м. Вінниця
22 квітня 2024 р. Справа № 120/14314/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в письмовому проваджені звіт відповідача про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01 серпня 2023 року встановити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 гривень, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". Також цим рішенням стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 858 гривень 88 копійок.
Вказане судове рішення 29 грудня 2023 року набрало законної сили, у зв'язку із чим судом 18 січня 2024 року видано виконавчі листи.
18 березня 2024 року позивачка звернулася до суду із заявою, у якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року. В обґрунтування поданої заяви заявниця вказала, що у зв'язку із виконанням згадуваного вище рішення суду у пенсійного органу за період з 01 серпня 2023 року по 31 січня 2024 року утворилася заборгованість в сумі 12000 гривень, яка їй не виплачується станом на день подання заяви. Також заявниця вказує на те, що боржником не виконується судове рішення і в частині стягнення на її користь сплаченого судового збору в розмірі 858,88 гривень, що підтверджується листом Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області від 22 лютого 2024 року. За таких обставин ОСОБА_1 звернулася до суду з цією заявою та просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року.
Ухвалою суду від 25 березня 2024 року заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року задоволено. Цією ухвалою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати до 25 квітня 2024 року звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року.
16 квітня 2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до суду надійшов звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року. Такий обґрунтовано тим, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області проведено перерахунок пенсії позивачки, який з 01 серпня 2023 року склав 11245,68 гривень. При цьому за період з 01 серпня 2023 року по 31 січня 2024 року позивачці нараховано 12000 гривень, які включено до Реєстру судових рішень ІКІС Пенсійного фонду України. Відповідач зазначає, що така заборгованість буде виплачена позивачці після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України, оскільки приписами статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету. При цьому відповідно до статті 72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" власні кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Відтак відповідач зазначає, що нарахована позивачці заборгованість буде виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України. При цьому така заборгованість обліковується Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області в автоматизованих системах обробки пенсійної документації та на їх підставі в автоматизованій базі даних у підсистемі "Реєстр судових рішень" Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.
Як зазначає відповідач далі, постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року № 21-2 затверджено Порядок розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, яким встановлено механізм складання, розгляду, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, планів доходів і видатків головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до абзацу 2 пункту 7 цього Порядку видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
В свою чергу, бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2023 року № 631, а з урахуванням виділених коштів Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області проведено виплату заборгованості за судовими рішенням в сумі 12,5 мільйонів гривень, що набрали законної сили за період з 09 липня 2020 року по 20 вересня 2020 року.
Відтак виконання рішення суду щодо нарахованої заборгованості в сумі 12000 гривень стане можливим після отримання пенсійним органом відповідних бюджетних асигнувань, а його виконання буде мати місце після виконання рішень суду, ухвалених протягом 2020-2022 років.
За таких обставин відповідач вважає, що ним виконано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року.
Надаючи оцінку поданому звіту про виконання судового рішення, суд зважає на таке.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.
Форми судового контролю за виконанням судового рішення встановлені приписами статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Деякі особливості встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною 1 цієї статті передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, вказаною нормою передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №1-7/2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
У рішенні від 25 квітня 2012 року 11-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 наголосив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та зауважив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Як слідує із поданого Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області звіту, пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01 серпня 2023 року по 31 січня 2024 року та донараховано кошти в сумі 12000 гривень, які включені до Реєстру судових рішень, що ведеться органами Пенсійного фонду України.
При цьому, як зазначає відповідач, донараховані кошти будуть виплачені в межах затверджених бюджетних призначень та в порядку черговості виконання судових рішень, які набрали законної сили та ухвалені на користь пенсіонерів в аналогічних чи подібних справах.
Відтак встановлені судом обставини вказують на неможливість самостійного та в повному обсязі виконання відповідачем рішення суду у цій справі, що обумовлюється відсутністю коштів державного бюджету для виплати нарахованої позивачці пенсійної заборгованості.
Суд зазначає, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача-суб'єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій.
При цьому визначальним є те, чи існують достатні підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання судового рішення, маючи реальну можливість його виконати.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21 травня 2020 року у справі № 310/6910/16-а, від 19 лютого 2020 року у справі № 821/1491/17 та ряду інших, невиконання боржником (пенсійним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Таким чином, оскільки невиконання відповідачем рішення суду у цій справі обумовлюється об'єктивними причинами, а належних доказів, які б свідчили про намір суб'єкта владних повноважень ухилитися від виконання судового рішення матеріали справи не містять, суд доходить висновку, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року в частині встановлення та виплати ОСОБА_1 з 01 серпня 2023 року щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 гривень є виконаним, що свідчить про наявність підстав для прийняття поданого звіту.
Щодо аргументів позивачки про невиконання судового рішення в частині стягнення сплаченого судового збору, то суд зауважує наступне.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, передбачено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 845 у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
- безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;
- боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання;
- стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відтак рішення суду щодо стягнення коштів із суб'єкта владних повноважень може бути виконане виключно органами Казначейства. При цьому безспірне списання здійснюється органами Казначейства на підставі відповідного виконавчого документа.
Суд бере до уваги той факт, що позивачка зверталася до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області із заявою, до якої долучено виконавчий лист щодо стягнення з пенсійного органу судового збору.
Листом казначейського органу від 22 лютого 2024 року вих. № 04-1-26-10/1621 позивачку повідомлено про те, що в органах казначейства не обслуговуються рахунки Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, на яких можуть обліковуватися кошти безпосередньо цього пенсійного органу.
Разом із тим, як зазначено вище, рішення суду щодо стягнення судового збору із Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виконуються лише органами Казначейства, а тому судове рішення в частині стягнення такого судового збору має виконуватися Головним управлінням Державної казначейської служби України, а не пенсійним органом.
За наведених обставин наявні підстави для прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Керуючись статтями 248, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович