Справа № 638/3950/24
Провадження № 3/638/2286/24
23 квітня 2024 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Теслікова І.І., за участі захисника Козарь А.М., розглянувши об'єднані матеріали Ізюмського РУП ГУНП в Харківській обл. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ст.124, ст.122-4, ч.1 ст.130 КУпАП, -
01 березня 2024 в провадження судді Теслікової І.І., згідно протоколів автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 01.03.2024, надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124, ст.122-4, ч.1 ст.130 КУпАП.
12 лютого 2024 року о 18-30 год. в м.Ізюм, по вул.Київській, 66, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - автомобілем «Део Сенс», н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не надав перевагу у русі транспортному засобу - автомобілю «Шевроле», н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався у зустрічному напрямку, в результаті чого відбулось зіткнення, та автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.13.4 Правил дорожнього руху України. Крім того, водій ОСОБА_1 з невідомих причин залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п. 2.10.А Правил дорожнього руху України.
Крім того, ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, 12 лютого 2024 року о 18-30 год. в м.Ізюм, по вул.Київській, 66, керував транспортним засобом - автомобілем «Део Сенс», н.з. НОМЕР_2 , із явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) від проходження медичного огляду та на місці зупинки на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на бодікамеру №45 та присутності двох свідків, від керування транспортного засобу відсторонений.
Постановою Дзержинського районного суду м.Харкова від 25 березня 2024 року протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124, ст.122-4, ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі ст.36 КУпАП об'єднано в одне провадження.
Постановою суду від 23 квітня 2024 року у задоволенні клопотання особи, яка притягається да адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про зупинення провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, за вчинення правопорушення передбаченого ст.124, ст.122-4, ч.1 ст.130 КУпАП відмовлено.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, разом з тим, з урахуванням явки в судове засідання адвоката з адвокатського об'єднання з яким підписаний договір про надання правової допомоги, з урахуванням того, що відповідно ст.268КУпАП інкриміновані ОСОБА_1 адміністративні правопорушення за ст.124, ст.1224-4 ст.130 КУпАП не відносяться до правопорушень, по яким присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою, обізнаність про дату та час судового засідання, враховуючи строки розгляду справи відповідно до ст.277 КУпАП, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, те що справа перебуває на розгляді з 01 березня 2024 року, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Захисник Козарь А.М. в судовому засіданні просив суд закрити провадження про адміністративні правопорушення у зв'язку з тим, що 12.02.2024 о 18-30 год. ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, не вчиняв ДТП та не залишав місце ДТП, та з урахуванням того, що докази вчинення ним правопорушень відсутні. Зазначив, що згідно пояснень ОСОБА_1 він підійшов до автомобіля та в цей момент до нього під'їхали працівники поліції.
Судом відмовлено у задоволенні клопотання про призначення експертизи з технічного дослідження матеріалів відеозвукозапису, оскільки КУпАП прямо не передбачає проведення експертиз, а ст.273 КУпАП передбачає виклик до суду експерта у разі, коли виникає потреба в спеціальних знаннях.
Також судом відмовлено у задоволенні клопотання про виклик інспектора ВРПП Ізюмського РУП лейтенанта поліції Швець М.С., оскільки він є посадовою особою, яка уповноважена на складання матеріалів про адміністративне правопорушення та збирання доказів, лише фіксував обставини та складав матеріали, та суду не наведено суперечностей складених інспектором поліції матеріалів про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , які йому необхідно усунути в судовому засіданні.
Крім того, судом відмовлено у задоволенні клопотання про витребування повного відеозапису, оскільки суд не збирає докази, а лише розглядає справу на підставі наданих суду доказів.
Заслухавши захисника, дослідивши надані матеріали, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об'єктивно з'ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Системний аналіз вищезазначених положень КУпАП дає підстави вважати, що, керуючись законом, суддя зобов'язаний оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, тобто, жоден доказ не має наперед встановленої сили.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За змістом п. 13.4 ПДР України якщо зустрічний роз'їзд утруднений, водій, на смузі руху якого є перешкода чи габарити транспортного засобу, яким він керує, заважають зустрічному руху, повинен дати дорогу. На ділянках доріг, позначених знаками 1.6 "Крутий підйом" і 1.7 "Крутий спуск", за наявності перешкоди дати дорогу повинен водій транспортного засобу, що рухається на спуск.
Відповідно до п.2.10.«а» ПДР, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Не дивлячись на висловлену захисником процесуальну позицію ОСОБА_1 , вина останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме:
- протоколами про адміністративне правопорушення від 12.02.2024 серії ААД №013415 та серії ААД №013413, які складені уповноваженою на те особою та відповідають вимогам ст. ст. 254, 256 КУпАП;
-схемою місця ДТП яке сталося 12.02.2024;
- письмовими поясненнями водія ОСОБА_2 , наданим працівникам поліції, згідно яких 12.04.2024 близько 18-30 год. в м.Ізюм, по вул. Київській він рухався на своєму автомобілі Шевролет, н.з. НОМЕР_4 напрямку ЗОШ №12, біля магазину «Кулінічі» по вул.Київській він побачив, як назустріч рухався автомобіль Део Сенс, н.з. НОМЕР_2 з великою швидкістю в його полосі. Він почав приймати правіше, щоб уникнути зіткнення, але відчув при роз'їзді з автомобілем Део Сенс як він своїм боковим дзеркалом чіпляє його та розбиває його. Не зупинившись поїхав в бік вул.Суходольській. Він зупинився та здійснив дзвінок в поліцію, повідомив про даний факт. Зателефонував своєму знайомому щоб він допоміг йому переслідувати автомобіль, він був неподалік. Він сів до його автомобіля та поїхав шукати автомобіль Део Сенс. Під час пошуку біля відділення «Нова пошта» він побачив даний автомобіль. Під час спілкування з водієм останній перебував у п'яному вигляді, він нього тхнуло алкоголем, та він заперечував факт зіткнення з його автомобілем, при огляді мав розбите дзеркало бокового виду з лівої сторони. Він повідомив йому, що викликав поліцію, які будуть розбиратися по даному факту, почувши це він сів в автомобіль, завів двигун та поїхав. Вони рухались за ним та він побачив, що під часу руху з правого переднього колеса йшли іскри. По вулиці Київській, біля будинку №32 водій «Део Сенс» зупинився, та в цей час під'їхали працівники поліції;
-письмовими поясненнями ОСОБА_3 , наданим працівникам поліції, згідно яких 12.04.2024 близько 18-30 год. він знаходився в м.Ізюм, по вул.Київська, на автобусній зупинці, біля «Кулиничів», в цей час з великою швидкістю з напрямку ЗОШ №12 в м.Ізюм по вул.Київська в бік вул.Суходольська, він побачив зіткнення двох транспортних засобів «Део Сенс» сірого кольору з «Шевроле» сірого кольору, автомобілі отримали пошкодження дзеркал бокового виду. Водій автомобіля «Део Сенс» не зупинився та почав рухатися далі в бік Суходольської вулиці. Він сів до свого автомобіля та поїхав у його напрямку. Даний автомобіль хотів сховатись біля відділення «Нової пошти» №1, під'їхавши до даного автомобіля він побачив що водій перебуває з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме він під час розмови відчув запах алкоголю, не виразна мова, почервоніння очей. Останній заперечував факт зіткнення та поїхав у напрямку вул.Київська, авто мало пошкодження бокового дзеркала водійської сторони та з правого боку переднє колесо було пусте, під час руху були іскри, біля будинку №32 по вул.Київській, автомобіль Део сенс зупинився, в цей час під'їхали співробітники поліції;
-відеозаписом з бодікамери працівників поліції, згідно яких під час огляду автомобіля «Део Сенс», н.з. НОМЕР_5 , були виявленні пошкодження транспортного засобу, в тому числі бокового лівого дзеркала.
Надаючи оцінку зібраним доказам в їх сукупності, суд вважає, що дорожньо-транспортна пригода мала місце внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п. 13.4 ПДР України, згідно яких якщо зустрічний роз'їзд утруднений, водій, на смузі руху якого є перешкода чи габарити транспортного засобу, яким він керує, заважають зустрічному руху, повинен дати дорогу. На ділянках доріг, позначених знаками 1.6 "Крутий підйом" і 1.7 "Крутий спуск", за наявності перешкоди дати дорогу повинен водій транспортного засобу, що рухається на спуск.
При цьому доводи ОСОБА_1 про те, що він не здійснював ДТП та не залишав місце ДТП, спростовуються письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 , так і безпосереднього дослідженими доказами, не довіряти яким не має підстав.
Посилання ОСОБА_1 щодо того, що він не скоював ДТП та взагалі ним не керував, суд сприймає як правову позицію захисту направлену на уникнення відповідальності, оскільки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що він не був учасником дорожньо-транспортної пригоди, а тому не порушував вимог п. 2.10. «а» ПДР, то необхідно зазначити таке.
Відповідно до п. 1.10 ПДР дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
За встановлених обставин, дорожньо-транспортна пригода настала внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 13.4 ПДР України, а тому він є причетною до вказаної пригоди особою.
При цьому ОСОБА_1 були відомі наслідки, які спричинили його дії, а тому на нього покладався обов'язок, передбачений п. 2.10. «а» ПДР, як на особу, причетну до дорожньо-транспортної пригоди, - негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, що ним зроблено не було.
Отже, надавши оцінку вищезазначеним доказам на предмет належності, допустимості, достовірності, а в сукупності - з точки зору достатності та взаємозв'язку приходжу до висновку, що ними доведена вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП, а саме: порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів (ст. 124 КУпАП), та залишення водієм транспортного засобу на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні (ст.122-4 КУпАП).
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судовим розглядом встановлено, що 12 лютого 2024 року о 18-30 год. в м.Ізюм, по вул.Київській, 66, ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем «Део Сенс», н.з. НОМЕР_2 , із явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) від проходження медичного огляду та на місці зупинки на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на бодікамеру №45 та присутності двох свідків, від керування транспортного засобу відсторонений, чим порушив п.2.5 ПДР України. Велась відеофіксації нагрудної камери № 471714, 473204.
В наслідок зазначених подій працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 013414 від 12.02.2024 за невиконання ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України, а саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, крім протоколу, також підтверджується:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу;
- направленням ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 12.02.2024, в якому зафіксована відмова останньої він проходження огляду в медичному закладі охорони здоров?я;
- поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які пояснили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Део Сенс», н.з. НОМЕР_2 , скоїв ДТП, залишив місце ДТП, та був ними знайдений, у водія ОСОБА_1 були явні ознаки алкогольного сп?яніння, у їх присутності працівниками поліції водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння на місці або у медичному закладі, на що водій відмовився.
- відомостями відеозаписів з нагрудної камери поліцейського, на яких зафіксовано, що поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці з використанням газоаналізатора та в закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 відповів, що він відмовляється від проходження огляду на місці та в медичному закладі. Крім того, під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечував того, що він керував транспортним засобом, надавав пояснення, намагався уїхати оскільки його вдарили в губу.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Згідно п.п. 6, 7 розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно п.п.1- 6 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.
Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги ч.2 ст.251, ст.256, 265-2, 266, 268 КУпАП, а також «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.
Дослідивши докази, що є наявними у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суд визнає їх належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Статтею 266 КУпАП визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до п.3 Розділу І цієї Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є:
- запах алкоголю з порожнини рота;
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці
Відповідно до протоколу, інспектором поліції, у ОСОБА_1 були встановлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.
Отже, працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу - газоаналізатору та у медичному закладі.
Відповідно до п.7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Крім того, відповідно до п.12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 Розділу І цієї інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Поряд з цим, належить врахувати те, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія 03.01.2024, внаслідок складання ним іспиту на знання вимог ПДР України. За таких обставин, суд вбачає, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу працівника поліції є свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП
З огляду на викладені обставини, на момент зупинки та висловлення пропозиції ОСОБА_1 з боку працівників поліції щодо проходження відповідного огляду на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу - газоаналізатору та у медичному закладі у водія не було достатніх підстав відмовлятись від такої законної вимоги або ставити її під сумнів.
При цьому належить врахувати, що відеозапис працівників поліції не є єдиним доказом, завдяки якому зафіксовано адміністративне правопорушення. Визначальним є відомості протоколу про адміністративне правопорушення, який підписаний належним працівником поліції, свідками та пояснення свідків, що залучені у якості додатку до протоколу. На підставі відеозапису встановлюються додаткові відомості про адміністративне правопорушення.
Такий висновок суд робить згідно вимог ст.252КУпАП України, де зазначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Поряд з цим, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17Закону України «Про виконаннярішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вищезазначені докази належними, допустимими та достатніми для висновку про наявність у водія ОСОБА_1 12 лютого 2024 року о 18-30 год. явних ознак алкогольного сп'яніння (запах з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) та його відмову від проходження відповідних до встановленого порядку оглядів на стан алкогольного сп'яніння, які зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушенні, акті, направленні на медичний огляд, поясненнях свідків та відеозаписах з нагрудної камери поліцейського.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи встановлені обставини, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також положення ч.2 ст.36 КУпАП, суд прийшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст.ст.124. 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік.
Посилання захисника ОСОБА_4 щодо відсутності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, у зв?язку з тим, що він 12.02.2024 о 18-30 год. не керував транспортним засобом, суд сприймає як правову позицію захисту направлену на уникнення відповідальності, оскільки згідно досліджених відеозаписів з нагрудних камер поліцейських ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції не заперечував того, що він керував транспортним засобом, крім того, це підтверджується поясненнями свідків.
Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким чином, одночасно з накладенням адміністративного стягнення суд, у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», стягує з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605.60 грн.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.124, 130, 221, 284 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст. 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративні стягнення:
- за ст. 124 КУпАП у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.;
- за ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.;
- за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Відповідно до положень ч.2 ст.36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 стягнення за більш серйозне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п?ять) грн. 60 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова.
Відповідно до ст.ст.307, 308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний розмір штрафу - 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.
Суддя І.І.Теслікова