Справа №293/602/24
Провадження № 2/293/304/2024
24 квітня 2024 рокуселище Черняхів
Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Збаражський О.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з участю третьої особи: органу опіки та піклування - виконавчого комітету Черняхівської селищної ради Житомирської області про позбавлення батьківських прав, -
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з вимогою позбавити ОСОБА_3 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав щодо її малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того просили суд запропонувати органу опіки та піклування органу опіки та піклування - Виконавчому комітету Черняхівської селищної ради Житомирської області, надати до суду висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо її дітей.
Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Згідно п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
За приписами ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Отже, висновок органу опіки та піклування є ключовим доказом по даній категорії справ, якою б не була підстава позбавлення батьківських прав. Даний висновок формується на підставі засідань комісії органу опіки та піклування про питання доцільність позбавлення батьківських прав. Для підготовки даного висновку комісія спілкується з обома батьками та вивчає наявність підстав для позбавлення батьківських прав.
Суд звертає увагу позивачів на позицію ВСС України, викладену в ухвалі від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц, відповідно до якої позбавлення батьківських прав є передчасним без відповідного висновку органу опіки та піклування і попередження батьків про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.
Позивачі не надали відомостей щодо звернення до відповідного органу опіки та піклування з питанням позбавлення батьківських прав та чи розглядалось таке питання органом опіки та піклування із ухваленням письмового висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 .
Крім того, суду не надано відомостей щодо неможливості самостійно позивачам надати такий висновок.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, - до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Нормами статті 2 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру (ч.7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
Водночас, позивачами до позову додана квитанція про сплату судового збору, яка свідчить про сплату судового збору лише одним позивачем - ОСОБА_1 в розмірі 1211,20 гривень, що суперечить вищевказаним положенням Закону «Про судовий збір».
Таким чином, позивачу ОСОБА_2 слід надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пункту частини 1 статті 185 Цивільного кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частині 2 статті 185 Цивільного кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з участю третьої особи: органу опіки та піклування - виконавчого комітету Черняхівської селищної ради Житомирської області про позбавлення батьківських прав, - залишити без руху.
Надати позивачам 7-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачам, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ