Житомирський апеляційний суд
Справа №273/591/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
22 квітня 2024 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у приміщенні апеляційного суду в м. Житомирі судове провадження №273/591/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 березня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність посадової особи Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 02.03.2024,-
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати, розглянути питання про відвід судді ОСОБА_1 та призначити новий розгляд її скарги в суді першої інстанції. Вказує, що при розгляді скарги порушено правило територіальної підсудності. Зазначає, що слідчій суддя не взяв до уваги описову частину її скарги, в який викладено обставини кримінального правопорушення, та не врахував вимог ч.1 ст.214 КПК України. Вважає, що прокурор ОСОБА_6 своїми діями перешкоджає досудовому розслідуванню, а бездіяльністю посадових осіб їй спричинено шкоду.
Ухвалою слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 березня 2024 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність посадової особи Звягельського РВП ГУ НП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою, зареєстрованою в інформаційно- телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) 02.03.2024 за №3235 за ст.367 КК України.
В обгрунтування прийнятого рішення слідчій суддя зазначив, що вказана заява ОСОБА_5 не містить відомостей, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення в розумінні ст.11 КК України. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою про злочин є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, підтверджують реальність конкретної події, які в заяві ОСОБА_5 відсутні, а тому така заява не є заявою про кримінальне правопорушення і відповідно відсутні підстави для внесення її в ЄРДР.
В судове засіданні апеляційного суду сторони провадження не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду. Клопотання про відкладення розгляду не надходило. Прокурор просив проводити апеляційний розгляд у його відсутності у зв'язку із зайнятістю в інших процесах.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік, визначені ч.5 ст.214 КПК України.
Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить реальні об'єктивні дані, які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означатиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
При цьому згідно із п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, до Реєстру вносяться крім іншого, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об'єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ними приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Такими вагомими обставинами є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак складу злочину та підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто, за таких обставин, кримінальне провадження не може бути розпочато.
Зазначене узгоджується із правовими позиціями, викладеними у постановах ККС Верховного суду від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 та від 30.09.2021 у справі № 556/450/18.
Така законодавча конструкція ч. 1 ст. 214 КПК України має на меті забезпечити виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, та його дієвості. Дійсно, з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР органом досудового розслідування розпочинається кропітка та об'ємна робота щодо проведення досудового розслідування: визначається слідчий (детектив) чи група слідчих (детективів), які будуть здійснювати досудове розслідування певного кримінального провадження, призначається прокурор (прокурори), які будуть здійснювати процесуальне керівництво цим кримінальним провадженням, про що приймаються відповідні рішення, проводяться слідчі та процесуальні дії. Вказані рішення та дії передбачають залучення великої кількості відповідних осіб, які мають право їх приймати чи здійснювати, передбачають витрачання великої кількості процесуального часу та бюджетних коштів.
Саме тому слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. В разі ж відсутності таких даних, слідчий, прокурор з метою недопущення вказаних негативних наслідків не повинні вносити такі відомості до ЄРДР (Ухвали Вищого антикорупційного суду від 07 жовтня 2022 року у справі № 991/4166/22, провадження № 1-кс/991/4185/22 та від 13 жовтня 2022 року у справі № 991/4442/22, провадження № 1-кс/991/4459/22.
Разом з цим, у разі невнесення відомостей (бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР ) заявник має право оскаржити таку відмову до слідчого судді.
Так, відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Отже, в заяві ОСОБА_5 про кримінального правопорушення від 02.03.2024, поданої на ім'я начальника Звягельського РВП ГУ НП в Житомирській області та зареєстрованої за № 32135, заявник просила внести відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст.367 КК України, вчинене на її думку прокурором ОСОБА_6 , не зазначаючи обставин, які можуть свідчити про ознаки кримінального правопорушення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчій суддя дійшов обгрунтованого висновку про те, що заява ОСОБА_5 не містить об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність складу злочину та підтверджують реальні конкретні події кримінального правопорушення, тобто відсутні вагомі обставини, які можуть свідчити про вчинення вказаного кримінального правопорушення, а тому підстав вважати відомості такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не має.
Доводи апелянта про те, що слідчій суддею порушено правила територіальної підсудності колегія суддів вважає безпідставними, оскільки підсудність даного провадження визначена ухвалою Житомирського апеляційного суду від 13.03.2024.
Доводи апелянта про те, що слідчім суддею не враховано зміст її заяви про кримінальне правопорушення від 02.03.2024, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки як вбачається із змісту вказаної заяви, ОСОБА_5 просила внести відомості до ЄРДР за ознаками ст.367 КК України щодо прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_6 , який для долучення до матеріалів справи № 273\308\23 передав рапорт працівника поліції ОСОБА_7 від 06.02.2024, в якому, на її думку, викладена неправдива інформація. Проте, на переконання колегії суддів, заява ОСОБА_5 не містить об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність складу злочину та підтверджують реальні конкретні події кримінального правопорушення, тобто відсутні вагомі обставини, які можуть свідчити про вчинення вказаного кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обгрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 березня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність посадової особи Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 02.03.2024 - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: