Ухвала
23 квітня 2024 року
м. Київ
провадження № 61-85 вп 24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
1. У квітні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу для визначення підсудності.
2. Ухвалою судді Дружківського міського суду Донецької області від 19 березня 2024 року зазначені матеріали справи були направлені до Верховного Суду для визначення підсудності. В ухвалі зазначено, що 15 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дружківського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 у 1995 році виїхав з України до Ізраїлю, де проживає до теперішнього часу, і вже має громадянство Ізраїлю. Крім того, відповідачка ОСОБА_2 внаслідок російського вторгнення в Україну, з метою збереження свого життя і здоров'я також виїхала з місця свого постійного проживання і зараз вона проживає за межами України за адресою: АДРЕСА_1 . Сторониприпинили шлюбні відносини та наразі мешкають окремо. Подальше збереження шлюбу є недоцільним та суперечить їх інтересам, тому шлюб необхідно розірвати в судовому порядку.
3. Враховуючи викладені обставини, посилаючись на статтю 29 Цивільного кодексу України (далі - ЦПК України), Дружківський міський суд Донецької області просить визначити підсудність справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
4. Статтею 29 ЦПК України передбачено, що підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
5. ОСОБА_1 у поданій позовній заяві зазначає, що з 1995 року він виїхав з України до Ізраїлю, де мешкає по теперішній час є громадянином Ізраїлю, відповідачка ОСОБА_2 перебуває теж за межами України, мешкає в Республіці Болгарія.
6. Однак з наданих матеріалів цивільної справи Верховний Суд позбавлений можливості встановити статус позивача, його громадянство та місце мешкання, оскільки надані ним копії документів належним чином не засвідчені, в порядку, встановленому чинним законодавством.
7. Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
8. ЦПК України встановлений порядок та підстави передачі справи з одного суду до іншого.
9. Статтею 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
10. Верховний Суд виходить з того, що відповідно до положень статті 29 ЦПК України суддя Верховного Суду визначає підсудність справ, якщо обидві сторони справи проживають за межами України, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України. Інших випадків визначення підсудності Верховним Судом процесуальним законом не передбачено.
11. Отже з урахуванням змісту статті 31 ЦПК України, а також неналежного долучення до позовної заяви доказів щодо статусу позивача, Верховний Суд не вбачає підстав для вирішення питання визначення підсудності даної цивільної справи.
Керуючись статтями 29, 260 ЦПК України,
1. У визначенні підсудності у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, відмовити.
2. Матеріали цивільної справи з доданими до неї матеріалами повернути Дружківському міському суду Донецької області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Пророк