Комінтернівський районний суд м.Харкова
Провадження № 2/641/308/2024 Справа № 641/5307/21
24 квітня 2024 року Комінтернівський районний суд міста Харкова:
у складі : головуючого - судді Музиченко В.О.
за участю секретаря судового засідання - Подосокорської А.О.,
розглянувши цивільну справу № 641/5307/21 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Кудряшова Дмитра Вячеславовича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Самощенко Олена Анатоліївна, про визнання недійсними електронних торгів, -
Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить: визнати недійсними електронні торги по лоту № 480782 з примусової реалізації нерухомого майна: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , проведені 23.06.2021 року ДП «Сетам»; визнати недійсним протокол проведення електронних торгів № 543883 лоту № 480782 складений ДП «Сетам» 23.06.2021; визнати недійсним акт приватного виконавця Кудряшова Д.В. про реалізацію предмета іпотеки від 05.07.2021 року, згідно протоколу проведення електронних торгів № 543883 складеного ДП «Сетам» 23.06.2021; визнати недійсним свідоцтво про посвідчення права власності на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 видане 07.07.2021 року приватним нотаріусом ХМНО Самощенко О.А., зареєстроване в реєстрі за № 973 на ім'я ОСОБА_2 .
Ухвалою судді Комінтернівського районного суду м. Харкова Зелінської І.В. від 27.07.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження.
Розпорядженням Голови Верховного Суду №4/0/9-22 від 10.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Комінтернівського районного суду м. Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.
На виконання вищевказаного розпорядження Комінтернівським районним судом м. Харкова справи, які перебували на розгляді в суді були передані до Ленінського районного суду м. Полтави.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 23.03.2023 року дану цивільну справу передано за підсудністю до Комінтернівського районного суду м. Харкова, оскільки Розпорядженням Голови Верховного Суду від 17.11.2022 року №65 відновлено територіальну підсудність судових справ Комінтернівського районного суду м. Харкова з 23.11.2022 року, цивільна справа належить до територіальної юрисдикції Комінтернівського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10.05.2023 року, справу прийнято до свого провадження суддею та по справі призначено підготовче засідання.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.06.2023 року задоволено клопотання представника позивача про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.10.2023 року закрито підготовче судове провадження та справу призначено до судового розгляду. При цьому в ухвалі суду зазначено, що позивач та її представник в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку. Представником позивача подавалось клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, однак останній на зв'язок не виходить.
Судом встановлено, що позивач та представник позивача, повідомлені у встановленому законом порядку про судові засідання, які були призначені на 21.11.2023 року, 12.12.2023 року, 07.02.2024 року, 26.02.2024 року, 26.03.2024 року, 24.04.2024 року до суду не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Представником позивача подавалось клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів. В ухвалі суду представнику позивача були роз'яснені положення ч.5 ст. 212 ЦПК України. Судом здійснювались заходи щодо з'ясування причин не явки позивача та його представника в судові засідання, представник позивача повідомляв про свою хворобу, однак в подальшому жодних заяв та підтверджень до суду надіслано не було. В судові засідання призначені на 26.02.2024 року, 26.03.2024 року, 24.04.2024 року позивач та його представник не подавали до суду клопотань (заяв), в яких би просив слухати справу за їх відсутності, документів, які підтверджують поважність причин неявки в судові засідання не надавали.
Матеріали справи містять докази, що позивач та його представник були належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронного документи «Судова повістка про виклик до суду» в електронний кабінет представника позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч.3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов?язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з?явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, в силу ч.3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивач або його представник повторно не з?явились до суду без поважних причин.
Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Як зазначено в правовому висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (справа №6-24063 ск 15), незалежно від причини повторна неявка в судове засідання належним чином повідомленого позивача є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
При цьому слід звернути увагу на те, що законодавець вказав суду на те, що позовна заява залишається без розгляду у разі повторної неявки позивача в судове засідання, незалежно від наявності поважних чи неповажних причин.
Крім того, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати свої процесуальні обов'язки.
Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету. Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Вирішуючи питання щодо залишення позову без розгляду, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного суду, викладену в Постанові від 12 січня 2023 року, у справі 9901/278/21, згідно якої ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Враховуючи те, що позивач або його представник повторно не з'явились у судове засідання, не направили до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе залишити позов без розгляду.
Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 3 ст. 257 ЦПК України).
Керуючись , ч.3 ст. 131, 200, п.3 ч.1, ст. 257, ч.3 ст. 257 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця Кудряшова Дмитра Вячеславовича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Самощенко Олена Анатоліївна, про визнання недійсними електронних торгів - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подання в 15-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.
Суддя -В. О. Музиченко