Справа № 634/17/22 Номер провадження 22-ц/814/393/24Головуючий у 1-й інстанції Кириченко О.С. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
18 квітня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Дряниці Ю.В.,
суддів: Дорош А.І., Пилипчук Л.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 13 квітня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У грудні 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» звернулось до ОСОБА_1 із вказаним позовом. Вказувало, що вказано, що 08 травня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №2010683608 від 08 травня 2015 року, відповідно до якого останній отримав кошти у розмірі 67 390,60 грн, із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 0,01% річних. 13 червня 2016 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено договір факторингу № 13/06/16, відповідно до якого ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло право вимоги, зокрема, за вищевказаним кредитним договором від 08 травня 2015 року. В подальшому, 29 січня 2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «ФК «Прайм Альянс» було укладено договір факторингу № 29/01/19-2, відповідно до якого позивач ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право вимоги, зокрема, за вказаним кредитним договором, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за яким складає у загальному розмірі 71 286,88 грн., з яких: 56 155,82 грн - заборгованість за тілом кредиту та 15 131,06 грн - нарахувань індексу інфляції та 3 % річних. Посилаючись на те, що відповідачем були проігноровані вимоги щодо погашення заборгованості за кредитним договором, надіслані як первинним кредитором, так і новим кредитором, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у загальному розмірі 71 286,88 грн та судові витрати по справі у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 270 грн. та витрат на надану професійну правничу допомогу у розмірі 10 782, 50 грн.
Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 13 квітня 2023 року у задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» відмовлено.
Рішення оскаржив позивач, який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове, яким задовольнити позов задовольнити у повному обсязі. Вважає, що строк позовної давності не пропущено.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, з підтсав передбачених п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 08.05.2015 року між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту №2010683608, відповідно до якого відповідач отримав кошти на споживчі цілі у розмірі 63 426,45 грн. та на сплату комісії за оформлення Кредиту в розмірі 3964,15 коп., а в загальному розмірі - 67 390,60 грн. із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 0,01% річних.
13 червня 2016 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено договір факторингу №13/06/16, відповідно до якого ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло права нового кредитора до відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 2010683608 від 08.05.2015 року, до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» перейшло право вимоги за вказаним договором на загальну суму 78 126,38 грн.
В подальшому, 29 січня 2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «ФК «Прайм Альянс» було укладено договір факторингу №29/01/19-2, відповідно до якого ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло права нового кредитова до відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 2010683608 від 08 травня 2015 року.
Відповідно до витягу з реєстру боржників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» передав, ТОВ «ФК «Прайм Альянс» прийняв документацію за кредитним договором № 2010683608 від 08 травня 2015 року.
Відмовляючи у задоволенні позову у повному обсязі, суд першої інстанції зазначив, що право вимоги за кредитним договором №2010683608 від 08 травня 2015 року. настало саме з дня укладання вказаного договору між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» від 13 червня 2016 року, а тому позов поданий у грудні 2021 року із пропуском позовної давності.
Колегія суддів не погоджується не з такими висновками місцевого суду.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За положеннями ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.1 ст.510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Статтею 512 ЦК України визначено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №2010683608 від 08 травня 2015 року.
В суді першої інстанції відповідачем заявлено про застосування до спірних правовідносин наслідків пропуску строків позовної давності.
Статтею 256 ЦК України передбено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлено окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15.
Суд першої інстанції зазначив, щопозивачем було пропущено строк позовної давності. Проте, таке твердження щодо пропуску строку позовної давності щодо всієї суми заборгованості є помилковим, оскільки позовна давність щодо повернення кредиту в повному обсязі починається зі спливом строку кредитування.
Так, положеннями п.1.4.1. кредитного договору встанволено, що строк кредитування спливає 08 травня 2020 року, а тому зобов'язання було триваючим до вказаного періоду часу.
Із позовом ТОВ «ФК «Прайм Альянс» звернулось до суду за допомогою засобів поштового зв'язку 30 грудня 2021 року.
За таких обставин, оскільки умовами кредитного договору повернення кредиту передбачено щомісячними платежами, кожний з яких є самостійним зобов'язанням, відповідно строк позовної давності обчислюється окремо за кожним таким платежем.
Отже, підлягає стягненню з боржника заборгованість за кредитним договором за щомісячними платежами у межах трирічного строку позовної давності, починаючи з січня 2019 року, і до закінчення дії договору 08 травня 2020 року.
Відповідно до графіку платежів за вказаний період розмір заборгованості по тілу кредиту становить 1 123, 82 грн., а всього 17 платежів на загальну суму 19 105, 94 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Вимоги банку про стягнення заборгованості по кредиту до січня 2019 року задоволенню не підлягають, оскільки за такими вимогами позивачем пропущено строк позовної давності.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01 жовтня 2014 року у справі № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.
З розрахунку позивача вбачається, що інфляційні втрати та 3% річних було нараховано за період з 29 січня 2019 року по 17 грудня 2021 на всю суму заборгованості за тілом кредиту, проте такий порядок обрахування не є правильним, оскільки нарахування здійснювались також на платежі, за якими банк пропустив строк позовної давності.
А тому підлягають стягненню інфляційні втрати та 3% річних по заборгованості зі сплати платежів по тілу кредиту з січня 2019 року по травенб 2020 року, в межах заявлених вимог за період з 29 січня 2019 року по 17 грудня 2021 року, а саме: інфляційних втрат у розмірі 2 635, 71 грн. та три проценти річних від простроченої суми - 923 грн, що в загальному обсзязі складає 22 663, 65 грн.
Виходячи з викладеного, рішення суду першої інстанції на підставі п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ТОВ «ФК «Прайм Альянс».
Відповідно до ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Так, виходячи із принципу пропорційності - обсяг задоволених позовних вимог із заявленого позивачем об'єму складає 32 %.
Отже, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог та апеляційної скарги з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Прайм Альянс» підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1 816 грн. судового збору за подання позовної заяви та подання апеляційної скарги (2270+3405)*32%).
Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
В суді першої інстанції представництво інтересів позивача здійснював адвокат Бадах С.М. Разом з позовною заявою було подано попередній (орієнтовний) розрахунок витрат за надану професійну допомогу на суму 10 782 грн 50 коп.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу було надано копію договору про надання правничої допомоги № 11/05 від 11 травня 2021 року, Додаток № 1 до вказаного договору, згідно якого вартість 1 години роботи адвоката становить 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати.
При вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвоката Бадах С.М. колегією суддів враховується пов'язаність їх з розглядом справи, а також те, що згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК Українисудові витрати, пов'язані з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. При цьому не підлягають задоволенню вимоги про стягнення витрат за участь у судовому засіданні 2 год. (1135*2=2270грн), так як справа розглядалася без участі адвоката, який надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Отже, розмір понесених витрат на правничу допомогу, становить 8 512, 50 грн.
Отже, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог та апеляційної скарги з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Прайм Альянс» підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 2 724 грн. (8512,50*32%).
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 376 ч. 1 п. 3, 381, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» задовольнити частково.
Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 13 квітня 2023 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» заборгованість за кредитним договором №2010683608 від 08 травня 2015 року у розмірі 22 663, 65 грн., з них 19 104, 94 грн. заборгованості за кредитом, 2 635, 71 грн. інфляційних втрат, 923 грн. трьох процентів річних.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» 1 816 грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору та 2 724 грн. понесених судових витрат за отриману правову допомогу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з часу її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Ю. В. Дряниця
А. І. Дорош
Судді Л. І. Пилипчук