Справа № 761/4319/24
Провадження № 1-кс/761/3331/2024
12 квітня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 420 221 000 000 003 55,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 420 221 000 000 003 55.
Звертаючись зі скаргою заявник вказує, що слідчими Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 420 221 000 000 003 55. В рамках вказаного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2024, 31.01.2024 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом якого, окрім іншого був вилучений мобільний телефон ОСОБА_3 , який на прохання слідчого надав його для огляду.
Вважаючи, що вилучений під час проведення обшуку мобільний телефон набув статусу тимчасово вилученого майна, оскільки арешт на спірне майно не накладався, у зв'язку з чим, просив зобов'язати старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 чи іншого уповноваженого слідчого у кримінальному провадженні № 420 221 000 000 003 55 повернути ОСОБА_3 мобільний телефон, що були вилучений під час проведення обшуку 31.01.2024.
В судове засідання скаржник та уповноважений слідчий не з'явилися, про дату та час розгляду скарги повідомлені належним чином та завчасно, що у відповідності до ч.3 ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, приходить до наступного висновку.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність прокурора чи слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Відповідно до ч.1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно частини 2 вказаної процесуальної норми, тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо.
Аналізуючи правовий зміст ч. 7 ст. 236 і частини 1 ст.98 КПК України, ч. 2 ст.168 КПК України, де вказано, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку або огляду, можливо зробити висновок про те, що речі і документи, вилучені при проведенні обшуку, мають одних з двох процесуальних статусів: 1) речі та документи, які входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на їх відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку і 2) речі та документи, які не входять до цього переліку, тобто, - тимчасово вилучене майно, яке перебуває в такому статусі відповідно до ч. 1 ст.167 КПК України до вирішення питання про його арешт або повернення.
При цьому, в частині 5 ст. 171 КПК України вказано, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Тобто, у випадку не подання слідчим, прокурором не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна клопотання про його арешт або у випадку відмови в задоволенні такого клопотання, тимчасово вилучене майно повертається особі в якої його було вилучено.
Слідчим суддею встановлено, що незважаючи на вимоги зазначених норм чинного кримінально-процесуального закону, органом досудового розслідування після вилучення майна не було подано слідчому судді клопотання про накладення арешту на це майно, що свідчить про наявність правових підстав для повернення вказаного майна, відповідно до вимог ст. 169 та ч. 6 ст. 173 КПК України.
Законодавцем в статті 169 КПК України визначено підстави повернення тимчасового вилученого майна, зокрема зазначено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.
Із зазначеної норми вбачається, що однією із підстав повернення тимчасового вилученого майна є випадки, передбачені частиною п'ятою статті 171 КПК України, тому майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Крім того, будь-які докази, що вищевказане майно здобуте злочинним шляхом відсутні, тому, слідчий суддя приходить до висновку, що відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучений мобільний телефон у ОСОБА_3 набув статусу тимчасово вилученого майна.
Тобто, у випадку не подання слідчим, прокурором не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна клопотання про його арешт, тимчасово вилучене майно повертається особі в якої його було вилучено.
Слідчому судді не надано відомостей та не доведено, що вилучений під час обшуку та вказаний у скарзі мобільний телефон був об'єктом кримінально протиправних дій, набутий кримінально протиправним шляхом, булв знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Аналізуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні майна, вилученого за результатом проведення обшуку підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 167, 168, 169, 171, 236, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити
Зобов'язати старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 чи іншого уповноваженого слідчого у кримінальному провадженні № 420 221 000 000 003 55, повернути ОСОБА_3 належне йому майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку 31.01.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон Iphone 8 IMEI НОМЕР_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя