Справа № 642/1131/23
Провадження № 1-кп/638/753/24
24 квітня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
головуючої ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження № 62022170020000804 від 04 жовтня 2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України,-
В провадженні Дзержинського районного суду міста Харкова перебуває вказане вище кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 .
Стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 під час досудового слідства, обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії запобіжного заходу до 04 травня 2024 року.
Під час судового засідання 24 квітня 2024 року прокурорка заявила клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 . Клопотання обґрунтоване тим, що в ході обрання запобіжного заходу на досудовому слідстві та під час судового розгляду, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків, перешкоджатимуть встановленню істини по справі, знищити чи спотворити докази винуватості, вказані ризики не зникли і на цей час та продовжують бути.
Під час розгляду клопотань прокурорка наполягала на задоволенні клопотання заявленого нею, вказавши, що ризики не зникли, так як ОСОБА_6 може продовжити злочинну діяльність, уникнути від явок до суду, впливати на свідків.
Обвинувачений ОСОБА_6 повідомив, що заперечує проти клопотання прокурора про продовження стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_7 просив відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначив, що відсутні будь- які ризики, які б свідчили про недотримання вимог до ОСОБА_6 щодо явки до суду чи порушення прав інших учасників судового розгляду. Зазначив, що ст. 176 КПК України на його думку є не конституційною та суттєво порушує права його підзахисного.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу колегією суддів враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення «Лабіта проти Італії», згідно якого, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Суди повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість, багатоепізодійна злочинна діяльність та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченим злочину, наявна можливість ухилення від явки до суду.
При цьому колегія суддів зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.
Висновок колегії суддів щодо необхідності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою ґрунтується на вищевикладених обставинах, які свідчать про те, що не зменшилися раніше заявлені ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
При цьому суд звертає увагу на те, що ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу обвинуваченому під час досудового розслідування і під час підготовчого судового розгляду, на теперішній час не змінені та не скасовані в апеляційному порядку у встановлений КПК України спосіб і строк.
За таких обставин колегія суддів вважає, що на теперішній час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, з урахуванням вищенаведених позицій Європейського суду з прав людини, які були враховані слідчими суддями при обранні запобіжного заходу під час проведення досудового розслідування, не змінились, тому на теперішній час достатніх підстав для заміни або скасування раніше обраного запобіжного заходу -у вигляді тримання під вартою, судом не вбачається.
Колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_6 може переховуватись від органів суду, чинити перепони встановленню істини під час судового слідства, а також, знаходячись на свободі може продовжувати свою злочинну діяльність. Також зазначене свідчить і про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу суд також враховує вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місті його постійного проживання у тому числі наявність у нього родини та утриманців, наявність у обвинуваченого постійного міста роботи, репутацію обвинуваченого, майновий стану обвинуваченого, наявність чи відсутність судимостей у обвинуваченого, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися раніше, розмір майнової шкоди у завданні якої обвинувачується особа, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується відповідні обставини.
Під час розгляду клопотання судом вивчена можливість щодо не продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Однак, враховуючи існування ризиків, передбачених п.1. п.5. ч.1 ст. 177 КПК України та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується, ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_6 до затримання не працював, не має стійких соціальних зв'язків, тому зважаючи на це, може переховуватися від суду, застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливе, а тому колегія суддів обирає для ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вказаний висновок ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою. Вказані ризики- є реальними та триваючими, вони виключають можливість заміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого, а альтернативні запобіжні заходи не забезпечать достатній рівень гарантій належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).
Також, Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
На підставі викладеного, керуючись ст. 369,372 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання прокурорки про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком не більше 60 (шістдесяти) днів без визначення розміру застави - до 22 червня 2024 року включно.
Копію ухвали направити учасникам судового провадження.
Ухвала, в частині продовждення дії запобіжного заходу, може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду в порядку передбаченому главою 18 КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складено 24 квітня 2024 року.
Суддя ОСОБА_8
Суддя ОСОБА_2 .
Суддя ОСОБА_3 .