м. Вінниця
22 квітня 2024 р. Справа № 120/2511/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 06.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник Військової частини НОМЕР_1 подав до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду, яка обгрунтована тим, що грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі його розмір відомий особі, яка її отримує, як і отримання додаткової винагороди. Тому з 19.07.2022 позивачу було відомо про оподаткування військовим збором грошового забезпечення і у позивача було три місяці для звернення до суду з даним позовом. Разом з тим вказує, що позивач звернувся із позовом до суду для захисту своїх прав лише 29.02.2024. Отже, на думку представника військової частини позивачем пропущено строк звернення до суду.
Відтак, просить суд залишити адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 без розгляду, у зв'язку із пропуском процесуального строку звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 240 КАС України визначено, що заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.
Спір в даній адміністративній справі виник з приводу неповного розрахунку при звільненні позивача з військової служби, зокрема, щодо оподаткування військовим збором грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 19.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 04.09.2022 по 23.09.2022, з 04.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 04.12.2022, з 06.12.2022 по 22.01.2023, з 04.02.2023 по 19.02.2023, з 25.02.2023 по 26.07.2023 та з 07.09.2023 по 29.11.2023 року включно.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 в справі №380/2355/20.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Строки звернення до суду у справах щодо недотримання законодавства про оплату праці встановлені статтею 233 КЗпП України.
Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
Разом з тим, Законом України № 2352-IX від 01.07.2022 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" внесені зміни до норм КЗпП України.
Зокрема, частини 1 і 2 статті 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Згідно чинної редакції статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Таким чином, з 19.07.2022 (дата набрання чинності Законом № 2352-IX від 01.07.2022) встановлено тримісячний строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, який обчислюється з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Як встановлено судом, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.11.2023 № 344 позивач звільнений у запас та виключений зі списків військової частини НОМЕР_1 .
Суд зазначає, що наказ про звільнення не може вважатися повідомленням про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, оскільки не містить сум нарахованого та виплаченого позивачу грошового забезпечення при звільненні.
Таким чином, представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом від 12.12.2023 №15-2 із проханням надати належним чином завірену копію картки особового рахунку військовослужбовия по формі визначеній в Додатку 14 до Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту затверджених наказом Міністерства оборони України 22 травня 2017 року №280 за період проходження ОСОБА_1 військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ; належним чином завірену копію довідки про нараховане ОСОБА_1 грошове забезпечення у лютому та березні 2018 року; належним чином завірену копію довідки розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , з вказівкою помісячного нарахування та виплати індексації із зазначенням базового місяця (місяця підвищення), взятого для обрахунку індексації, та фіксованої суми (визначеної раніше суми).
Відповідачем листом від 28.01.2024 № 0666/35/664 надано картки особового рахунку ОСОБА_1 за періоди 01/2018-12/2018, 01/2019-12/2019, 01/2020-12/2020, 01/2021-12/2021, 01/2022-12/2022, 01/2023-12/2023.
Як зазначив позивач у позовній заяві, інформацію щодо утримання військового збору з грошового забезпечення у 2022-2023 роках ним отримано із листа військової частини НОМЕР_1 від 28.01.2024 року № 0666/35/664.
Також суд враховує, що матеріали справи не містять доказів, що під час звільнення позивача іу запас йому було вручено письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Викладене в сукупності свідчить, що звернення позивача 01.03.2024 до суду з даним позовом відбулося в межах передбаченого статтею 233 КЗпП України трьохмісячного строку.
З огляду на вказане, доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, оскільки даний позов подано до суду відповідно до положень частини 2 статті 233 КЗпП України.
З огляду на встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про залишення позовної заяви без розгляду, тому у задоволенні такої слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 КАС України, -
У задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя Мультян Марина Бондівна