Справа № 675/497/24
Провадження № 2/675/334/2024
"23" квітня 2024 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді - Янішевської О. С., секретаря судового засідання Беліци М. О.,
з участю відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Ізяславі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
29 березня 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_1 , мотивуючи це тим, що вона з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 09 жовтня 1994 року, від якого сторони мають трьох неповнолітніх дітей. Позивачка вказує, що сімейне життя з відповідачем не склалось, оскільки вони втратили почуття один до одного, повагу та взаєморозуміння. Сімейні стосунки між сторонами припинені більше шести років тому та більше не поновлювалися. Позивачка наполягає, що подальше перебування у шлюбі з ОСОБА_1 неможливе.
Позивачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, до суду подала заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримала, на розірванні шлюбу наполягала.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнав, не заперечував проти розірвання шлюбу.
Вислухавши позицію відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, прийнявши до уваги позицію відповідача та визнання ним позову, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Припинення шлюбу визначено главою 11 Сімейного кодексу України.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає за доцільне застосувати в даному випадку вимоги вказаної глави з урахуванням заявлених вимог.
Згідно вимог ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд вправі постановити рішення про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають в шлюбі, зареєстрованому 09 жовтня 1994 року Борисівською сільською радою Ізяславського району актовим записом № 12, що підтверджується повторним свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим 24 березня 2010 року, доданим до матеріалів справи.
Від цього шлюбу сторони мають трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей, копії яких додані до матеріалів справи.
Позивачка у позовній заяві повідомила, що діти проживають разом з нею. Проти вказаної обставини відповідач не заперечував.
Позивачка у позовній заяві вказала, що сімейні стосунки між сторонами припинені та більше не поновлювались. Відповідач підтвердив, що сторони припинили спільне проживання понад шість років тому.
Спір про місце проживання дітей відсутній.
Також, судом встановлено, що фактично підстав вважати можливим збереження сім'ї немає, шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують, що підтвердив відповідач. Намірів на відновлення сімейних стосунків ні позивачка, ні відповідач не мають, відповідач вказав, що вони з позивачкою різні за характером люди з різними поглядами на життя.
Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України, ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу. Зокрема, особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Статтею 110 СК України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Зважаючи, що відсутні будь-які підстави для примирення сторін, подружжя фактично припинило шлюбні стосунки, враховуючи категоричну позицію позивачки про необхідність розірвання шлюбних відносин, та згоду відповідача на розірвання шлюбу, суд вважає, що шлюб підлягає розірванню, оскільки подальше проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з них та інтересам їх неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати, які складаються з суми сплаченого позивачкою при подачі позовної заяви судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Керуючись ст. ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України та ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263, 265 ЦПК України,
Позов ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ізяславським РВУМВС України в Хмельницькій області 12 серпня 1995 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт № НОМЕР_4 , виданий 15 березня 2019 року органом 6820, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , жителя АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 09 жовтня 1994 року Борисівською сільською радою Ізяславського району актовим записом № 12, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1211 грн 20 коп судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 24 квітня 2024 року.
Суддя О. С. Янішевська