невідповідність реєстраційних дій встановленим 07.06.2022 ухвалою Подільського районного суду міста Києва заборонам. Колегія зазначила, що той факт, що встановлені судом в ухвалі обмеження не було зареєстровано у ЄДР, ведення якого передбачено Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", сам по собі не може слугувати підставою для висновку про відсутність такого обмеження і про те, що особа має право вільно розпоряджатися корпоративними правами, якщо судом встановлено заборону відчужувати корпоративні права.
Також Колегія вказала, що зі змісту скарги та відомостей ЄДР вбачається, що скаржник ОСОБА_2 , як заявник при подачі документів для проведення оскаржуваної реєстраційної дії № 1000701070024056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", був обізнаний про наявність такої ухвали.
За результатами розгляду скарги, Мін'юст видав наказ № 3946/5 від 19.09.2022 "Про задоволення скарги" (далі - Наказ; а.с. 115 том 1), яким скасовано реєстраційні дії в ЄДР №№ 1000701070024056184, 1000701070025056184 від 10.06.2022, № 1000701070026056184 від 11.06.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В.В., та № 1000701070027056184 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" від 14.06.2022, проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. щодо ТОВ "Еко-буд-трейд" (39532133).
Відмовляючи у задоволенні позову, судом першої інстанції не було встановлено порушень під час прийняття оскаржуваного наказу відповідачем.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців, регулює Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" № 755-IV від 15.05.2003 (далі - Закон).
У розумінні Закону, ЄДР - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи (п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону). ЄДР створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з ЄДР (ч. 1 ст. 7 Закону). У зв'язку з цим одним з основних принципів, на яких базується державна реєстрація, є об'єктивність, достовірність та повнота відомостей у ЄДР (ст. 4 Закону).
Контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації віднесено до повноважень Мін'юста (ч. 2 ст. 5 Закону). Розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів є також одним із повноважень Мін'юста, реалізуючи яке виконується контрольна функція.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації врегульовано ст. 34 Закону, за приписами ч. 6 якої за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації Мін'юста, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень:
- про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);
- про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);
- про залишення скарги без розгляду по суті.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юста визначається Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ) (ч. 10 ст. 34 Закону).
Постановою КМУ № 1128 від 25.12.2015 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок).
Порядок визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами.
За приписами п. 9 Порядку під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи ЄДР (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:
1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту;
2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах;
3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;
4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;
5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Наведене свідчить про те, що умовою задоволення скарги є невідповідність вчиненого оскаржуваного рішення, дії або бездіяльність законодавству у сфері державної реєстрації.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, судові рішення щодо заборони вчинення реєстраційних дій є однією з підстав проведення державної реєстрації (п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону), тобто внесення в ЄДР відомостей про відповідне рішення щодо встановленої заборони.
У зв'язку з цим, у випадку проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, Закон покладає на державного реєстратора обов'язок перевірити наявність у ЄДР заборони вчинення реєстраційних дій (п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону, п. 5 ч. 2 ст. 25 Закону).
Наявність у ЄДР відомостей про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії є підставою для відмови у державній реєстрації (п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону).
Як вірно враховано судом першої інстанції, метою створення ЄДР є забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з ЄДР (ч. 1 ст. 7 Закону). Заснований на цій меті принцип об'єктивності, достовірності та повноти відомостей забезпечує формування конкретного, повного й об'єктивного уявлення про суб'єкта господарювання, інформація щодо якого міститься в ЄДР. Об'єктивними відомостями можна назвати лише ті, які відображають реальну картину дійсності.
Отже сутність принципу об'єктивності полягає у відповідності записів у ЄДР дійсному стану справ. Повнота відомостей передбачає, що стосовно суб'єкта господарювання в ЄДР повинна міститися вся фактично наявна інформація.
З огляду на викладене, можна дійти висновку про те, що відсутність у ЄДР відомостей щодо заборони вчинення реєстраційних дій свідчить про необ'єктивність та неповноту інформації про суб'єкта господарювання, а самі реєстраційні дії, вчинені всупереч такої заборони, є такими, що не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації. При цьому, сам по собі факт відсутності відомостей щодо заборони вчинення реєстраційних дій вказує тільки на відсутність у державного реєстратора на час вчинення державної реєстрації підстав для прийняття рішення про відмову у державній реєстрації, водночас не є обставиною, що свідчить про відповідність такої державної реєстрації основним принципам, на яких вона базується. Законність передбачає дотримання закону всіма учасниками реєстраційного процесу, а тому неповідомлення заявником достовірної інформації має наслідком невідповідність самої реєстраційної дії законодавству у сфері державної реєстрації.
Водночас подальше скасування рішення щодо заборони вчинення реєстраційних дій, незалежно від причин скасування, не є обставиною, яка легалізує порушення законодавства у сфері державної реєстрації на час чинності судової заборони.
Доводи скаржника про те, що відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ про задоволення скарги, діяв усупереч вимог ч. 3 ст. 17 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 19 Конституції України, оскільки положення ч. 6 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" не наділяють правом відповідача задовольняти скаргу за відсутності порушень державним реєстратором вимог вказаного Закону - судом апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані, оскільки задовольняючи відповідну скаргу відповідач прийняв рішення, визначене ч. 6 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", згідно з якою за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації Мін'юст, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Мін'юста чи відповідного територіального органу: про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації); про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації); про залишення скарги без розгляду по суті. Вказана норма не містить припису стосовно оцінки дій реєстраторів і залежність рішення від такої оцінки, адже це оцінюється під час розгляду справи.
Проте, під час розгляду скарги ОСОБА_2 , відповідач здійснив оцінку оскаржуваних реєстраційних дій в ЄДР щодо Товариства та скасував саме реєстраційні дії як такі, що суперечать вимогам закону, а дії осіб, які вчинили відповідні реєстраційні дії, як державні реєстратори, відповідач оцінив в контексті відсутності відповідної ухвали в реєстрі.
Доводи скаржника про те, що за відсутності у ЄДР відомостей про судове рішення № 758/3672/22 від 07.06.2022 про заборону вчинення реєстраційних дій та арешт корпоративних прав повинна відповідати держава та указана помилка не може виправлятися за рахунок позивача, який до того ж не знав про наявність такої ухвали суду, судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення, оскільки, як зазначалось вище, скасування рішення щодо заборони вчинення реєстраційних дій, незалежно від причин його скасування, не є обставиною, яка легалізує порушення законодавства у сфері державної реєстрації на час чинності судової заборони.
До того ж, суд апеляційної інстанції враховує також і позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові № 543/730/14-ц від 05.06.2018, в якій висловлено правовий висновок стосовно застосування саме норм процесуального права щодо ухвал про вжиття заходів забезпечення позову, і вказано: "Посилання заявника на те, що на момент укладення спірних договорів ухвала судді про забезпечення позову ще не перебувала на виконанні органів державної виконавчої та реєстраційної служб, не має правового значення, оскільки за змістом статті 153 ЦПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, ухвала про забезпечення позову виконується негайно, а її оскарження не зупиняє виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи. Саме такі правові висновки містяться й в ухвалі Верховного Суду України від 10.03.2011 у справі № 6-2773св08, які правильно були застосовані судами попередніх інстанцій та підстав для відступу від яких Велика Палата Верховного Суду не вбачає".
Отже, у постанові від 05.06.2018 у справі № 543/730/14-ц Велика Палата дійшла висновку, про те, що для виконання ухвали суду про забезпечення позову не має юридичного значення її перебування на виконанні органів державної виконавчої та реєстраційної служб.
З огляду на викладене, оспорюваний наказ Мін'юста є правомірним, прийнятим у відповідності до законодавчих вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, тож апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 26.01.2023 у справі № 910/10417/22 і підстав для його скасування або зміни не має.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2023 у справі № 910/10417/22 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2023 у справі № 910/10417/22 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/10417/22 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 23.04.2024.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук