22 квітня 2024року
м. Київ
справа № 128/4411/23
провадження № 61-17054ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 10 січня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про встановлення юридичного факту,
06 лютого 2024 року засобами поштового зв'язку до Верховного Суду від імені ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 10 січня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зокрема, для сплати судового збору або надання документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, подання до суду підписаної касаційної скарги, яка відповідатиме вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
На виконання вимог наведеної ухвали Верховного Суду 08 березня 2024 року засобами поштового зв'язку подано до Верховного Суду заяву, у якій зазначено, що таку ухвалу варто частково задовольнити, а саме в частині надання копії касаційної скарги іншим учасникам справи. Разом з тим, копії касаційної скарги на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 10 січня 2024 року не додано. Причини невиконання вимог ухвали від 16 лютого 2024 року в частині подання до Верховного Суду підписаної касаційної скарги, яка відповідатиме вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, особа, що подала касаційну скаргу, не пояснила.
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору. Продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги, встановлений ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2024 року.
30 березня 2024 року засобами поштового зв'язку надіслано заяву щодо виконання ухвали від 15 березня 2024 року, у якій зазначено про незгоду зі змістом ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 16 лютого 2024 року та від 15 березня 2024 року щодо відмови у звільненні його від сплати судового збору, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість, стверджується, що заявник має право на звільнення від сплати судового збору, оскільки його звільняли від сплати судового збору в інших справах, вважає, що підпис у верхньому лівому куті не є порушенням норм процесуального права щодо підписання касаційної скарги, вимагає негайного розгляду його касаційної скарги.
Таким чином, недоліки вказаної касаційної скарги не усунуто.
Суд повторює, що подана касаційна скарга, як і заяви на усунення недоліків (без додатків підписаних заявником), у лівому верхньому куті першої сторінки містить підпис. Під текстом поданої від імені ОСОБА_1 у паперовій формі касаційної скарги підпис відсутній. Друкований текст касаційної скарги від імені ОСОБА_1 викладено на двох сторінках, що не дозволяє зробити однозначний висновок про те, що зміст та вимоги касаційної скарги вчинені та підтримуються саме цією особою.
За звичаями ділового обороту реквізит «Підпис» розміщується у кінці документа, під його текстом, для того, щоб зафіксувати дійсне схвалення автором документа його тексту та унеможливити спотворення його змісту. Розміщення підпису особи під текстом (після тексту) відповідного паперового документу не створює жодних складнощів для підписанта і не є обтяжливим.
Подібні висновки та роз'яснення неодноразово надавались Верховним Судом при постановленні аналогічних ухвал у провадженнях: № 61-9610ск22, № 61-11264ск22, № 61-12564ск22, № 61-12931ск22, № 61-571ск23, № 61-933ск23, № 61-1841ск23, № 61-1842ск23, № 61-2034ск23, № 61-5212ск23, № 61-6115ск23, № 61-6508ск23, № 61-6526ск23, № 61-8390ск23, № 61-8415ск23, № 61-9316ск23, № 61-9417ск23, № 61-12299ск23, № 61-14157ск23, № 61-15626ск23, № 61-16205ск23,
№ 61-17020ск23, № 61-170ск24, № 61-226ск24, № 61-1644ск24, 61-1645ск24,
№ 61-1675ск24, № 61-1677ск24, № 61-1679 ск24, № 61-2845ск24, № 61-2849ск24, № 61-2898ск24, № 61-4862ск24, у тому числі при поверненні касаційних скарг, поданих від імені ОСОБА_1
Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов'язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).
Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує легітимну мету і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, § 65).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад цивільного судочинства (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин (частини перша, друга статті 44 ЦПК України).
Наведений у частині другій статті 44 ЦПК України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
Отже на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частини третя - четверта статті 44 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 44 ЦПК України якщо подання скарги визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити цю скаргу без розгляду або повернути скаргу.
За таких обставин та враховуючи свідоме нехтування заявником вимог процесуального закону, відповідних вимог та роз'яснень Верховного Суду, Верховний Суд визнає наведені дії при поданні 06 лютого 2024 року касаційної скарги на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 10 січня 2024 року зловживанням процесуальними правами, у зв'язку із чим повертає її ОСОБА_1 .
Вказане не позбавляє скаржника можливості звернення з касаційною скаргою із дотриманням вимог ЦПК України, зокрема вимоги щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами.
Керуючись статтями 2, 44, 260, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 10 січня 2024 року у справі № 128/4411/23 повернути ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков