Справа № 554/11535/23 Номер провадження 11-кп/814/1491/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
18 квітня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у кримінальному провадженні № 12023170420002487 апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 03 квітня 2024 року,
встановила:
Цією ухвалою клопотання прокурора задоволено та
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кременчук Полтавської області, громадянину України, з вищою освітою, одруженому, працюючому інженером, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимому,
обвинуваченому за ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 2 місяці до 01.06.2024 включно.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушення, передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України, а саме: незаконному придбанні та перевезенні особливо небезпечних психотропних речовин у великих та особливо великих розмірах, психотропних речовин в особливо великих розмірах, та особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту; незаконному зберіганні з метою збуту особливо небезпечних речовин в особливо великих розмірах та психотропних речовин в особливо великих розмірах з метою збуту, незаконному перевезенні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин в особливо великих розмірах з метою збуту, вчинене повторно; незаконному перевезенні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, особливо небезпечних психотропних речовин та психотропних речовин з метою збуту, вчинені повторно; незаконному перевезенні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, особливо небезпечних психотропних речовин та психотропних речовин у великих розмірах з метою збуту, вчинене повторно.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд мотивував ухвалене рішення наявністю на розгляді суду кримінального провадження щодо ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст. 307 КК України, а також наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, що не зменшилися та продовжують існувати на момент розгляду.
На ухвалу суду захисник подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду скасувати та відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що прокурором в клопотанні не доведено жодним чином ризики, передбачені ст. 177 КПК України та не надані докази наявності ризиків.
Судом не враховано, що обвинувачений раніше не судимий, має роботу, житло, сім'ю, на утриманні малолітню дитину, має незадовільний стан здоров'я.
Вказує, що прокурор надав клопотання з порушенням вимог ст. 199 КПК України.
Також звернув увагу, що суд не визначив альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, оскільки ст. 183 КПК України передбачає право, а не обов'язок суду не визначати розмір застави.
Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника в підтримку поданої апеляційної скарги та обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, прокурора, який просив ухвалу суду залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Апеляційним судом встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження № 12023170420002487 за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч.2, ч.3 ст. 307 КК України. В судовому засіданні 03 квітня 2024 року суд першої інстанції постановив ухвалу про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 01 червня 2024 включно.
У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами частини 2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
За змістом кримінального процесуального закону (ст.199 КПК України), при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.
Ухвалюючи рішення, суд врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, вірно пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Необхідність застосування запобіжного заходу стороною захисту не оспорюються, так як захисник і обвинувачений просили застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Слідчий суддя, всупереч доводам захисника, належним чином мотивував наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_8 , зокрема особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання до 12 років позбавлення волі, даних про особу обвинуваченого, встановлених судом першої інстанції, те, що злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів є суспільно небезпечними, так як це правопорушення проти здоров'я населення, судовий розгляд у даному провадженні не закінчено, суд дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд правильно врахував те, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Отже, вказані вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених прокурором у клопотанні.
Також, суд належним чином врахував, що ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо злочинів проти здоров'я населення, які свідчать про високу ступінь суспільної небезпеки, звернув увагу на можливе покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим.
При цьому будь-яких відомостей про неможливість утримувати обвинуваченого під вартою за станом здоров'я або неможливість отримати медичну допомогу в умовах установи попереднього ув'язнення, судом не встановлено та учасниками провадження таких доказів не надано.
З огляду на вказане, враховуючи, що є достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім цього, відповідно до п.5 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Вказаним правом суд скористався та не визначав ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України, альтернативний запобіжний захід. Не наводить захисник переконливих доводів для визначення альтернативного запобіжного заходу і в суді апеляційної інстанції.
Наявність у обвинуваченого місця проживання, роботи та сім'ї, враховуючи встановлені обставини, є явно недостатніми для визначення запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є такими, що не знайшли свого підтвердження.
Необхідно зазначити, що суд першої інстанції вирішує питання про продовження строку тримання під вартою на підставі наявних в матеріалах провадження документів. При цьому, чинне кримінальне процесуальне законодавство передбачає можливість учасників провадження заявляти клопотання в судовому засіданні, які долучаються до матеріалів справи. У разі необхідності учасники провадження можуть заявити суду клопотання про надання їм часу для ознайомлення з поданим клопотанням. Питання про продовження строку тримання під вартою є невідкладним.
З журналу судового засідання вбачається, що прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою в судовому засіданні.
Вивчивши подане прокурором клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів дійшла висновку, що зміст цього клопотання відповідає вимогам ст. 199 КПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 422-1КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 03 квітня 2024 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4