про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
22 квітня 2024 р. Справа № 120/15560/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Єрьоміною В.А., до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 10.11.2023 суд на підставі положень п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України повернув позовну заяву та додані до неї матеріали позивачу.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Так, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 вказану ухвалу суду першої інстанції скасовано, а справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
16.04.2024 матеріали адміністративної справи повернулись до Вінницького окружного адміністративного суду та згідно протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.04.2024 передані на розгляд судді Слободонюку М.В.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Наразі судом встановлено певні невідповідності позовної заяви, що зумовлюють необхідність її залишення без руху.
1. Щодо надання оригіналу позовної, а також доданих до позовної заяви документів.
Так, відповідно до частини 2 статті 160 КАС України позовна заява подається у письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. А згідно вимог частини 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Разом із тим судом з'ясовано, що після постановлення попередньої ухвали від 10.11.2023 про повернення позовної заяви та на виконання положень частини 6 статті 169 КАС України супровідним листом від 10.11.2023 оригінал позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами було повернуто позивачеві.
У зв'язку із цим, отримані для продовження розгляду матеріали справи не містять ні оригіналу позовної заяви з додатками, ні копії позовної заяви з додатками для їх направлення відповідачу.
За таких обставин є необхідність в покладені на позивача обов'язку надати суду оригінал позовної заяви з доданими до неї усіма матеріалами, що були повернуті йому супровідним листом від 10.11.2023.
2. Щодо надання доказів сплати судового збору.
Так позивач у позовній заяві вважає себе звільненим від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Цією правовою нормою передбачено, що від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, однак, дана категорія справи не пов'язана із вирішенням питань щодо порушень прав учасника бойових дій чи особи з відзнакою - Герой України.
Вирішуючи питання про наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, суд враховує наступне.
Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до частини другої статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Аналіз пункту 13 частини 1 статті 5 Закону "Про сплату судовий збір" в сукупності з частиною 2 статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Поряд із тим, предметом даного спору є невиплата позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсація втрати частини доходів.
Відтак враховуючи, що вирішення спору не стосується порушення прав заявника на соціальний захист, як учасника бойових дій, то він не звільнений від сплати судового збору на підставі положень пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020, справа № 545/1149/17 та в подальшому застосована Верховним Судом у постанові від 19.10.2020 у справі №240/934/20.
При цьому суд також враховує висновок щодо застосування норм права, наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, згідно з яким середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Таким чином суд вважає, що позивач є не звільненим від сплати судового збору за даним позовом.
Вказаний правовий висновок також був застосований і Сьомим апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 20.12.2023 про залишення апеляційної скарги без руху у цій справі.
В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 2684 гривні.
Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1073,60 грн. (2684 х 04) (станом на 2023 рік, коли позовна заява була подана до суду).
Отже, в порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору в сумі 1073,60 грн. за наступними реквізитами: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд; або вказати інші підстави звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків, зазначених у цій ухвалі.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 256, 293 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу 7-ми денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію даної ухвали направити позивачу (представнику позивача).
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович