Справа № 163/534/24 Провадження №33/802/326/24 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А.
Доповідач: Денісов В. П.
22 квітня 2024 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та представника Волинської митниці Кунєвої З.Ю., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 14 березня 2024 року щодо нього,
Вказаною постановою ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень.
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 27.12.2019 о 12:59 год. через митний пост «Шегині-Медика» Львівської митниці ДФС на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року» ввіз легковий автомобіль марки «Fiat Ducato» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , перевищив строк тимчасового ввезення цього транспортного засобу особистого користування більше ніж на 60 діб, що виявлено 21.02.2024 під час здійснення митних формальностей в зоні митного контролю митного поста «Устилуг» Волинської митниці, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.6 ст.481 МК України.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що в період з 20 грудня 2020 року по 01 лютого 2021 року він хворів на корона вірус, 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває і на теперішній час, і який є форс мажорною ситуацією. Також зазначає, що він є пенсіонером, на його утриманні перебуває дружина та двоє неповнолітніх дітей. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , який подану апеляційну скаргу підтримував і просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, пояснення представника митниці, яка заперечила подану апеляційну скаргу та просила рішення судді залишити без змін, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Висновки судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушень, передбачених ч.6 ст.481 МК України відповідно до змісту протоколу про порушення митних правил № 0080/20500/24, повністю стверджена матеріалами справи, а саме: його особистими поясненнями у суді та матеріалами справи, протоколом про порушення митних правил, контрольним талоном для проходження по «зеленому коридору», копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 , витягами з АСМО «Інспектор», службовою запискою інспектора митниці.
Згідно з ст.103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Відповідно до ч.4 ст.108 МК України, якщо транспортні засоби комерційного призначення, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно вивезені за межі митної території України внаслідок дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу, перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється на час дії таких обставин.
Суддя в оскаржуваній постанові проаналізував всі докази і дав кожному з них відповідну оцінку, вказавши які обставини ними підтверджуються чи спростовуються, та прийшов до обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушень, передбачених ч.6 ст.481 МК України.
Так, згідно апеляційної скарги факт ввезення на територію України 27.12.2019 о 12:59 год. через митний пост «Шегині-Медика» Львівської митниці ДФС на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року» легкового автомобіля марки «Fiat Ducato» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , перевищив строк тимчасового ввезення цього транспортного засобу особистого користування більше ніж на 60 діб, що виявлено 21.02.2024 під час здійснення митних формальностей в зоні митного контролю митного поста «Устилуг» Волинської митниці, в апеляційній скарзі не оспорюється.
Як правильно встановив місцевий суд, що доводи ОСОБА_1 про неможливість вивезти транспортний засіб через війну, судом не приймаються, оскільки строк зворотного вивезення транспортного засобу сплив 27.12.2020, що за два роки до початку військового вторгнення росії в Україну. При цьому, із пояснень судом було встановлено, що ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) виїздив до Німеччини іншим власним транспортним засобом через росію і білорусь.
Посилання апелянта на те, що він хворів з 20.12.2020 по 01.02.2021, а з 24.02.2024 було введено на території України воєнний стан, є необґрунтованими, так як після хвороби з 01 лютого 2021 року і по час введення воєнного стану в України - 24.02.2024 ОСОБА_3 протягом 3 років не вивіз транспортний засіб та не звертався до митних органів із будь-якими заявами про неможливість вивезення транспортного засобу з митної території України.
Статтею 460 Митного кодексу України визначено, що вчинення порушення митних правил, передбачених, в тому числі статтею 481 Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом України.
Згідно з ч.7 ст.380 МК України, у разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання органам доходів і зборів власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування, проте жодних документів вказаних у ч.1 ст.460 та ч.7 ст.380 МК України, ОСОБА_3 не надав.
Нормами ч.1 ст.192 МК України передбачено що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місце знаходження товарів і транспортного засобу.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.14 та ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зверненням фізичних осіб і видає сертифікати щодо форс-мажорних обставин.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що жодних документів, що підтверджують дію обставин непереборної сили під час складання протоколу про порушення митних правил подано не було.
При цьому, на думку апеляційного суду, обставин, передбачених ст.460 МК України, з настанням яких діяння, передбачене ст.481 МК України, не тягне за собою адміністративної відповідальності, під час судового розгляду не встановлено, як не встановлено дії обставин непереборної сили, які стали причиною пропуску строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортних засобів комерційного призначення.
Враховуючи доведеність вини порушника, передбачену законом санкцію та відсутність відомостей про місцезнаходження транспортного засобу, стягнення на ОСОБА_1 правильно накладено у вигляді штрафу в розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень.
Таким чином, постанова судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) - залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 14 березня 2024 року щодо нього - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.П. Денісов