Справа № 583/1841/24
2/583/577/24
про залишення без руху
23 квітня 2024 року м. Охтирка Сумської області
Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Яценко Н.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон малолітньої дитини без згоди батька,-
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, відповідно до якого просить надати дозвіл на вивезення малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за кордон без згоди батька ОСОБА_2 .
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Положеннями ЦПК України визначено об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Зміст позовної заяви визначає позицію відповідача, який як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Згідно вимог ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 4, п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За приписами ст. 313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Положеннями чинного законодавства передбачено вирішення судом питання про надання дозволу на одноразовий виїзд за кордон особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку. Такі поїздки можуть мати разовий характер з певним часовим проміжком перебування, у тому числі у відповідній державі.
Таким чином, при вирішенні питання про надання згоди на тимчасовий виїзд дитини за кордон, у зв'язку з відсутністю згоди другого з батьків та без його супроводу, суд повинен визначати відповідний часовий проміжок перебування дитини в цій державі. Інакше, це суперечитиме рівності батьківських прав щодо виховання дитини та може бути перешкодою одному з них у здійсненні цих прав.
Разом з тим, позовна заява не містить зазначення періоду з визначенням його початку й закінчення, на який позивачка має намір вивезти малолітнього сина ОСОБА_3 . Крім того, позивачкою не вказано хто супроводжуватиме дитину за кордоном, не зазначено конкретної адреси місця перебування дитини.
Положеннями СК України та Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що питання про тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька повинно бути розглянуто органом опіки та піклування, а у разі його не вирішення або невиконання цього рішення одним з батьків дитини, у судовому порядку.
Також, оскільки спір між батьками про виїзд дитини за кордон та визначення місця проживання дитини належить до категорії спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, то відповідно до ч.4 ст.19 СК України участь органу опіки та піклування у розгляді цих справ є обов'язковою.
Натомість позивкою не зазначено у позовній заяві чи зверталася вона до органу опіки та піклування щодо надання дозволу на виїзд дитини за кордон. Крім того, до матеріалів позовної заяви також не додано висновок органу опіки та піклування з приводу можливості та доцільності виїзду/в'їзду малолітньої дитини без дозволу батька, на підтвердження того, що такий виїзд відповідає її інтересам.
Згідно вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціну позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно вимог ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2023 року установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн.
Таким чином, за звернення до суду із вказаним позовом позивачка мала сплатити судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Разом з тим, позивачкою до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім того, до позовної заяви позивачкою додано копії документів, виданих чеською мовою, без їх перекладу на українську мову.
Так, за приписами чинного законодавства до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат».
В п 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.
Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. Нотаріус засвідчує справжність підпису перекладача на перекладі тексту документа за правилами, передбаченими пунктом 6 глави 7 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Підпис перекладача на нотаріальному документі виконується ним власноручно у присутності нотаріуса. При засвідченні справжності підпису перекладача, нотаріусу необхідно встановити особу перекладача, а також його кваліфікацію.
У Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України прямо не вказано, яким кваліфікаційним вимогам повинен відповідати перекладач, а лише зазначено, що перекладач разом з документом, який встановлює його особу, повинен надати документ, що підтверджує його кваліфікацію.
Для перекладу надаються оригінали документів або їх нотаріально засвідчені копії. Документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, що подаються для засвідчення вірності перекладу або засвідчення справжності підпису перекладача, повинні бути з'єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, пронумеровані і скріплені підписом відповідної посадової особи та печаткою юридичної особи (у разі наявності), яка видала документ. Переклад робиться з усього тексту документа, в тому числі з печатки і штампу. Найчастіше переклад виконується на окремому аркуші чи аркушах. Він прикріплюється до оригіналу документа, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса та його печаткою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Однак, до вказаної позовної заяви, яка була подана в електронній формі, не додано доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів
Згідно вимог ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За наведених вище обставин, суд вважає, що позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст. 175, 177 ЦПК України та наявні підстави для залишення її без руху з наданням позивачці строку для усунення зазначених недоліків та підготовки позову належним чином із доданими документами, що підтверджують викладені в позові обставини.
Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон малолітньої дитини без згоди батька - залишити без руху, надавши позивачці строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, викладених в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко