Провадження №2-з/359/46/2024
Справа №359/3453/24
Іменем України
23 квітня 2024 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Журавський В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову,-
1. Суть процесуального питання, що розглядається судом.
ОСОБА_1 , діючи від імені та в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з вказаною заявою, якою просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок, який розташовується за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 вказав, що ОСОБА_2 пред'явлений позов про визнання житлового будинку, який розташовується за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 0,0737 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0203 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), об'єктами права спільної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_3 може відчужити спірне нерухоме майно на користь третіх осіб, що може істотно ускладнити та навіть зробити неможливим виконання рішення суду.
За правилами ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
2. Обставини, встановлені судом, та зміст процесуальних правовідносин.
Встановлено, що 05 квітня 2024 року ОСОБА_1 , діючи від імені та в інтересах ОСОБА_2 , пред'явив до Бориспільського міськрайонного суду Київської області позов, яким просить визнати житловий будинок, який розташовується за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку площею 0,0737 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0203 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), об'єктами права спільної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2024 року було відкрито провадження у цивільній справі №359/3453/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя.
Процесуальні правовідносини регулюються гл.10 «Забезпечення позову» розділу І «Загальні положення» ЦПК України.
3. Норми процесуального права, якими керується суд при розгляді заяви.
У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно з п.1, п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.
За правилами ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
4. Мотиви, якими керується суд при розгляді заяви.
Встановлено, що в пред'явленому позові містяться виключно вимоги немайнового характеру, а саме: визнати житловий будинок та земельну ділянку об'єктами спільної сумісної власності.
Як роз'яснив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 24 лютого 2021 року у справі №755/5333/20, не допускається накладення арешту на майно або оголошення заборони відчуження його з метою забезпечення позову, який містить лише вимоги немайнового характеру.
Тому спосіб забезпечення позову, який просить вжити представник заявника ОСОБА_1 , суперечить вимозі, передбаченої ч.3 ст.150 ЦПК України.
Крім цього, всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України, представником заявника ОСОБА_1 в заяві про забезпечення позову не зазначено обставини, які б підтверджували наявність ризиків, що призведуть до невиконання або ускладнення виконання рішення суду.
Тому, враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.81, ч.1 та ч.2 ст.149, п.1, п.2 ч.1, ч.3 ст.150, п.3 ч.1ст.353 ЦПК України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський