Справа № 541/730/23 Номер провадження 11-сс/814/171/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
16 квітня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 лютого 2024 року,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини.
Ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову старшого дізнавача СД Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 від 28 грудня 2023 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023175550000034 від 07.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України.
Рішення слідчого судді мотивовано тим, що всі процесуальні можливості для здобуття доказів, що потенційно могли б свідчити про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, органом дізнання вичерпані.
Крім того, вказуючи на передчасність висновків дізнавача скаржник не навела жодних конкретних процесуальних чи слідчих дій, які б на її думку могли посприяти здобуттю доказів, котрі підтверджували б повідомлені нею обставини.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою скасувати постанову старшого дізнавача СД Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 від 28.12.2023 про закриття кримінального провадження №12023175550000034.
На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що висновки слідчого судді не відповідають обставинам справи та ним неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Вказує, що слідчий суддя не надав належної оцінки тому факту, що прокурором Миргородської окружної прокуратури ОСОБА_9 13.02.2023 надано вказівки начальнику СД. Миргородського РВП в Полтавській області ОСОБА_10 у даному кримінальному провадженні, а саме: «у встановленому законом порядку долучити копії матеріалів, на які посилається ОСОБА_6 », які виконані не були.
Крім того вказує, що дізнавачами не було проведено одночасний допит її, як свідка, з іншими свідками для усунення усіх розбіжностей у їхніх показаннях і встановлення істини у даному кримінальному провадженні.
Вважає, що у зв'язку з тим, що досудове розслідування проведено не в повному обсязі, висновки про закриття кримінального провадження є передчасними.
Позиції інших учасників судового провадження.
Учасники судового провадження до суду апеляційної інстанції не з'явилися, звернулися із заявами про розгляд скарги у їхню відсутність.
Мотиви суду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Як вбачається із судових матеріалів та матеріалів кримінального провадження № 12023175550000034, внесеного до ЄРДР 07.02.2023 на підставі заяви ОСОБА_6 від 06.02.2023, дане кримінальне провадження 28.12.2023 закрито постановою старшого дізнавача СД Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з встановленням відсутності в діянні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України. З чим ОСОБА_6 не погодилась та звернулась до слідчого судді зі скаргою.
Ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на вказану постанову дізнавача про закриття кримінального провадження.
Відповідно до матеріалів закритого кримінального провадження, приводом звернення ОСОБА_6 із заявою про вчинення кримінального правопорушення стало те, що на думку заявниці, у кримінальному провадженні № 12022175550000063 від 15.03.2022, ОСОБА_8 , під час допиту її в якості свідка, надала неправдиві свідчення про те, що у період з травня по червень 2020 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 відбувалися словесні конфлікти в наслідок чого між ними склалися неприязні відносини.
Згідно з постановою дізнавача від 28.12.2023 мотивом для закриття кримінального провадження № 12023175550000034 стало те, що в ході здійснення досудового розслідування факт вчинення кримінального правопорушення не знайшов свого підтвердження, оскільки в показаннях отриманих під час допиту в якості свідка ОСОБА_8 , наданих 11.07.2022 в рамках кримінального провадження № 12022175550000063 від 15.03.2022, на які посилається у своїй заяві ОСОБА_6 , відсутній склад кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, що полягає у відсутності умислу про надання завідомо неправдивих показань та об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення у вигляді діяння, що полягає у завідомо неправдивому показанні свідка.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
За змістом ст. 110 КПК України постанова дізнавача про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ньому має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту прав та відповіді на усі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу. Мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви такого рішення, їх обґрунтування з посиланням на положення цього Кодексу.
У свою чергу слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої дізнавачем постанови.
На думку колегії суддів, наведені положення кримінального процесуального закону при прийнятті процесуального рішення про закриття кримінального провадження дізнавачем дотримані, а викладені у скарзі ОСОБА_6 доводи належним чином перевірені слідчим суддею, який дійшов правильного висновку про обґрунтованість постанови дізнавача про закриття кримінального провадження.
Також слід звернути увагу, що ані скарга до слідчого судді, ані апеляційна скарга ОСОБА_6 не містять належним чином обґрунтованих доводів на користь того, що дізнавачем проведено неповне та необ'єктивне розслідування, а постанова прийнята передчасно без відповідного вмотивування.
Так, всупереч доводам апеляційної скарги, дізнавачем в ході досудового розслідування проведено ряд слідчих дій на встановлення обставин кримінального провадження та проаналізовано отримані докази, що на думку колегії суддів свідчить про всебічне, повне і неупереджене дослідження дізнавачем обставин кримінального провадження, внесеного за ч. 1 ст. 384 КК України.
В ході досудового розслідування було допитано в якості свідка ОСОБА_6 , яка подану нею заяву про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 , аргументувала тим, що остання не була очевидцем події, які мали місце 27.06.2020, відтак не могла бути свідком у кримінальному провадженні №12022175550000063 від 15.03.2022, адже особисто нічого не бачила. На прохання ОСОБА_12 , ОСОБА_8 взяла на себе роль лжесвідка та загальними фразами, не вдаючись до конкретних фактів тих чи інших подій та не називаючи конкретних прізвищ односельців, які нібито їй щось розповідали, переказала під час допиту сільські плітки.
Досліджуючи показання, надані ОСОБА_8 в якості свідка у кримінальному провадженні №12023175550000063 від 15.03.2022, дізнавачем було встановлено, що їй стало відомо про наявність конфліктних ситуацій між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , що передували події 27.06.2020 між останніми, від односельчан.
З пояснень наданих ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні, встановлено, що вона дійсно повідомила під час допиту в якості свідка у кримінальному проваджені №12023175550000063 від 15.03.2022 про конфліктні ситуації між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , що мали місце у період з травня по червень 2020 року. Про дані конфлікти вона дізналася від односельчан, переважно від ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та безпосередньо від учасниці конфліктів ОСОБА_11 .
У ході допиту свідків, серед яких було допитано ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 встановлено, що словесні конфлікті ситуації між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 дійсно мали місце у період з травня по червень 2020 року, що полягали у постійному чіплянні ОСОБА_6 до ОСОБА_11 з приводу неналежного випасання корів останньою на сільському пасовищі. Конфліктних ситуацій було у кількості близько 10 разів та очевидцями яких були односельчани, серед яких були ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Із зазначених у протоколах допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 також встановлено, що вони підтримують дружні відносини, переважено, з усіма мешканцями с. Слобідка, в тому числі і з ОСОБА_8 . У ході спілкування із останньою вони неодноразово розповідали їй про відомі їм конфліктні ситуації між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 .
У ході досудового розслідування кримінального провадження допитано в якості свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які були присутні 11.07.2022 під час допиту свідка ОСОБА_8 в рамках кримінального провадження №12022175550000063 від 15.03.2022, та ОСОБА_17 , який безпосередньо здійснював допит останньої.
Під час допиту свідок ОСОБА_17 зазначив, що перед безпосереднім допитом ОСОБА_8 було роз'яснено положення ст. 384 КК України, за дачу нею завідомо неправдивих показань, про що остання залишила свій підпис у відповідній графі, лише після чого розпочато допит. Хвилювань у діях ОСОБА_8 під час допиту не було, остання поводила себе спокійно, говорила чітко, без запинань та сторонньої жестикуляції рук, у показаннях не путалася. Тиск на ОСОБА_8 під час допиту не здійснювався.
У ході допиту свідка ОСОБА_16 встановлено, що того дня дізнавач перед початком допиту повідомляв усіх свідків про кримінальному відповідальність за завідомо неправдиві показання та зазначила, що психологічний тиск на свідків учасниками допиту не здійснювався.
Свідок ОСОБА_15 під час допиту повідомив, що дізнавач ОСОБА_17 роз'яснив ОСОБА_8 права та обов'язки свідка, а також передбачену кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України. Явних ознак хвилювання остання не виявляла, змін у поведінці під час допиту помітно не було. ОСОБА_8 вільно розповіла відомі їй обставини по кримінальному провадженню № 12022175550000063, які викладала чітко, не путалася в них та не змінювала.?
У відповідності з ч. 1 ст. 384 КК України відповідальність за вказаною нормою настає за завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста, складені для надання або наданні органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищий раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірної або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправдивий переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках.
Суб'єктивно стороною вказаного правопорушення є лише прямий умисел, оскільки особа повинна діяти завідомо, тобто усвідомлюючи неправдивість своїх показань, висновку, звіту чи перекладу і бажати діяти саме таким чином.
Показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту свідком чи потерпілим щодо відомих їм обставин, що мають значення для провадження.
Неправдивими є показання, в яких повністю або частково перекручені обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З копії протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 11.07.2022 в рамках кримінального провадженні №12022175550000063 від 15.03.2022, пояснень ОСОБА_8 від 27.02.2023 в рамках даного кримінального провадження, дізнавачем було встановлено, що ОСОБА_8 повідомила органу дізнання інформацію про наявність конфліктів між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , яка їй стала відома переважно від ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , що підтверджується допитами останніх.
Тобто допитані свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 підтвердили те, що показання ОСОБА_8 про те, що між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 відбувалися словесні конфлікти в наслідок чого між ними склалися неприязні відносини, та які ОСОБА_6 . вважає завідомо неправдивими, ОСОБА_8 дізналася від вказаних свідків та вона їх фактично переказала.
З наведеного слідує, що в ході досудового розслідування не було встановлено ані доказів неправдивості показань ОСОБА_8 , ані умислу на їх надання.
На заперечення таких висновків, ОСОБА_6 посилалася на не долучення до матеріалів кримінального провадження копій протоколів допиту свідків зокрема ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , що підтвердило б те, що вказані особи лише переказують те, що вигадує їхня подруга ОСОБА_11 .
З зазначеного вище можливо дійти висновку, що метою оскарження прийнятих дізнавачем та слідчим суддею рішень є не доведення факту неправдивості показань ОСОБА_8 , а фактично викриття ОСОБА_11 у розповсюдженні неправдивих відомостей про відносини між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 .
З копії протоколу допиту ОСОБА_8 від 11.07.2022 у кримінальному провадженні № 12022175550000063 від 15.03.2022 вбачається, що остання надала показання про наявність неприязних відносин між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , про які їй стало відомо як від самої ОСОБА_11 так і від односельчан.
Аналогічні показання ОСОБА_8 надала вже під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Колегія суддів також звертає увагу на відсутність підстав стверджувати про те, що дізнавачем не було виконано вказівки прокурора від 13.02.2023 щодо долучення копій матеріалів, на які посилається ОСОБА_6 , а в даному випадку протоколів допиту свідків зокрема ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , оскільки вказівки прокурора не були конкретизовані в частині того, які саме матеріали слід долучити, що давало дізнавачу в межах своїх повноважень збирати докази у кримінальному провадженні.
Більше того, свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у даному кримінальному провадженні були допитані безпосередньо дізнавачем та надали показання аналогічні тим, які надала ОСОБА_8 під час допиту 11.07.2022 у кримінальному провадженні № 12022175550000063 від 15.03.2022 та під час надання пояснень 27.02.2023 у кримінальному провадженні №12023175550000034 від 07.02.2023, щодо того, що про неприязні відносини між ОСОБА_6 та ОСОБА_18 , ОСОБА_8 дізналася від ОСОБА_11 та свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що розслідування у закритому кримінальному провадженні проведено неповно чи необ'єктивно, а рішення про його закриття винесено без відповідного обґрунтування. До того ж, ОСОБА_6 не навела доводів, які б переконали у зворотному.
З огляду на це, рішення слідчого судді є законним та вмотивованим, а апеляційні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 лютого 2024 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4