Справа № 761/14724/24
Провадження № 2/761/6941/2024
23 квітня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження суддею було встановлено, що позовна заява підписана адвокатом Ковезою А.І., який діє на підставі ордеру.
Додана до заяви копія ордеру містить інформацію, що адвокат Ковеза М.Я. має право представляти інтереси ОСОБА_3 .
До матеріалів справи додана копія паспорту ОСОБА_1 , копія ІПН та копія договору позики. Дані документи не містять прізвища « ОСОБА_4 ».
Згідно із ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Законодавець відокремлює судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» ордера на надання правової допомоги.
У наданої ж до позовної заяви копії ордеру, у вищевказаній графі зазначено: «у Подільському районному суді м. Києва, Київському апеляційному суді та у Верховному Суді».
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 05.06.2019 р. у справі № 9901/847/18 зазначила, що відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 20 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Таким чином, судові органи чітко відокремлені від інших органів державної влади.
Згідно з підпунктом 12.4. Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 14.02.2020 року № 29, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
Враховуючи викладене, надана адвокатом копія ордеру не містить повноважень адвоката Ковези А.І. на представництво інтересів ОСОБА_1 в Шевченківському районному суді м. Києва.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадку коли її подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи викладене, заява підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Суддя: