Житомирський апеляційний суд
Справа №276/2522/23 Головуючий у 1-й інст. Бобер Д.О.
Категорія 39 Доповідач Коломієць О. С.
22 квітня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.
суддів Талько О.Б., Трояновської Г.С.
розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу №276/2522/23 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк»
на рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 29 січня 2024 року, яке ухвалене під головуванням судді Бобра Д.О.
встановив:
У грудні 2023 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.06.2016 року у розмірі 22 495,84 грн., а також судові витрати у розмірі 2 684,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 02.06.2016 року відповідач приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору №б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://а-bаnk.соm.ua/terms, складає між нею та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ «А-Банк» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Відповідач не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом та відсотками, у зв'язку з чим станом на 28.09.2023 року має заборгованість в сумі 22 495,84 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 7 610,95 грн., заборгованості по відсоткам у розмірі 9 041,86 грн. та з штрафу в розмірі 5 843,03 грн.
Рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 29 січня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги АТ «Акцент-Банк».
Вказує, що ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідачем було підписано Анкету-заяву від 02.06.2016 року, чим остання підтвердила свою згоду на те, що заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Підписанням вказаної анкети-заяви, відповідач погодила, що повністю згодна з вказаними Умовами та Правилами, розуміє їх зміст та зобов'язується їх виконувати, зобов'язується самостійно знайомитися з усіма змінами Умов та Правил надання банківських послуг, тарифів на сайті банку. Крім того, позивачем було надано розрахунок, в якому зазначені суми відсотків, пені та інші суми, відповідно до умов Кредитного договору та виписка по картковому рахунку, яка має статус первинного документу, з якого слідує, що відповідач отримувала кредитні кошти та користувалася ними. Наведене, на думку апелянта, свідчать про згоду відповідача з умовами кредитування.
Правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідач не скористалася.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом під час розгляду справи встановлено, що звертаючись до суду з позовом, банк вказував на те, що02 червня 2016 року АТ «Акцент-Банк» уклало договір з ОСОБА_1 , за умовами якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку.
У даній заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, які зобов'язується виконувати, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Банку.
До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», що розміщені на сайті https://a-bank.com.ua/terms.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 28.09.2023 року становить 22 495,84 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 7 610,95 грн., заборгованості по відсоткам у розмірі 9 041,86 грн. та з штрафу в розмірі 5 843,03 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості вимог банку, оскільки позивач не довів наявність підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором.
Такий висновок суду є вірним, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Звертаючись до суду з позовом АТ «Акцент-Банк» просив стягнути заборгованість за кредитним договором, який оформлений у вигляді анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 02.06.2016 року.
На підтвердження заявлених вимог позивач надав до суду копію анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку від 02.06.2016 року, а також витяг з тарифів користування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна GOLD», розрахунок заборгованості та виписку по картці.
Однак, надана анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 02.06.2016 року, яка підписана сторонами, не містить відомостей щодо розміру кредитного ліміту.
Доданий витяг з тарифів користування кредитних карт містить відомості по двох типах кредитного продукту - «Універсальна», «Універсальна GOLD». При цьому, доказів який саме тип кредитної картки було обрано відповідачем, матеріали справи не містять. Також у наявній в матеріалах справи анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 02.06.2016 року процентна ставка не зазначена. Отже, сама по собі підписана анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення тіла кредиту, процентів за користування кредитними коштами та пені (штрафу).
Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у цьому конкретному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://a-bank.com.ua/terms), неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин (02 червня 2016 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (01 грудня 2023 року), тобто банк міг додати до позовної заяви витяг з тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з умов та правил надання банківських послуг в цьому банку у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір тіла кредиту та сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна GOLD», витяг з умов та правил надання банківських послуг в А-Банку через їх мінливий характер, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), зазначено, що «виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом апеляційної інстанції у сукупності з іншими доказами».
У частині третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частинах першій - третій статті 89 ЦПК України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надавши оцінку наданим банком доказам у їх сукупності та встановивши, що АТ «Акцент-Банк» не надало належних доказів на підтвердження того, що підписана відповідачем анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку від 02.06.2016 року містить суму наданого кредиту (кредитного ліміту), відсоткової ставки за користування кредитом, розміру пені (штрафів) за неналежне виконання обов'язків по договору, колегія суддів дійшла висновку, що надана банком виписка по картковому рахунку не може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту та відсотками, а тому висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог є вірним.
Такими чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення, а рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 29 січня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 23 квітня 2024 року.
Головуючий Судді