Справа № 626/1223/24
Провадження № 2/626/303/2024
Іменем України
23.04.2024 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
судді Дудченко В.О.,
за участю секретаря Зінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Краснограді, у відсутності сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з відповідачем по справі вони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07.06.2017 року. Від шлюбу дітей не мають.
Подружніх відносин вони не підтримують, спільне господарство не ведеться. Вважає, що за таких обставин збереження шлюбу суперечить її інтересам, що унеможливлює примирення з відповідачем. Просить суд винести рішення, яким розірвати шлюб між сторонами.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, від неї до суду надійшла заява про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримує, та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, шляхом надіслання судової повістки та у встановленому порядку, проте від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, не подав відзив, згідно ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що сторони про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі за наявними у справі доказами на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюючи фіксування судового процесу.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню враховуючи таке.
Положеннями частин 3 та 4 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
У відповідності зі ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В судовому засіданні було встановлено, що сторони не ведуть спільного господарства, між ними втрачено почуття любові та довіри, шлюб існує лише формально, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
У пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року надано роз'яснення, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Таким чином, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Позивачка наполягає на розірванні шлюбу, сім'я розпалась про що свідчить її позовна заява.
В матеріалах справи в підтвердження позову є свідоцтво про шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( а.с.5)
Таким чином, є всі підстави, для задоволення позовних вимог позивачки, оскільки будь-яких заперечень щодо розірвання шлюбу відповідач не надав.
На підставі викладеного та керуючись ст. 104, 112, 114 СК України, 4-5, 12, 76-83, 259, 263-265 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 07 червня 2017 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №1241, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_3 ».
Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою ОСОБА_2 .
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківський апеляційний суд.
Суддя