7 листопада 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Головуючого - Яреми А.Г.,
Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Первомайської станції переливання крові, Первомайської багатопрофільної лікарні, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську, Первомайської міської ради, Луганської обласної ради, Луганської обласної державної адміністрації про відшкодування шкоди,
Ухвалою Попаснянського районного суду від 6 листопада 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 31 січня 2007 року, зазначену позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
У касаційній скарзі ОСОБА_3. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постановлені ухвали та передати справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд виходив із того, що позивачка вдруге не з'явилася в судове засідання, незважаючи на вимоги ст.77 ЦПК України щодо обов'язковості повідомлення суду про причини неявки.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі:
1) неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки;
2) неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно ч. 3 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважної причини або неповідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
У судовому засіданні 5 жовтня 2006 року позивачка та її представник участі не брали, в зв'язку з чим було оголошено перерву до 20 жовтня 2006 року; проте 20 жовтня 2006 року судове засідання проведено не було, справу призначено до розгляду на 6 листопада 2006 року.
Проте в матеріалах справи відсутні відомості про вручення ОСОБА_1 судової повістки в судове засідання, призначене на 6 листопада 2006 року.
З урахуванням наведеного, висновок суду про застосування ч. 3 ст. 169 ЦПК України та залишення з цих підстав позовної заяви без розгляду не можна визнати цілком обґрунтованим.
Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення вимог ст.ст. 303, 315 ЦПК України у достатній мірі не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, і залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.
За таких обставин постановлені в справі ухвали підлягають скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 342 ЦПК України.
Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Попаснянського районного суду від 6 листопада 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 31 січня 2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Л.М.Лихута