печерський районний суд міста києва
Справа № 757/15557/24-к
пр. 1-кс-14959/24
16 квітня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42022000000000551 від 10.05.2022, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,-
08.04.2024 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Печерського районного суду у м. Києві зі скаргою, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42022000000000551 від 10.05.2022, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що в провадженні Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань перебувають матеріали кримінального провадження № 42022000000000551 від 10.05.2022 за ч. 2 ст. 364 КК України, досудове розслідування за яким здійснюється слідчими другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності, процесуальне керівництво доручено прокурору другого відділу другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5
05.12.2023 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва за результатом розгляду справи № 757/55594/23-к за клопотанням прокурора ОСОБА_5 було ухвалено рішення про дозвіл на проведення обшуку в будинку за місцем проживання ОСОБА_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
03.01.2024 слідчими органу досудового розслідування на підставі вказаного рішення було проведено обшук за вказаною адресою, за результатом якого, відповідно до протоколу обшуку від 03.01.2024, були вилучені речі, що належать ОСОБА_4 на праві власності, а саме: ноутбук фірми Apple Macbook чорного кольору; мобільний телефон iPhone марки Apple чорного кольору (IMEI: НОМЕР_1 ); жорсткий диск (s/n 131JDWQ814102 ) та документи з господарської діяльності на 14 арк.
13.03.2024 в порядку п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 169, ст. 220 КПК України на офіційну електронну адресу Офісу Генерального прокурора на ім'я процесуального керівника у кримінальному провадженні № 42022000000000551 від 10.05.2022, прокурора ОСОБА_5 , в інтересах власника тимчасово вилученого майна: ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_3 було направлено клопотання про повернення тимчасово вилученого майна № 10/К-ОГП-1/24 від 13.03.2024, з проханням визнати безпідставним вилучення майна, слідчим органу досудового розслідування під час обшуку, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , та прийняти постанову, якою зобов'язати уповноваженого слідчого ГСУ ДБР у кримінальному провадженні № 42022000000000551 від 10.05.2022 повернути майно, що належать на праві власності ОСОБА_4 , а саме: ноутбук фірми Apple Macbook чорного кольору; мобільний телефон iPhone чорного кольору (IMEI: НОМЕР_1 ); жорсткий диск (s/n 131JDWQ814102 ) та документи щодо господарської діяльності на 14 арк. (далі - Клопотання), яке було оформлено та підписано у відповідності до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис».
Окрім цього, того ж дня 13.03.2024 дублікат клопотання з додатками було направлено на поштову адресу Офісу Генерального прокурора, цінним листом з описом № 0405050515303, який було отримано 14.03.2024 уповноваженою особою прокуратури за довіреністю.
27.03.2023 представником адвокатом ОСОБА_3 було отримано просту поштову кореспонденцію, направлену 21.03.2024 прокуратурою, що містило лист № 31/2/2-40320-22 від 20.03.2024 за підписом прокурора другого відділу другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , відповідно до якого, в поверненні тимчасово вилученого майна, що належить ОСОБА_4 на праві власності, було відмовлено з мотивів невідповідності вилученого під час обшуку майна категоріям тимчасово вилученого, а тому, на думку прокурора, таке майно не підлягає поверненню.
Представник особи, в інтересах якої подано скаргу в судове засідання не з'явився, адвокат ОСОБА_3 на електронну адресу суду направив заяву про розгляд скарги за його відсутності, також направив уточнення до скарги.
Представник Офісу Генерального прокурора у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, заяв, заперечень, клопотань до суду не надходило.
Вивчивши скаргу та дослідивши письмові докази, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку.
Згідно з ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Так, за своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.
Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Разом з тим, слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Така позиція узгоджується із частиною 5 статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Судовим розглядом встановлено, що в провадженні Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань перебувають матеріали кримінального провадження № 42022000000000551 від 10.05.2022 за ч. 2 ст. 364 КК України, досудове розслідування за яким здійснюється слідчими другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності, процесуальне керівництво доручено прокурору другого відділу другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5
05.12.2023 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва за результатом розгляду справи № 757/55594/23-к за клопотанням прокурора ОСОБА_5 було ухвалено рішення про дозвіл на проведення обшуку в будинку за місцем проживання ОСОБА_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
03.01.2024 слідчими органу досудового розслідування на підставі вказаного рішення було проведено обшук за вказаною адресою, за результатом якого, відповідно до протоколу обшуку від 03.01.2024, були вилучені речі, що належать ОСОБА_4 на праві власності, а саме: ноутбук фірми Apple Macbook чорного кольору; мобільний телефон iPhone марки Apple чорного кольору (IMEI: НОМЕР_1 ); жорсткий диск (s/n 131JDWQ814102 ) та документи з господарської діяльності на 14 арк.
27.03.2023 представником адвокатом ОСОБА_3 було отримано просту поштову кореспонденцію, направлену 21.03.2024 прокуратурою, що містило лист № 31/2/2-40320-22 від 20.03.2024 за підписом прокурора другого відділу другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , відповідно до якого, в поверненні тимчасово вилученого майна, що належить ОСОБА_4 на праві власності, було відмовлено з мотивів невідповідності вилученого під час обшуку майна категоріям тимчасово вилученого, а тому, на думку прокурора, таке майно не підлягає поверненню.
Стаття 167 КПК України, встановлює, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ст. 169 КПК України, вилучене майно є тимчасово вилученим та має бути повернуте особі, у якої вони вилучені у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171 та ч. 6 ст. 173 КПК України, а саме: за клопотанням слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано протягом 48 годин після вилучення майна, в іншому випадку вилучене майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучено.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У зв'язку із здійсненням досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, 02.11.2023 слідчими групи слідчих проведено обшук у порядку ст. 234 КПК України.
При здійсненні кримінального провадження органом досудового розслідування має бути неухильно дотримано загальні засади кримінального провадження, встановлені ст.ст. 7, 8 КПК України, в тому числі верховенство права, законність та недоторканість права власності.
Згідно із ч. 2 ст. 100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Разом з тим, вимоги передбачені ч. 1 ст. 100 КПК України виконані стороною обвинувачення не були, тобто речовий доказ не повернутий його володільцю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Жоден не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.
Із змісту положень ст. 236 КПК України вбачається, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Проте, стороною обвинувачення не доведено, що вилучене майно під час обшуку має відношення до кримінального провадження.
Окрім того, арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку 03.01.2024, в порядку та на підставах, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України, накладено у передбаченому законом порядку не було.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої скарги щодо бездіяльності, яка полягає у неповерненні вилученого майна, оскільки, вбачається порушення права власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а відтак скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42022000000000551 від 10.05.2022, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Зобов'язати прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 або іншу уповноважену особу Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42022000000000551 від 10.05.2022, повернути майно вилучене 03.01.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , та належать на праві власності ОСОБА_4 , а саме:
- ноутбук фірми Apple Macbook чорного кольору;
- мобільний телефон iPhone чорного кольору (IMEI: НОМЕР_1 );
- жорсткий диск (s/n 131JDWQ814102 );
- документи щодо господарської діяльності на 14 арк.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1