м. Вінниця
23 квітня 2024 р. Справа № 120/18268/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Слізяк Мар'яни Миколаївни до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,-
в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Слізяк Мар'яни Миколаївни до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 15.04.2024 року адміністративний позов задоволено.
18.04.2024 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Визначаючись щодо поданої заяви, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положенням частини 1 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 3 статті 143 КАС України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з частиною 5 статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Як передбачено пунктом 3 частини 1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 252 КАС України).
Враховуючи, що рішення у справі прийнято у письмовому провадженні в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, вирішення питання щодо ухвалення додаткового судового рішення також здійснюється у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В силу вимог частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, нормами процесуального закону визначено чіткий строк, протягом якого учасник справи може звернутися до суду з заявою щодо відшкодування за рахунок іншої сторони витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу, а саме до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Однак, умовою для реалізації процесуального права на компенсацію витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення (у спосіб ухвалення додаткового рішення) є зроблена про це заява до закінчення судових дебатів (тобто до закінчення розгляду справи по суті).
У такому випадку учасник справи протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду зобов'язаний надати суду докази (договори, рахунки, детальний опис виконаних робіт тощо) на підтвердження розміру таких витрат. Правовим наслідком невиконання цього обов'язку є залишення без розгляду заяви про вирішення питання про розподіл судових витрат.
Вимоги частини 7 статті 139 КАС України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, підлягають застосуванню і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати не проводяться. Така правова позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить постанова від 16.04.2019 у справі № 817/1889/17.
Разом із тим при ознайомлені з матеріалами справи судом встановлено, що жодної заяви про понесення витрат на правничу допомогу адвоката та про намір подати відповідні докази з метою відшкодування таких витрат після ухвалення рішення, позивачем чи її представником до закінчення розгляду справи не зроблено.
До того ж, позивачем чи її представником не було подано заяву про те, що докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п'яти днів з моменту ухвалення рішення суду.
Такі докази були надані до суду лише із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення у справі.
Оскільки, відповідної заяви про подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суд матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що вимоги частини 7 статті 139 КАС та частини 3 статті 143 КАС України позивачем не дотримані, а тому заява представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. 132, 139, 143, 252, 256, 294 КАС України, суд-
Заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Свентух Віталій Михайлович