Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/528/23
1-кс/287/96/24
23 квітня 2024 року м. Олевськ
Слідчий суддя Олевського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про зняття арешту з майна, -
До слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області надійшло клопотання ОСОБА_3 про зняття арешту з майна. У вказаному клопотанні ОСОБА_3 просить скасувати арешт на мотопомпу марки WEIMA маркування WMQ2100-30, пожежні рукави та автомобіль марки MERCEDES-BENZ, моделі VITO, державний номерний знак НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області від 09.03.2023 року, по справі №287/528/23. Також, заявник просить зобов'язати відповідальну особу відділення поліції №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області повернути вказане майно законному власнику/володільцю ОСОБА_3 .
На обґрунтування клопотання зазначає, що 09.03.2023 року ухвалою слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області по справі №287/528/23 було накладено арешт шляхом тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування мотопомпою марки WEIMA маркування WMQ2100-30 та пожежним рукавом, а також шляхом тимчасового позбавлення права на відчуження і розпорядження автомобілем марки MERCEDES-BENZ, моделі VITO. 14.10.2023 року заступником начальника СВ відділення поліції №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області винесено постанову про закриття кримінального провадження №12023060520000040 від 28.02.2023 року у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 240-1 КК України. Відтак, на переконання заявника потреба у застосуванні подальшого заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала.
В судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явився, до суду надав письмову заяву з проханням розглянути клопотання без його участі. Клопотання підтримує та просить його задоволити.
Прокурор ОСОБА_4 подав до суду письмову заяву з проханням розглядати клопотання без його участі.
Від заступника начальника СВ ОСОБА_5 надійшла письмова заява з проханням розглядати клопотання без його участі у зв'язку з службовою зайнятістю.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Оскільки, учасники судового розгляду, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду клопотання, в судове засідання не з'явилися, належних та допустимих доказів на підтвердження існування обставин, які б слугували підставою для перенесення розгляду клопотання не надали, клопотання має бути розглянуто у відсутності зазначених осіб, відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України без фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Слідчий суддя, ознайомившись з документами та матеріалами клопотання, які надані до суду, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтями 8, 9 КПК України до основних із засад кримінального провадження віднесені законність та верховенство права, зміст яких полягає у тому, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно з частиною 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При розгляді клопотання про скасування арешту майна слідчий суддя з урахуванням наданих доказів має з'ясувати питання обґрунтованості арешту, накладеного з тих чи інших підстав, визначених у ч. 2 ст. 170 КПК України, а також доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Отже, прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов:
- вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба;
- вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
Обґрунтованість арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; дотриманням законодавчих приписів при вирішенні питання про арешт; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні метою; зв'язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі (особливо після обшуку); належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про накладенні арешту; розумністю і співмірністю арешту.
При цьому, з аналізу ст. ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов'язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; обґрунтування необхідності скасування арешту. Також, до клопотання мають бути додані оригінали або належним чином завірені копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання.
Проте, до клопотання не додано доказів, що підтверджують право власності (володіння) ОСОБА_3 на арештоване майно (документи, докази того, що майно було вилучено у цієї особи, тощо).
Слід також зазначити, що розгляду питання про скасування арешту майна має передувати розгляд питання про його накладення, із постановленням відповідної ухвали, оскільки предметом перевірки у порядку ст. 174 КПК України є саме правомірність обмеження права власності особи в порядку ст. 170-173 КПК України.
Кримінальне провадження здійснюється, зокрема на основі принципу змагальності сторін, який передбачає самостійне обстоювання учасниками їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.
Також, частиною п'ятою ст. 132 КПК України встановлено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження (до яких належить арешт майна) сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Тобто, слідчий суддя не може робити будь-які висновки про наявність чи відсутність юридично значущих фактів на підставі самих лише тверджень однієї із сторін, без перевірки їх достовірності доказами.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_3 не надав слідчому судді будь-яких підтверджень своїм доводам про факт накладення арешту на майно слідчим суддею. Зокрема, до клопотання не додано копії ухвали слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області від 09.03.2023 року, на яку він посилається.
Крім того, копія постанови заступника начальника СВ відділення поліції №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 від 14.10.2023 року про закриття кримінального провадження №12023060520000040 від 28.12.2023 року не завірена у встановленому законом порядку.
Відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України обов'язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.
При цьому, ОСОБА_3 , у судове засідання не з'явився та надав заяву про розгляд клопотання без його участі, а тому слідчий суддя позбавлений можливості встановити достовірність тверджень заявника, які б підтвердили обмеження його права власності та почути його обґрунтовану позицію.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_3 не доведено існування тих обставин, на які він посилається, тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Керуючись статтями 132, 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зняття арешту з майна - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1