Справа № 760/3190/22
Провадження № 2/359/643/2024
12 квітня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Русан А.М.,
розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та процентів за договором позики, -
встановив :
11 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом, згідно якого просив : стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за договором позики від 25 травня 2021 року у розмірі 1 400 000, 00 доларів США, що еквівалентно 39 171 300,00 грн., процентів за користування позикою у розмірі 1 400 000,00 доларів США, що еквівалентно 39 171 300,00 грн. та судові витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 22 квітня 2022 року вказану позовну заяву передано за підсудністю до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
Ухвалою суду від 08 листопада 2023 року відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. Сторонам роз'яснено права, обов'язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, до суду повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив заяв чи клопотань на адресу суду не направив.
Відповідач до суду також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов, заяв чи клопотань до суду не направив.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судових засідань, а саме : на 16 січня 2024 року на 11 год. 40 хв., на 23 лютого 2024 року на 12 год. 00 хв., на 12 квітня 2024 року на 11 год. 00 хв. до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду не подав. Натомість, від позивача поверталися конверти із судовими повістками із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
У частині 1 ст. 42 ЦПК України зазначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, та треті особи.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 42 ЦПК України, учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Згідно ч. 1, 2 ч. 3, ч. 5 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року за № 17-рп/2011, згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
За змістом п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач та його представник повторно не з'явились в судове засідання та не повідомили про причини їх неявки, якщо від них не надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності і їх нез'явлення не перешкоджає розгляду заяви.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про день, час та місце розгляду справи, а також відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 223, 257 ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (до такого правового висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05 червня 2020 року у справі за № 910/16978/19 та від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/8816/19).
При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Проте, положеннями ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України не передбачаено вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду (дана правова позиція міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі за №910/16978/19).
З матеріалів справи вбачається, що справа перебуває в провадженні суду з жовтня 2023 року. Судові засідання призначались неодноразово. У чисельні судові засідання, як і в призначені на 23 лютого 2024 року та 12 квітня 2024 року, позивач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи не з'являвся, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.
Згідно правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові №310/12817/13 від 22 травня 2019 року, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Відповідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.
Згідно п.1 ст.6 цієї Конвенції кожному забезпечується право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Встановлено, що провадження у цивільній справі відкрито ще в квітні 2020 року та триває більше року. Чергове відкладення судового засідання призведе до невиправданого затягування розгляду цивільної справи понад розумний строк, що є прямим порушенням права на справедливий суд, передбаченого п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Суд вважає, що припинення порушення цього права є додатковою, але не менш вагомою підставою для залишення позову без розгляду.
З огляду на вказане вище суд вважає, що позов, пред'явлений ОСОБА_1 належить залишити без розгляду, без з'ясування обставин справи.
Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. 42, 223, 257- 260, 263, 353-354 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та процентів за договором позики- залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу право на звернення до суду повторно.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя Л.В. Яковлєва