Житомирський апеляційний суд
Справа №285/1323/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
16 квітня 2024 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в м.Житомирі матеріали судового провадження №285/1323/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21.03.2024,,
цією ухвалою частково задоволено скаргу ОСОБА_7 , зобов'язано слідчого Звягільського РВП, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження №12023060530001141 від 14.10.2023 за ч.4 ст.185 КК України, розглянути заяву ОСОБА_7 від 17.02.2024, яка зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) 23.02.2024 за №2762, провести по ній детальну перевірку та прийняти відповідне рішення. У задоволенні решти вимог скарги - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його вимоги. При цьому, зазначає, що ним оскаржується бездіяльність слідчого поліції, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою, поданою 17.02.2024, згідно якої 10.03.2023 дружина скаржника ОСОБА_8 та його донька ОСОБА_9 на власному автомобілі відвезли його на консультацію до лікарів ТОВ «Медлюкс», де його поклали на стаціонар і він знаходився там до 19.03.2023, після виписки був доставлений невідомими озброєними особами в центр психологічної допомоги «Rehab», який знаходиться у Васильківському районі Київської області, де знаходився на лікуванні один місяць і де у нього було викрадено пенсійну карту. Вважає, що в діях невстановлених осіб вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст.146 КК України. Звертає увагу, що зі змісту наданої слідчим відповіді вбачається, що уповноважена особа органу досудового розслідування перевірку по його заяві від 17.02.2024 не проводила, а приєднала її до матеріалів кримінального провадження №12023060530001141, в якому ОСОБА_7 вже визнано потерпілим. Наголошує, що його твердження про бездіяльність слідчого, зазначені у скарзі, знайшли своє підтвердження під час судового засідання, разом з цим, слідчий суддя в ухвалі зазначає, що не вправі перебирати на себе функцію сторони слідства або дізнання, самостійно відшукуючи докази вчинення та кваліфікації злочину на стадії прийняття заяви від потерпілої особи. Наголошує, що для з'ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до ЄРДР може бути, зокрема, відібрано пояснення, що було зроблено ще в жовтні 2023 року і відповідні матеріали є в КП №№12023060530001141 від 14.10.2023, а тому, слідчий суддя повинен був задовільнити його скаргу і не зобов'язувати проводити перевірки заяви, що не передбачено його повноваженнями згідно КПК України. Звертає увагу, що ним заявлявся відвід судді, який без належної оцінки суддею ОСОБА_10 задоволений не був і винесена 20 березня 2024 року ухвала про відмову у задоволенні заяви про відвід з надуманих підстав, що також призвело до незаконності прийнятого рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ст.7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Згідно зі ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченим нормами КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, зміст зазначеної статті містить конкретне та однозначне положення для регулювання певних процесуальних відносин, а саме дій слідчого, прокурора на початку досудового розслідування після подання особою заяви про повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, які вони зобов'язані зробити - невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
За вимогами ч.5 ст.214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Виходячи зі змісту ст.214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Як убачається з матеріалів судового провадження №285/1323/24, 17.02.2024 (заява отримана органом поліції 23.02.2024 та зареєстрована в інформаційній системі за №2762) ОСОБА_7 звернувся до Звягельськогого РВП ГУНП в Житомирській області з заявою про внесення до ЄРДР інформації про вчинення відповідними особами кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, об'єднати порушене кримінальне провадження за цією його заявою з кримінальним провадженням №12023060530001141 від 14.10.2023, тощо (а.п.2).
В подальшому, ОСОБА_7 05.03.2024 звернувся до слідчого судді з відповідною скаргою на бездіяльність посадових осіб Звягельськогого РВП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомості до ЄРДР за його заявою від 17.02.2024 з приводу вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, просив зобов'язати слідчого Звягельського районного відділу поліції внести відомості до ЄРДР за цією заявою та розпочати досудове розслідування (а.п.1).
За результатами розгляду цієї скарги, слідчим суддею Новоград-Волинського міськрайонного суду постановлено оскаржуване рішення, котре обґрунтоване тим, що зазначена інформація викладена заявником не є пропорційно достатньою в розумінні ст.214 КПК України та такою, що свідчить про вчинення кримінального правопорушення. Крім того, уповноважена особа органу досудового розслідування перевірку по заяві ОСОБА_7 від 17.02.2024 не проводила, а приєднала її до матеріалів кримінального провадження №12023060530001141, в якому останнього вже визнано потерпілим.
Однак, на переконання суду апеляційної інстанції, таке рішення слідчого судді не ґрунтується на Законі.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (пункти 4, 5 частини 5 статті 214 КПК).
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Вище зазначена інформація заявника необхідна для визначення того, що ставиться питання про вчинення саме кримінального правопорушення, та можливості спрямувати орган досудового розслідування на його розкриття, зібрання відповідних доказів.
Тобто, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
І тільки в разі того, що зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Розглядаючи скаргу ОСОБА_7 щодо бездіяльності уповноважених службових осіб Звягельськогого РВП ГУНП в Житомирській області стосовно поданої ним 17.02.2024 заяви про кримінальне правопорушення, слідчий суддя дійшов необґрунтованих висновків щодо відсутності в заяві достатніх об'єктивних даних, які б свідчили про те, що описані в ній події свідчать, що існує ймовірність вчинення кримінальних правопорушень.
Апеляційний суд зазначає, що кримінальний процесуальний Закон не зобов'язує заявників доказувати ті обставини, на які вони посилаються у заяві (повідомленні) про вчинене кримінальне правопорушення; такі заяви можуть взагалі не містити додатків, які стосуються відомостей про кримінальне правопорушення, про яке заявляється; при цьому, слідчий суддя має перевірити сам зміст викладених у заяві відомостей та їх достатність.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що детальний аналіз наявності чи відсутності ознак складу того чи іншого кримінального правопорушення є передчасним, оскільки за наявності підстав для початку досудового розслідування такий аналіз має бути здійснений саме в межах розпочатого кримінального провадження.
Крім того, приєднання органом поліції заяви про вчинення кримінального правопорушення до матеріалів іншого кримінального провадження (за ч.4 ст.185 КК України), навіть з врахуванням того, що заявник є потерпілим у цьому кримінальному проваджені, є невідповідним вимогам ст.ст.214, 218 КПК України.
Як вважає апеляційний суд, зазначені у заяві ОСОБА_7 від 17.02.2024 обставини можуть свідчити про те, що існує ймовірність вчинення кримінального правопорушення, і що описані в ній факти потребують перевірки засобами кримінального процесу, тому прийняте слідчим суддею рішення по суті є помилковим.
Отже, оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, підлягає скасуванню, на підставі п.3 ч.1 ст.409 КПК України, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про зобов'язання уповноважених службових осіб, в порядку ст.214 КПК України, внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення на підставі заяви ОСОБА_7 від 17.02.2024.
Одночасно, апеляційний суд звертає увагу, що апеляційні посилання ОСОБА_7 на незаконне вирішення його заяви про відвід слідчого судді (а.п.19-20), є безпідставними, оскільки заявлений відвід був вирішений у відповідності до вимог ст.81 КПК України, з постановленням відповідної ухвали (а.п.27-28). Питання ж законності ухвали від 20.03.2024 про відмову в задоволенні відводу за заявою ОСОБА_7 , об'єктивно виходять за межі повноважень суду апеляційної інстанції відповідно вимог ст.309 КПК України.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21.03.2024, якою частково задоволено скаргу ОСОБА_7 , зобов'язано слідчого Звягільського РВП, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження №12023060530001141 від 14.10.2023 за ч.4 ст.185 КК України, розглянути заяву ОСОБА_7 від 17.02.2024, яка зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) 23.02.2024 за №2762, провести по ній детальну перевірку та прийняти відповідне рішення, у задоволенні решти вимог скарги - відмовлено, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_7 на бездіяльність слідчого Звягельського РВП ГУНП у Житомирській області ОСОБА_11 задовольнити частково.
Зобов'язати відповідальну особу за внесення відомостей в ЄРДР Звягельськогого РВП ГУНП в Житомирській області внести відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.146 КК України, в ЄРДР за заявою ОСОБА_7 від 17.02.2024, яка зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) 23.02.2024 за №2762.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :