печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27797/23-к
22 листопада 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні №12023100060000878, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2023, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, клопотання прокурора про продовження строків тримання ОСОБА_5 під вартою, -
В провадженні Печерського районного суду м. Києва на розгляді під головуванням судді ОСОБА_1 перебуває вказане кримінальне провадження.
05.10.2023 ухвалою Печерського районного суду м. Києва до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03.12.2023 включно.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження тримання ОСОБА_5 під вартою на 60 діб. Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не відпали. Зокрема, ризик переховуватися від суду ґрунтується на тому, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років, який у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів. Враховуючи викладене, є всі підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Окрім цього, вказаний ризик підтверджується наявністю кримінального провадження відносно обвинуваченого, яке наразі перебуває на розгляді у Солом'янському районному суді м. Києва за ч. 2 ст. 187 КК України та відсутністю у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків у місті Києві. Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який відповідає характеру тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину. З урахуванням наведеного, просить продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів та альтернативний запобіжний захід у вигляді застави визначити у межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти вказаного клопотання, зазначивши, що судом вже досліджено речові та письмові докази, просив застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід, зокрема домашній арешт. У разі задоволення клопотання прокурора просив визначити мінімальну суму застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Обвинувачений ОСОБА_5 просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про місце, дату та час проведення судового засідання у передбаченому законом порядку, причини неприбуття суду не повідомив.
Судом, з урахуванням думки учасників провадження, здійснення судом усіх необхідних та належних дій для повідомлення потерпілого про місце, дату та час проведення підготовчого судового засідання (шляхом направлення SMS-повідомлення на наявний в матеріалах справи номер мобільного телефону та поштової повістки, скерованої на адресу проживання потерпілого, зазначену в обвинувальному акті), неповідомлення ним про причини неприбуття та не направлення заяви про відкладення судового засідання, визнано можливим провести судове засідання у відсутність потерпілого.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, додатково дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Ризик переховуватися від суду вбачається з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , та суворість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим. Так, ч. 4 ст. 186 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. З огляду на вказане, у разі визнання ОСОБА_5 винуватим в пред'явленому обвинуваченні, звільнення його від відбування покарання з випробуванням в силу положень ст. 75 КК України не передбачено. Вказані обставини самі по собі з високим ступенем ймовірності можуть змусити особу переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. ОСОБА_5 не одружений, утриманців не має, як і постійної роботи. Таким чином, будь-яких даних про особу підозрюваного, які б убезпечили його від ризику переховування, судом в ході розгляду на даному етапі не встановлено.
Також суд зважає і на те, що ОСОБА_5 не має офіційного місця роботи, отже не володіє стабільним джерелом прибутків, на даний час обвинувачується у вчиненні декількох тяжких умисних корисливих кримінальних правопорушень (у тому числі провадження відносно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 187 КК України наявне на розгляді Солом'янського районного суду м. Києва), і сукупність цих обставин вказує на наявність ризику вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, зокрема аналогічних.
Доводи сторони захисту таких висновків не спростовують.
З урахуванням конкретних обставин справи, встановлених в провадженні ризиків, суд вважає, що будь-який більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти встановленим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , а тому наявні підстави для подальшого тримання обвинуваченого під вартою та відсутні підстави для задоволення клопотання сторони захисту про обрання іншого запобіжного заходу, в тому числі у вигляді домашнього арешту.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вбачає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, а саме у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
За умови внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у відповідності до ст. 194 КПК України обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою суду у кримінальному провадженні;
- не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (у разі наявності), інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. ст. 177, 182, 183, 331 КПК України, -
Продовжити до 20 січня 2024 року включно застосований до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами:
Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
МФО 820172;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ;
р/р UA128201720355259002001012089.
За умови внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у відповідності до ст. 194 КПК України обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою суду у кримінальному провадженні;
- не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (у разі наявності), інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На ухвалу суду може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1