23 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 143/148/23
провадження № 51-2174ск24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 04 квітня 2024 року стосовно засудженого ОСОБА_5 ,
встановив:
Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 24 січня 2024 року задоволено подання начальника Вінницького районного сектору № 5 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_6 про скасування іспитового строку та направлення засудженого ОСОБА_5 для відбування покарання призначеного вироком Погребищенського районного суду Вінницької області від 20 лютого
2023 року у виді обмеження волі на строк 2 роки й направлено останнього для відбування покарання.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Погребищенського районного суду Вінницької області від 24 січня 2024 року, а його апеляційну скаргу повернуто.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, захисник ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На його думку, апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки його підзахисний не отримував копію рішення місцевого суду, натомість, вона була витребувана захисником лише 07 березня 2024 року, до того ж, пропущений ним строк на подання скарги був незначним.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додану до неї копію судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити
з наступних підстав.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом семи днів з дня його оголошення. Згідно з ч. 3 цієї статті, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
За змістом положень п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, суд апеляційної інстанції за заявою особи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку на оскарження рішення суду першої інстанції поважною і відновити пропущений строк.
При цьому, у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження повинні бути наведені докази на підтвердження наявності обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного оскарження судового рішення у визначений законом строк.
Як убачається з рішення суду апеляційної інстанції, захисник ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції 24 січня 2024 року. Обґрунтовуючи причини пропуску строку апеляційного оскарження ухвали Погребищенського районного суду Вінницької області від 24 січня 2024 року, захисник послався на те, що ОСОБА_5 не отримував копію вказаного рішення, натомість ним вона отримана 07 березня 2024 року. Крім того, вказував, що вчасно подати апеляційну скаргу засудженому завадили умови воєнного стану.
Відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначила, що апеляційна скарга подана з пропуском вказаного строку, а клопотання не містить обґрунтованих підстав для його поновлення, оскільки відповідно до журналу судового засідання, ОСОБА_5 був присутній у судовому засіданні під час розгляду подання начальника Вінницького районного сектору № 5 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_6 та в цей же день отримав копію резолютивної частини ухвали, про що свідчить його розписка.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що та обставина, що на території України продовжує діяти воєнний стан не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки робота Погребищенського районного суду Вінницької області, до якого подається апеляційна скарга на зазначену ухвалу, а також поштовий зв'язок у регіоні під час воєнного стану не були зупинені, тому об'єктивних перешкод для своєчасного подання апеляційної скарги на вказане судове рішення не було. Таким чином, жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження стороною захисту не надано.
Висновки суду апеляційної інстанції, на думку колегії суддів касаційного суду, ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин. Отже, в ініційованому учасником кримінального провадження клопотанні про поновлення процесуального строку має бути наведено причини, через які цей строк пропущено. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 27 березня
2019 року (справа № 127/17092/18), особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком апеляційного суду про те, що наведені захисником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними і не перешкоджали йому реалізувати своє право на апеляційне оскарження тавчасно подати апеляційну скаргу.
Касаційна скарга захисника не містить переконливих доводів на спростування висновків апеляційного суду, наведених в ухвалі цього суду, в обґрунтування постановленого рішення.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, про що йдеться
в касаційній скарзі, колегія суддів касаційного суду не вбачає.
Таким чином, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, враховуючи, що з касаційної скарги
та копії оскарженого судового рішення вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 04 квітня 2024 року стосовно засудженого ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3