Кегичівський районний суд Харківської області
Справа № 624/984/23
№ провадження 2/624/29/24
про залишення позовної заяви без руху
смт. Кегичівка 23 квітня 2024 року
Кегичівський районний суд Харківської області, суддя Куст Н.М.,
справа №624/984/23,
найменування (ім'я) сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: акціонерне товариство «Харківобленерго» (далі - АТ «Харківобленерго»),
суть зустрічних позовних вимог: про визнання незаконним і скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, стягнення середнього заробітку за кожен день та за невиплачену відпустку,
Питання, що вирішуються ухвалою.
13 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просить: 1) визнати незаконним і скасувати наказ №877к від 26 липня 2023 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності, 2) поновити на роботі, 3) стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, 4) відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн, 5) стягнути з відповідача середній заробіток у сумі 48,52 грн за кожен день незаконних дій АТ «Харківобленеорго» та стягнути в сумі 1358,56 грн не виплачену відпустку за весь період затримки розрахунку по день фактичної виплати.
Крім того, ОСОБА_1 подала клопотання про звільнення від сплати судового збору, як позивача у справах щодо стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. А також відстрочити сплату судового збору за дві позовні вимоги у зв'язку із відсутністю матеріальної можливості, а саме тяжкий матеріальний стан.
Ознайомившись із змістом клопотання та доданими матеріалами суд приходить до наступного висновку.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою за його клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Позивач просила звільнити від сплати судового збору, як позивача у справах щодо стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Пункт 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», передбачає звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Отже, звільнення позивача від сплати судового збору має місце при поданні позову про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Таке звільнення є автоматичним без додаткової потреби постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору при поданні позову.
На підставі цієї норми закону позивач звільнений від сплати судового збору за позовною вимогою про поновлення на роботі.
Проте позивачем крім, позовної вимоги про поновлення на роботі, також заявлені вимоги: 1) визнати незаконним і скасувати наказ №877к від 26 липня 2023 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності, 2) стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, 3) відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн, 4) стягнути з відповідача середній заробіток у сумі 48,52 грн за кожен день незаконних дій АТ «Харківобленеорго» та стягнути в сумі 1358,56 грн не виплачену відпустку за весь період затримки розрахунку по день фактичної виплати.
Як слідує із змісту зустрічної позовної заяви, наведених позивачем мотивів та додатків до позову, останньою оспорюється наказ №877к від 26 липня 2023 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності .
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Натомість, використання позивачем певної назви матеріально-правової вимоги не змінює дійсної суті вимоги та не може слугувати підставою для застосування пільги щодо сплати судового збору, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Що стосується позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, судом встановлено наступне.
Згідно з ч.1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч.5 ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Із положень приписів ст. 94, 116, 117 КЗпП України та ст. 1,2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці», середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Крім того, вихідна допомога не ототожнюється із заробітною платою, оскільки її розмір не пов'язаний з кількістю і якістю праці, а лише з фактом звільнення працівника з визначених законом підстав. Вихідна допомога не належить до компенсаційних виплат, які, для прикладу, виплачуються при переведенні на роботу в іншу місцевість.
Тобто, середній заробіток за час вимушеного прогулу, не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку у сумі 48,52 грн за кожен день незаконних дій АТ «Харківобленеорго» та стягнення в сумі 1358,56 грн не виплачену відпустку за весь період затримки розрахунку по день фактичної виплати до структури заробітної плати також не входить.
Цей висновок відповідає положенням ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці».
Тому пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вказані вимоги.
Отже, законом не передбачено звільнення позивача від сплати судового збору за вимогами: 1) визнати незаконним і скасувати наказ №877к від 26 липня 2023 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності, 2) стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, 3) відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн, 4) стягнути з відповідача середній заробіток у сумі 48,52 грн за кожен день незаконних дій АТ «Харківобленеорго» та стягнути в сумі 1358,56 грн не виплачену відпустку за весь період затримки розрахунку по день фактичної виплати.
За таких обставин клопотання позивача в частині звільнення позивача від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Щодо можливості задоволення судом клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, у зв'язку зі складним матеріальним становищем, суд зазначає таке.
Зокрема позивачем зазначено про наявність на її утриманні малолітньої дитини, сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також чоловік ОСОБА_3 , який є студентом та не отримує доходу. Проте, зазначені позивачем обставини, не є безумовною підставою для відстрочення його сплати, оскільки не підтверджують з достовірністю скрутний майновий стан.
Наведені позивачем доводи не дають достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Докази, щодо реального майнового стану позивача суду не надані. Відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків не може свідчити про відсутність доходів. Відсутня інформація щодо наявності банкіських рахунків, руху коштів, банківських вкладів, кредитів, зареєстрованого нерухомого та рухомого майна, тощо.
За таких обставин підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1 п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684,00 гривень.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру (визнати незаконним і скасувати наказ №877к від 26 липня 2023 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності) та три вимоги майнового характеру (стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн, стягнути з відповідача середній заробіток у сумі 48,52 грн за кожен день незаконних дій АТ «Харківобленеорго» та стягнути в сумі 1358,56 грн не виплачену відпустку за весь період затримки розрахунку по день фактичної виплати).
Вимога про стягнення моральної шкоди, вираженої у грошовому еквіваленті є вимогою майнового характеру. Даний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду висловленої у справі №523/4124/21, постанова від 07 лютого 2022 року.
Отже позивачем має бути сплачений судовий збір за позовною вимогою немайнового характеру в сумі 1073,60 грн та за три вимоги майнового характеру по 1073,60 грн. Разом у сумі 4294,40 грн. Даний розрахунок є попереднім, оскільки відсутній розрахунок у матеріалах справи та з позовних вимог іншого не вбачається.
Реквiзити для перерахування судового збору: отримувач коштів ГУК Харків обл/СТГ Кегичiвка/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998. Рахунок отримувача UA118999980313161206000020609, Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кегичівський районний суд Харківської області (назва суду, де розглядається справа).
Документ про сплату судового збору має бути поданий позивачем до суду, для долучення до матеріалів справи.
За правилами ч. 1 ст. 187 ЦПК України суд має відкрити провадження у справі в разі відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Додержання процесуальної форми, змісту та порядку подання позовної заяви є однією з обов'язкових вимог законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Враховуючи виявлені недоліки при оформленні позовної заяви, на виконання вимог національного законодавства, а саме - частини першої ст. 185 ЦПК України, суддею постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху та позивачу встановлюється строк для усунення недоліків.
Позивачу слід взяти до уваги, що якісна підготовка до судового розгляду спрямована в першу чергу на захист прав самого позивача та забезпечення розгляду справи у порядку, про який просить позивач, без зволікань, з додержанням розумних строків, наслідком чого стане економія не тільки процесуального часу сторін і суду, а й зменшення судових витрат, пов'язаних із безпосереднім розглядом справи.
Суд надає позивачу максимальний з передбачених ЦПК України строк на усунення недоліків десять днів з дня вручення копії даної ухвали.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя
У задоволенні ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до акціонерне товариство «Харківобленерго» про визнання незаконним і скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, стягнення середнього заробітку за кожен день та за невиплачену відпустку - залишити без руху.
Надати позивачу додатковий строк для усунення недоліків.
Недоліки заяви мають бути усунуті не пізніше десять днів з дня отримання позивачем ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення заяви без руху, заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.М. Куст