Справа № 761/11914/24
Провадження № 1-в/761/159/2024
19 квітня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції клопотання виконувача обов'язків начальника СІЗО - начальника арештного дому Державної установи «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_2 про приведення вироку у відповідність до чинного законодавства щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, який здобув середню освіту, не працює, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
засудженого 01.12.2023 вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці,
за участю :
секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
засудженого - ОСОБА_3 ,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання виконувача обов'язків начальника СІЗО - начальника арештного дому Державної установи «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_2 про приведення вироку у відповідність до чинного законодавства щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 01.12.2023 вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці.
Дане клопотання обґрунтовується тим, що вироком Деснянського районного суду м. Києва від 01.12.2023 ОСОБА_3 засуджено до покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці. Дата набрання вироком законної сили - 01.01.2024 року.
Так, початок строку відбування покарання, призначеного ОСОБА_3 , обраховується з 19.03.2024 і закінчується 19.06.2024 року. Однак, 28.03.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» №3342-IX від 23.08.2023 року, яким внесені зміни до ст.ст 60, 309 КК України, що унеможливлюють застосування до особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, покарання у виді арешту.
Враховуючи, що ОСОБА_3 засуджений вироком Деснянського районного суду міста Києва від 01.12.2023 до покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці, виникла необхідність у вирішенні питання щодо приведення вищезазначеного вироку у відповідність чинному законодавству.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просив задовольнити клопотання виконувача обов'язків начальника СІЗО ОСОБА_2 про приведення вироку Деснянського районного суду м. Києва від 01.12.2023, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці, у відповідність чинному законодавству. Разом з тим, повідомив, що стосовно засудженого Деснянським районним судом м. Києві 11.04.2024 винесено вирок, яким приєднано невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 01.12.2023 та останнього засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Засуджений ОСОБА_3 у судовому засіданні просив задовольнити клопотання в.о. начальника СІЗО та привести вирок Деснянського районного суду м. Києва від 01.12.2023 у відповідність до нового закону. При цьому засуджений повідомив, що підтвердив винесення щодо нього вироку Деснянським районним судом м. Києві 11.04.2024 року, та зазначив, що наразі ним вирішується питання про апеляційне оскарження такого вироку.
Вислухавши думку учасників провадження, ретельно дослідивши клопотання, суд прийшов до таких висновків.
Так, ст. 539 КПК України уповноважує виконувача обов'язків начальника СІЗО - начальника арештного дому Державної установи «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_2 звернутися до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, для вирішення питання, яке виникло під час виконання вироку.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати, зокрема, питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
У свою чергу, ч. 1 ст. 74 КПК України передбачено, що звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово.
Як встановлено у ході судового розгляду клопотання виконувача обов'язків начальника СІЗО ОСОБА_2 , вироком Деснянського районного суду м. Києва від 01.12.2023 ОСОБА_3 засуджено до покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці. Дата набрання вироком законної сили - 01.01.2024 року. Строк відбування покарання, призначеного ОСОБА_3 вказаним вироком, визначено з 19.03.2024 по 19.06.2024 року.
Разом з тим, 28.03.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» № 3342-IX від 23.08.2023 року, яким внесено зміни до ст. 60 КК України. Більше того, санкція ч. 1 ст. 309 КК України після внесених змін не передбачає можливості застосування до винної особи покарання у виді арешту, а такий вид покарання замінено на покарання у виді пробаційного нагляду.
У свою чергу, п. 23 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень КК України передбачено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» засудженим, які відбувають покарання у виді арешту в арештних домах, необхідно замінити невідбуту частину покарання на інший вид покарання відповідно до статті 72 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Однак, відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Враховуючи, що ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, вироком Деснянського районного суду міста Києва від 01.12.2023 та засуджений до покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці, однак, внесеними Законом України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» №3342-IX від 23.08.2023 змінами до чинного законодавства такий вид покарання не може бути застосований до вказаної особи за вчинення такого правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність заміни невідбутої частини призначеного ОСОБА_3 вироком Деснянського районного суду міста Києва від 01.12.2023 покарання у виді арешту на покарання у виді пробаційного нагляду із покладенням на останнього обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 591 КК України, та у відповідності до положень ч. 1 ст. 72 КК України.
Так, відповідно до ст. 591 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Крім того, положеннями ст. 591 КК України передбачено можливість покладення судом на засудженого до пробаційного нагляду відповідні обов'язки, перелік яких є вичерпним.
Враховуючи, що станом на день постановлення рішення строк невідбутої частини покарання засудженого ОСОБА_3 у виді арешту складає 2 місяці, з урахуванням вимог п.п. «в» п. 2 ч. 1 ст. 72 КК України, в перерахунку, що одному дню арешту відповідають два дні пробаційного нагляду, строк невідбутої частини покарання ОСОБА_3 складає 4 місяці пробаційного нагляду.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду у відповідності до ст. 492 КВК України слід обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Разом з тим, як вбачається із долученого прокурором у судовому засіданні вироку Деснянського районного суду м. Києва від 11.04.2024, останнім ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Деснянського районного суду м. Києва від 01.12.2023, більш суворим за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 11.04.2024 ОСОБА_3 призначено остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. Строк відбування покарання обчислювати з моменту затримання та поміщення до Київського СІЗО згідно з вироком Деснянського районного суду м. Києва від 01.12.2023 року.
Водночас суд враховує, що вирок Деснянського районного суду м. Києві від 11.04.2024 не набрав законної сили, а отже не може бути врахований судом при вирішенні клопотання виконувача обов'язків начальника СІЗО - начальника арештного дому Державної установи «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_2 про приведення вироку Деснянського районного суду м. Києва від 01.12.2023 у відповідність до чинного законодавства. У свою чергу, слід зауважити, що вироком Деснянського районного суду м. Києві від 11.04.2024 запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_3 не обирався.
На підставі вищенаведеного, клопотання виконувача обов'язків начальника СІЗО - начальника арештного дому Державної установи «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_2 про приведення вироку Деснянського районного суду м. Києва від 01.12.2023 у відповідність до чинного законодавства, яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці, підлягає задоволенню.
Враховуючи, що покарання у виді пробаційного нагляду полягає у застосуванні наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства, на підставі ст. 377 КПК України засудженого ОСОБА_3 слід звільнити з-під варти негайно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 591, 60, 72, 74, 309 КК України, ст.ст. 369-372, 377, 537, 539 КПК України, суд
Клопотання виконувача обов'язків начальника СІЗО - начальника арештного дому Державної установи «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_2 про приведення вироку Деснянського районного суду м. Києва від 01.12.2023 у відповідність до чинного законодавства - задовольнити.
Привести вирок Деснянського районного суду м. Києва від 01.12.2023 відносно ОСОБА_3 у відповідність вимогам Закону України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» №3342-ІХ від 23.08.2023 року.
Замінити засудженому ОСОБА_3 невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 01.12.2023 у виді арешту строком 2 (два) місяці на покарання у виді пробаційного нагляду строком на 4 (чотири) місяці відповідно до положень ст. 72 КК України з розрахунку, що одному дню арешту відповідають два дні пробаційного нагляду.
Звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти негайно.
Відповідно до ч. 1 ст. 591 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк невідбутого покарання у виді пробаційного нагляду засудженому ОСОБА_3 обчислювати з дня постановлення його на облік уповноваженим органом з питань пробації.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала в частині звільнення засудженого від подальшого утримання в ДУ «Київський слідчий ізолятор» підлягає негайному виконанню.
Повний текст ухвали оголосити 23 квітня 2024 року о 10 год. 10 хв.
Суддя ОСОБА_1