м. Вінниця
22 квітня 2024 р. Справа № 120/17774/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов"язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/1969/22 військова частина НОМЕР_1 здійснила перерахунок грошового забезпечення позивача, у зв'язку з чим видала нову довідку № 298 від 02.09.2023 про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії із зазначенням відомостей про грошове забезпечення, нараховане і виплачене згідно з рішенням суду в справі № 120/1969/22.
Представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії позивача з дня її призначення, з врахуванням розміру грошового забезпечення, зазначеного в оновленій довідці про розмір грошового забезпечення № 298 від 02.09.2023, виданій військовою частиною НОМЕР_1 .
Однак, за результатами розгляду звернення відповідач не вчинив дій щодо перерахунку пенсії позивачу.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо перерахунку пенсії, з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення № 298 від 02.09.2023, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 04.12.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначає, що державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема актами Кабінету Міністрів України.
Конституційний Суд України в Рішенні від 25.01.2012 № 3-рп/2012 вказує, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов 'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. На сьогоднішній день органом уповноваженим приймати рішення про перерахунок пенсії особам, пенсія яким призначена відповідно до Закону №2262 та фінансується за рахунок коштів державного бюджету, є Кабінет Міністрів України.
Відтак, позовні вимоги позивача щодо здійснення йому перерахунку пенсії не знаходять свого підтвердження в чинному законодавстві, оскільки відповідне рішення Кабінетом Міністрів України не приймалось.
Представник відповідача вказує, що перерахунок пенсій здійснюється за нормами статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зокрема, статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. При цьому слід наголосити, що право на перерахунок пенсії у особи не виникає з кожною зміною фактичного розміру отримуваного грошового забезпечення особою, що працює за відповідною посадою. Таке право у пенсіонера виникає виключно у зв'язку з прийняттям рішення Кабінетом Міністрів України, а відповідного рішення окрім як Постанови КМУ № 103 не приймалось. Слід зазначити, що додаткові складові отримувані позивачем на момент виходу на пенсію, враховувались Головним управлінням при розрахунку пенсії до здійснення перерахунку на підставі Постанови КМУ № 103. Постанова № 103 та Порядок № 45 звузили перелік складових, але надали право на отримання пенсії з більших розмірів основних видів грошового забезпечення, що як наслідок призвело до зростання розміру отримуваної пенсії позивачем.
З огляду на вищевикладене, у Головного управління відсутні правові підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки. Відтак, відповідач вважає, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду в справі № 120/1969/22 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати та з урахуванням вже виплачених сум виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 03.04.2020, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, компенсації за невикористані дні відпустки, здійснивши їх обчислення з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020.
Військовою частиною НОМЕР_1 згідно з рішенням Вінницького окружного адміністративного суду здійснено перерахунок та доплату грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 року по 03.04.2020 року, у зв'язку з чим надано довідку № 298 від 02.09.2023 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 (зі змінами).
Вказана довідка містить інформацію щодо розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії позивача з дня її призначення, з врахуванням розміру грошового забезпечення, зазначеного в оновленій довідці про розмір грошового забезпечення № 298 від 02.09.2023, виданій військовою частиною НОМЕР_1 .
Однак, за результатами розгляду звернення відповідач не вчинив дій щодо перерахунку пенсії позивачу.
Не погоджуючись з вказаною бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується такими мотивами.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Статтею 43 Закону №2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Вказана норма структурно розміщена в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №826/3858/18.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі Постанова № 704) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-ХІІ установлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини третьої статті 51 згаданого Закону перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
При цьому суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 р. № 3-1 (далі Порядок № 3-1).
Відповідно до п. 23, 24 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону 2262-XII. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.
Тобто нормами чинного законодавства визначено, що якщо пенсіонер подасть додаткові документи, які дають право на підвищення його пенсії, то у нього виникає право на перерахунок пенсії.
Відповідно до вказаних норм, позивач через свого представника звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, надавши таку оновлену довідку, згідно з якою розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення є іншими (збільшеними у зв'язку з його перерахунком за рішенням суду), ніж у попередній довідці, що враховувалася пенсійним органом під час призначення позивачу пенсії та обчислення її розміру.
Відповідачем не було здійснено відповідного перерахунку пенсії позивача.
В свою чергу, представник відповідача, мотивуючи у відзиві позицію пенсійного органу щодо не проведення перерахунку пенсії позивача, посилається на відсутність підстав для такого перерахунку, зважаючи на те, що Кабінетом Міністрів України рішення про перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону №2262, не приймалось.
Однак, суд зауважує, що у цьому випадку позивач звернувся через свого представника до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, надавши таку оновлену довідку, згідно з якою розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення є більшими, ніж у попередній довідці, що враховувалася пенсійним органом під час призначення позивачу пенсії та обчислення її розміру.
Відтак, на думку суду, отримавши оновлену довідку із збільшеними розмірами грошового забезпечення позивача, відповідач був зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії із урахуванням визначених у ній складових, чого на порушення вимог чинного законодавства зроблено не було.
Тому бездіяльність відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивача на підставі відповідної оновленої довідки визнається судом протиправною.
Суд наголошує, що позивач має право на перерахунок пенсії і його право підтверджується новою довідкою військової частини НОМЕР_1 , що була видана у зв'язку з ухваленням судом рішення у справі 120/1969/22-а. Водночас, необхідною передумовою для проведення перерахунку пенсії позивача є надання до пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Суд враховує, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/1969/22 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати та з урахуванням вже виплачених сум виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 03.04.2020, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, компенсації за невикористані дні відпустки, здійснивши їх обчислення з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020.
Отже, вказаним судовим рішенням поновлено право позивача на отримання підвищеного розміру грошового забезпечення під час військової служби за період, який безпосередньо впливає на розмір пенсії позивача з часу її призначення.
Військовою частиною НОМЕР_1 згідно з вказаним рішенням суду здійснено перерахунок та доплату грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 року по 03.04.2020 року, у зв'язку з чим надано довідку № 298 від 02.09.2023 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 (зі змінами).
Вказана довідка містить інформацію щодо розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З огляду на викладене суд доходить висновку про протиправність бездіяльності щодо здійснення позивачу у перерахунку пенсії відповідно до оновленої довідки, виданої військовою частиною НОМЕР_1 від 02.09.2022 №298 про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії.
Як наслідок, з метою поновлення порушених прав позивача, відповідача належить зобов'язати здійснити позивачу з часу призначення перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки про розмір грошового забезпечення, з урахуванням відповідних щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, та з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Щодо позовної вимоги в частині виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром суд вважає, що така задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
За правилами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
З наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право.
Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу на момент звернення до суду.
Конституційний Суд України здійснив офіційне тлумачення частини другої статті 55 Конституції України у рішеннях від 25.11.1997 № 6-зп, від 25.12.1997 № 9-зп, від 14.12.2011 № 19-рп)2011.
У рішенні від 14.12.2011 №19-рп)2011 Конституційний Суд України зазначив, що у своїх рішеннях він послідовно підкреслював значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.
У цьому рішенні Конституційний Суд України також вказав, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в рішенні від 01.12.2004 № 18-рп)2004 дав визначення поняттю охоронюваний законом інтерес, який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям права (інтерес у вузькому розумінні цього слова).
Конституційний Суд України дійшов висновку, що поняття охоронюваний законом інтерес у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям права має один і той же зміст.
Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
В той же час, наявні матеріали справи не свідчать, що відповідачем обмежено виплату пенсії позивача максимальним розміром.
При цьому, суд зауважує, що навіть сама позовна заява не містить будь - якого викладення обставин, які б свідчили про обмеження відповідачем пенсії позивача максимальним розміром.
Таким чином, в розрізі зазначеної позовної вимоги відсутнє порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивача на момент його звернення до суду з цим позовом. Приймаючи рішення в цій справі суд виходить з того, що рішення суду має бути не формальним, а надавати реальний захист правам позивача.
Згідно з положеннями частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення даного позову відповідно до вищевикладених мотивів.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області понесені судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до наданої довідки про розмір грошового забезпечення №298 від 02.09.2023, що видана військовою частиною НОМЕР_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з дня її призначення відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №298 від 02.09.2023, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , та виплатити пенсію, з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна